brigadirius

Зарегистрирован:
22 листопада 2010

Последний раз был на сайте:
5 грудня 2025 о 22:59

Подписчики (48):

oriolik

Днепр

044blog

38 років, Киев

uliymua

Сергей Турченко

38 років, Киев

O1204

tehnomir

romava

Космас Диегезис

pochemyK

55 років, Киев

Sekator

leo123

Oleg2077

все подписчики

brigadirius

Главбух

27 листопада 2018, 15:08

Планування

Однією з найважливіших проблем сучасного українського суспільства (а можливо і не тільки українського) є занадто короткий горизонт планування. Це стосується не тільки планування в масштабах держави, але й планування від бізнесу і до сімейного бюджету. Навкруги як гриби після дощу повиростали ломбарди та кредитні установи. Та і на державному рівні, дискурс крутиться навколо кредитів МВФ. По ящику 24 години на добу рекламують якщо не самі кредити, то покупку товарів в кредит. Моя думка: кредити беруть тільки ті, хто абсолютно не задумується про майбутнє, тобто у кого короткий горизонт планування. Питання чому це відбувається? Чому люди живуть сьогоднішнім днем не задумуючись про майбутнє. Чи тут справа в вихованні, чи в впливові реклами, чи наслідуванні загального тренду суспільства, чи в досвіді виживання в часи скрути, які в багатьох тривають все життя, або навідь не одне покоління, чи в незрілості суспільства. Скоріш за все справа в усих цих факторах разом. Але от як разірвати це порочне коло? Хоча якщо дивитися на оточуючий світ під кутом кармо-детермінізму, то все що відбувається всього лише наслідки минулих вчинків. Правильних чи хибних то вже деталі. Та і вчинки бувають багатопохідні, хибні для розвитку одних подій і одночасно правильні для розвитку інших.

Просмотров: 1497, сегодня — 0

Следить за новыми комментариями

Коментарі - 9

+
+15: VictorS; 27 листопада 2018, 21:09; #

Стосовно більшості домогосподарств і простих людей, то так. Живуть одним днем. Відповідно, планування, як таке, відсутнє. Не останню роль, як на мою думку, відіграла зміна економічного устрою держави і стрімка трансформація суспільства. Більш різке розшарування населення на класи, бідних і багатих, нестабільність економічного стану і доходів громадян. Значну роль відіграла значна інфляція, яка часом перетворювалася в гіперінфляцію. В таких умовах планувати на довго стає досить складно а то і просто неможливо. В державному масштабі відсутність лідера, що тримав би владу достатньо довго і планування тоді було б життєво необхідне. Кримінальний і грабіжницький характер правлячої верхівки в значній мірі обумовлений наслідками совдепії. Приклад тимчасовості в керівництві державою значною мірою відобразився в її населенні. Не поталанило. Лі Куан Ю народився не в Україні.

+
+15: ballistic; 27 листопада 2018, 23:58; #

Три покоління українців виросло в системі планової економіки, яка пропагувала презирство до грошей і капіталу. Планувати тоді могла тільки «партія», а народним масам дозволялося лише покірно виконувати ці плани.
Тому не дивно, що більшість українців відчувають себе безпорадно в умовах ринкової економіки і вільного суспільства. Більшість не має стратегічного бачення, а чекає, що хтось (держава чи начальник) віддасть наказ куди йти і що робити.
Зміни прийдуть зі зміною поколінь.
На жаль.

+
+15: Andrey M; 28 листопада 2018, 10:34; #

Згоден з Вашими коментарями (VictorS, ballistic).
Від себе також хочу зазначити що більшості людей так зручно жити — не турбуючись про довгострокову перспективу. Саме в тому парадокс ностальгії за СССР, коли не було багатих (хоча нормально було б щоб орієнтиром була відсутність бідності а ненависть до чужого успіху якщо він чесний). Тоді люди знали що за них хтось все вирішить і спланує — спочатку на кого навчатися, потім де працювати, розподілити квадратні метри та інше.
Ностальгуючи за СССР говорять не про те що нічого реально не можна було придбати, а про те що «заводи працювали», тобто про те, що за роботу не портібно думати тобі — твоє завдання туди ходити та робити вигляд що ти працюєш.

+
0: kvv; 28 листопада 2018, 12:00; #

Світовому культу споживацтва скоро виповниться 100 років, який розпочато у США, після другої світової війни з'явився в Європі, а після повалення комуністичного режиму та виходу з кризи, розпочався у нас.

+
+15: brigadirius; 28 листопада 2018, 13:07; #

На разі про розшарування суспільства. Соціалістична історіографія поділяє соціальні формації: від рабовласницьких до капіталістичних. Я хоч і не професійний історик, але перечитавши багато літератури про світову історію прийшов до висновку, що соціальних формацій всього дві. Це формація з приватною власністю і з общинною власністю. Так от коли суспільство переходить від устрою який базується на общинній власності до устрою який базується на приватній власності, то відбувається різке матеріальне розшарування серед мешканців. Розшарування зумовлене нездатністю більшості населення незбитково розпоряджуватися своїм майном. Такий перехід відбувся у всіх пострадянських країнах.

+
0: ballistic; 28 листопада 2018, 15:07; #

Має бути ще якийсь інший чинник, крім форми власності.

Зараз можна спостерігати різну реакцію українців на таке явище як ОСББ. Є будинки, де мешканці згуртувались, домовились і взяли контроль та управління над своєю спільною власністю. А є будинки, де мешканці категорично проти створення об'єднання співвласників, бо переконані, що тільки ЖЕК може ефективно управляти будинком.
Чому одні українці розуміють переваги самоуправління, а інші — ні?

+
+15: brigadirius; 28 листопада 2018, 16:45; #

Я член правління ОСББ (точніше кооператива, але різниці немає). Так от збори кооператива, це щось з чимось. В них беруть участь в середньому відсотків 30 мешканців. Кожен відстоює свою точку зору і прийти до виваженного рішення ой як складно. Верховна Рада порівняно з кооперативом це вінець порядку та толерантності. Рік назад поряд з моїм будинком намагалися розпочати будівництво висотки. Що тут почалося!!! Закінчилося (тимчасово) силовим знищення будівельного майданчика, разом з укріпленним бетонним забором, та розгоном мешканцями охоронців-тітушок. Приїзджали навідь 3 автобуси з спецпризначинцями. Але тоді ще залишилися запалювальні суміші, та і зброя була напоготові. Так що спецназ не ризикнув вмішуватися і дуже правильно зробив. Вийшов такий собі мінімайдан.

+
+15: ballistic; 28 листопада 2018, 18:38; #

В моєму будинку теж ОСББ і я член ревізійної комісії. Також я спостерігаю за ОСББ-рухом в інших сусідніх будинках. Мені добре відомо, що відбувається на зборах об'єднання і як непросто на них про щось домовитись. Проте у нас десь 2/3 мешканців підтримують правління, решті пофіг. Складно було в перші два роки, а потім устаканилося і все запрацювало. Певні питання виникають, допомагає онлайн обговорення.

Вважаю, що Україна повністю вийде з кризи і здихається свого совкового минулого, коли в кожному будинку буде створене ОСББ :)

+
0: VictorS; 30 листопада 2018, 9:18; #

З приводу. Стаття «Темная земля. Почему у России и Украины проблемы с долгосрочным горизонтом планирования». Як на мою скромну думку, суті так і не розкрила.
https://focus.ua/opinions/413577-temnaya-zemlya-pochemu-u-rossii-i-ukrainy-problemy-s-dolgosrochnym-gorizontom-planirovaniya.html
Зачепивши (вже не знаю яким боком) агресію РФ в Керченській протоці, введення ВС та проблему еміграції з України. «начать думать не днем или годом, а хотя бы горизонтом в несколько десятков лет» — самоочевидні банальності.

Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися

Новини