Декілька слів про гегемона

Логічним буде почати з того місця, де зупинились і не закінчили. На думку деяких аналітиків, у ХХІ столітті на світ очікує боротьба між США та КНР за місце гегемона. Як обґрунтування наводять прецеденти з минулого і вказують на колишніх гегемонів: Іспанію, Голландію, Британську імперію, яку змінила в ХХ столітті США. Ця концепція була запозичена у автора книги «Принципи зміни світового порядку» Р. Даліо. Але чи дійсно аналітики правильно сформулювали висновки? Не зовсім, але давайте по порядку.

Автор книги провів ґрунтовне дослідження економічних, політичних, соціальних та технологічних процесів, які відбулись у світі за останні 500 років. Використовуючи при цьому архівні документи, книги, звіти та комп’ютерне моделювання. Як зазначив Р. Даліо: «В процесі вивчення історії я помітив, що вона зазвичай проходить порівняно чіткі життєві цикли. Це нагадує розвиток живих організмів від покоління до покоління. Всі імперії та династії, які я вивчив, зростали і занепадали в рамках класичного Великого циклу. В кожній (імперії) можна знайти чіткі маркери, які дозволяють бачити, на якому етапі ми знаходимось зараз».

Книга об’ємного змісту, тому всіх нюансів навести не зможу, акцентую на наступному. Іспанія під управлінням родини Габсбургів (ХVІ-XVIIст.) крім заморських колоній включала в себе повністю чи частково сучасні території Бельгії, Нідерландів, Італії, Німеччини та Австрії. Однак, як зазначає Р. Даліо, її вплив у Європі обмежувала Франція, Англія, Османська імперія, міста Флоренція та Венеція, які контролювались багатими та впливовими родинами. Крім того, він відзначив: «У 1500р. імперія Мін (Китай) наближалась до розквіту та швидко випереджала Європу з точки зору багатства, технологій та сили. Вона мала великий культурний та політичний вплив на всі регіони Східної Азії та Японію». Як вбачається з викладеного, не було ніякої іспанської гегемонії. Іспанія за рахунок сильного флоту була лише одним з лідерів і бенефіціарів епохи Великих географічних відкриттів (ХV-XVIII ст.).

Голландія.«З 1625 р. і до краху імперії в 1795 р. країна отримала достатньо багатства та сили, щоб перевершити Габсбургів та Китай в ролі найбагатшої імперії світу. Невелика кількість населення та незначні розміри території не дозволяли державі бути домінуючою силою на європейському континенті, але це все компенсувалось комбінацією економічної сили, фінансової кмітливості, і сильного військово-морського флоту, який дозволяв захищати торгові факторії та колонії по всьому світу. Це дозволило гульдену стати першою глобальною резервною валютою». Як бачимо, про гегемонію Голландії в ХVII-XVIII столітті мова не йде. Вона була багатою та впливовою, але не більше.

Британська імперія, яка стала фінансовим, промисловим та технологічним лідером у XIX та першій чверті XX століття, має аналогічну характеристику як і Голландія. В т. ч. у голландців запозичили ідею створення мегакорпорації – Ост-Індської компанії, а також фондової біржі.

Після перемоги над Наполеоном на Віденському конгресі країни переможниці — створили нову міжнародну систему, яка підтримувала баланс сил в Європі та світі протягом 100 років. «Леопольд фон Ранке у своїй праці «GreatPowers» ввів термін пентархія п’ятьох великих держав: Австрії, Британії, Франції, Пруссії та Росії. У своїй книзі «Світ відновлений» Г. Кіссінджер стверджує, що відносно тривалого миру, яким Європа насолоджувалась із 1815 до 1914 р., великою мірою вдалося досягти завдяки «загальновизнаній легітимності» цього устрою з п’ятьох держав. На думку Кіссінджера, це було здобутком двох обдарованих дипломатів: князя Меттерніха, австрійського міністра іноземних справ, та його британського колеги лорда Каслрі. В цьому міжнародному порядку Британії відводилась роль «балансира»» (уривок з книги Н. Фергюсона «Площі та вежі»). Таким чином, Британія була першою серед рівних, проте не гегемоном в сенсі цього терміну.

Про що не пишуть аналітики. Р. Даліо зауважив у своїй книзі, що протягом 500 років аж до 1972р., глобальні резервні валюти були забезпечені золотом, або сріблом. Крах всіх імперій наставав тоді, коли золоті резерви вичерпувались, а борги ставали надмірними, в т. ч. внаслідок війн. Застарілі технології та нерівномірний перерозподіл багатства (концентрація) в інтересах малої частки «супербагатих», теж серед причин падіння.

США та Китай. Об’єктивно на сьогодні це два економічні, технологічні, військові та культурні центри сили. Однак США згідно з дослідженням Р. Даліо пройшли свій пік могутності та переходять у стан кризи/занепаду (завершення циклу), тоді як Китай йде до свого піку. Більш детально про сучасний стан справ в США та КНР буде висвітлено в окремій статті.

Наостанок інформація для роздумів. За різними даними, КНР (Гонконг) імпортувала починаючи з 2001 року приблизно 13 тисяч тонн золота (плюс власний видобуток ще ≈ 9тис.т з 2001р.) і продовжує це робити в 2026 році. Однак людей дивує той факт, що Центральний банк КНР повідомляє про наявність на балансі лише 2300т. Логічним буде питання, а де?

«Збірка тридцяти шести стратагем виникла з найбагатшої військової традиції Китаю. Протягом кількох тисячоліть великий досвід воєн і конфліктів оброблявся й осмислювався, що призвело до появи кількох трактатів, збірок закономірностей, правил та особливостей ведення військових дій. Найзначнішою працею серед подібного роду літератури можна назвати «Мистецтво війни» Сунь-цзи. У першому розділі свого трактату Сунь-цзи пише: «Війна — це шлях обману» («兵者詭道也.»). Джерело Вікіпедія».

Азіати, що поробиш…