Арешт коштів боржника: коли його накладають і як користуватися рахунком під час воєнного стану

► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Коли можуть накласти арешт на кошти

Закон України «Про виконавче провадження» передбачає звернення стягнення на кошти та майно боржника як один із заходів примусового виконання рішень.

Стягнення за виконавчими документами насамперед звертається на кошти боржника у національній та іноземній валютах.

Йдеться, зокрема, про кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах.

Арешт застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Державний або приватний виконавець накладає його шляхом винесення відповідної постанови.

Читайте також: В Україні запустили автоматичне зняття арешту з банківських рахунків: які зміни чекають боржників

На які кошти не можна звертати стягнення

Закон визначає кошти, на які не може бути звернено стягнення.

Зокрема, це кошти на рахунках зі спеціальним режимом використання та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Також стаття 73 Закону України «Про виконавче провадження» визначає виплати, які захищені від стягнення.

Серед них:

• вихідна допомога при звільненні працівника;
• компенсація витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
• матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
• допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
• одноразова допомога при народженні дитини;
• допомога при усиновленні дитини;
• допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
• допомога на лікування та поховання;
• окремі виплати, пов’язані із заподіянням шкоди здоров’ю або втратою годувальника.

Якщо арешт накладено на кошти, на які законом заборонено звертати стягнення, він підлягає зняттю.

Коли арешт з коштів знімають

Підстави для зняття арешту визначає стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Серед них:

• документальне підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання або звернення стягнення на кошти на ньому заборонено законом;
• надходження виконавцю суми, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, сплати виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів;
• отримання документів, що підтверджують повний розрахунок за майно боржника, придбане на електронних торгах;
• погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечене без звернення стягнення на майно;
• отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову.

Це не повний перелік підстав для зняття арешту.

Якщо під час накладення арешту було порушено встановлений законом порядок, арешт з майна боржника може бути знятий за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.

В інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Що має зробити банк або боржник

Якщо банк або небанківський надавач платіжних послуг надасть виконавцю документи, які підтверджують, що на кошти на рахунку заборонено звертати стягнення, виконавець зобов’язаний зняти з них арешт не пізніше наступного робочого дня після отримання таких документів.

Водночас важливо, яку інформацію банк надав виконавцю.

Верховний Суд у постанові від 29 січня 2025 року у справі № 279/809/24 звернув увагу: якщо банк не повідомив державного виконавця, що рахунок має спеціальний режим використання, дії виконавця щодо накладення арешту та подальшого списання коштів не можна вважати протиправними.

Боржник також може самостійно подати виконавцю документи, які підтверджують захищений характер коштів. Після цього арешт із таких коштів має бути знятий.

Як користуватися арештованим рахунком під час воєнного стану

Під час воєнного стану фізична особа-боржник може користуватися частиною коштів на одному поточному рахунку, навіть якщо на кошти накладено арешт.

Протягом календарного місяця з такого рахунку можна здійснювати видаткові операції на суму, що не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет на 1 січня поточного року.

У межах цієї суми звернення стягнення з визначеного рахунку не здійснюється.

Також боржник може сплачувати з такого рахунку податки та збори без урахування накладеного арешту.

Як визначити рахунок для видаткових операцій

Користуватися коштами в таких межах можна не з будь-якого арештованого рахунку.

Спочатку боржник має офіційно визначити один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій.

Якщо кошти арештовані на кількох рахунках, навіть у різних банках, визначити можна лише один поточний рахунок в одному банку.

Для цього потрібно подати заяву до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, який наклав арешт.

Заяву можна подати:

• у паперовій формі — особисто або поштою;
• в електронній формі — з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

У заяві потрібно зазначити номер поточного рахунку та найменування банку, в якому його відкрито.

Боржник відповідає за достовірність зазначеної інформації.

Що має зробити виконавець

Державний або приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання заяви має винести постанову про визначення рахунку для видаткових операцій.

Не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови її надсилають до банку.

Якщо щодо боржника відкриті інші виконавчі провадження, виконавець перевіряє цю інформацію та надсилає постанову іншим органам ДВС або приватним виконавцям, які здійснюють примусове виконання.

У такому разі визначений рахунок вважатиметься рахунком для видаткових операцій і в межах цих проваджень.

Навіть якщо виконавче провадження або вчинення виконавчих дій зупинено, це не є підставою для відмови у визначенні такого рахунку.

Автор:

Редактор стрічки новин Роман Мирончук

Пише на теми: Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології