2024 — рік запитань чи рік нових можливостей

Починаємо даний рік більше з питань, тому що поки немає розуміння щодо фінансування від США та ЄС, що резерви у нас набато більші ніх на 1 січня 2023, і зараз вони на 01 січня 2024 складають 40,5 млрд.дол., це на 10,5 млрд.дол більше ніж рік тому! Облікова ставка зазнала також великих змін, замість 25% вже складає 15%. Хоча в той же Турції вона тільки зростала, і зараз складає 42,5%. Аргентина — 118%.

Щодо курсу, так його відпустили, це правильно. Але більше питань, чому його в грудні так відпустили — відповідь проста: не було розумінь по США та ЄС, плюс треба було без друку грошей закривати рік. Підняття курсу виправило ситуацію, плюс великий попит на міжбанку та готівковому ринку зіграв свою роль. Зараз цей «хайп» відпрацювали. Готівка просіла майже на 1,5 грн від піку в 40 грн.

ЄС активно працює над виділенням грошей, мають питання за 1-1,5 місяця закрити. В США також плюс-мінус такий термін. Виклик від США — це вибори Президента в листопаді 2024 р.

Ставка податку для банків в 50% за 2023 рік принесе чимало коштів в Бюджет, бо большість побили рекорди, це додасть розуміння по надходженню.

Трохи інфо від НБУ:

— Споживча інфляція в Україні далі сповільнювалася (загальна – до 5.1% р/р, базова – до 5.7% р/р у листопаді) завдяки подальшому зниженню тиску з боку витрат бізнесу, ефектам від більших урожаїв 2023 року, а також стійкій ситуації на валютному ринку. Останнє разом з поліпшенням очікувань послаблювало і фундаментальний інфляційний тиск. За оцінками НБУ, зниження інфляції тривало й у грудні.

— У грудні економічна активність послабилася, переважно сезонно. Певну роль зіграло перенесення зимових свят, що, з одного боку, призвело до послаблення активності в секторах послуг, а з іншого – до пожвавлення роздрібної торгівлі. Водночас високі врожаї пізніх культур та їх переробка підтримували харчову промисловість, замовлення оборонного сектору та залізничників – машинобудування, а подальше розширення морських перевезень – роботу транспорту.

— Дефіцит бюджету в грудні та загалом за рік сягнув чергового рекорду. Водночас його річний обсяг був дещо нижчим порівняно із затвердженим показником. Основними джерелами фінансування дефіциту були міжнародна допомога та внутрішні запозичення.

— У листопаді від’ємне сальдо торгівлі товарами зменшилося через нарощування експортних поставок новим морським шляхом та зниження імпорту під впливом блокади західних кордонів. Однак дефіцит поточного рахунку розширився через затримку з надходженням грантової допомоги від США. Завдяки надходженням міжнародної допомоги резерви в листопаді знизилися лише незначно, а в грудні відновили зростання та становили 40.5 млрд дол. станом на кінець року.

— Ситуація на валютному ринку в грудні залишалася контрольованою, попри сезонне зростання попиту на іноземну валюту та невизначеність із надходженням зовнішнього фінансування. У результаті НБУ збільшив обсяги інтервенцій до 3.6 млрд дол. Дохідність гривневих активів у реальному вимірі залишалася додатною попри зниження облікової ставки до 15%.

— Світові ціни на нафту. Скорочення видобутку в межах угоди ОПЕК+, додаткові обмеження Саудівської Аравії та росії, побоювання з приводу перебоїв у постачанні через напади на кораблі в Червоному морі тиснули в бік зростання цін. Водночас рекордні обсяги видобування у США, тимчасове зняття нафтових санкцій з Венесуели, вихід Анголи з ОПЕК та слабкий світовий попит стримували зростання цін.

— Ціни на газ у Європі. Порівняно тепла погода для цієї пори року, збільшення постачання з Норвегії та стійке виробництво скрапленого природного газу у США на тлі високих запасів газу в Європі тиснули в бік зниження цін. Проте збільшення попиту з боку країн Азії та можливі перебої з постачанням через конфлікти на Близькому Сході стримували зниження цін.

— Сталь і залізна руда дорожчали завдяки збільшенню зусиль Китаю щодо підтримки економічного зростання, зокрема державному фінансуванню сектору нерухомості та зниженню банківських ставок. Додатковими чинниками підтримки цін було зниження випуску заготовки в Китаї через зупинку низки потужностей (з огляду на контроль за забрудненням повітря) на тлі відносно стабільного попиту в країнах Перської затоки.

— Ціни на пшеницю та кукурудзу коливалися у вузьких межах: поліпшення погодних умов в основних країнах – експортерах цих культур на тлі гарних урожаїв у країнах Чорноморського регіону, Латинській Америці та США повністю задовольняли зростаючий попит з боку країн Азії та Близького Сходу.

— Практично завершилися жнива пізніх культур. Обсяги врожаю у 2023 році завдяки сприятливій погоді та високій врожайності перевищили минулорічні: пшениці – на 8%, ячменю – на 5%, соняшнику – на 6%, сої – на 39%, ріпаку – на 21%. Врожай цукрового буряку зріс на 20% завдяки збільшенню площ. Врожай кукурудзи, збирання якої ще не закінчено (зібрано 89% засіяних площ), уже вищий за минулорічний на 8%.

— У 2023 році незначно зросло виробництва м’яса, зокрема за рахунок курятини, хоча усе ще залишалося нижчим довоєнного 2021 року; водночас надалі знижувалося виробництво молока.

— У грудні зростання цін на сировину та сезонне зниження попиту стримувало молочну переробку; водночас пожвавилася м'ясна переробка через перенесення свят.

— Зростала завантаженість потужностей у переробці соняшнику та ріпаку на тлі вищого врожаю, збільшувалися інвестиції у галузь. Завдяки високому врожаю цукрового буряку зростало й виробництво цукру. (https://agroportal.ua/news/ukraina/virobnictvo-sonyashnikovoji-oliji-cogorich-perevishchit-dovoyenni-pokazniki, https://landlord.ua/news/na-ternopilshchyny-tsukrovi-zavody-narostyly-vyrobnytstvo-na-45/)

— Виробництво вагонів і автобусів, а також нарощування виробництва озброєнь та дронів підтримували завантаження машинобудівних підприємств

— Обсяги автомобільних перевезень с/г продукції знижувалися також у грудні (-17% м/м), зокрема через блокування окремих пунктів пропуску на західному кордоні. Водночас завдяки розширенню експортних перевезень через морські шляхи зросла середньодобова кількість вагонів, які рухалися в напрямку чорноморських портів, попри постійні повітряні тривоги та шторми, що сповільнювали відвантаження.

— Кількість мігрантів за межами України впродовж грудня очікувано незначно зросла (≈на 30 тис до 6.34 млн осіб, за даними ООН), кількість ВПО стабілізувалася на рівні 3.7 млн осіб (станом на листопад, за даними МОМ). Станом на листопад найбільшу кількість статусів тимчасового захисту в ЄС надали Німеччина (1.2 млн), Польща (0.95 млн) та Чехія (0.4 млн).

— Дефіцит у грудні традиційно розширився під впливом надолуження видатків. У 2023 році він перевищив 1330 млрд грн та понад 1750 млрд грн без урахування грантів у доходах. Водночас його обсяг був меншим, ніж плановий показник (2010 млрд грн).

— Ключовим джерелом фінансування бюджетних потреб залишилася міжнародна допомога (пряма бюджетна підтримка становила 42.6 млрд дол. США з початку року).

— У грудні також збереглася значна активність на ринку ОВДП. За підсумками року внутрішні залучення перевищили минулорічні більш ніж удвічі передусім завдяки розміщенням ОВДП у гривні. Цьому сприяли як приваблива дохідність державних паперів, так і впровадження бенчмарк-ОВДП для виконання нормативів обов’язкових резервів банків.

— У грудні видатки сягнули рекордних безпрецедентних обсягів. Загалом у 2023 році видатки зросли на близько 50% р/р попри значну базу порівняння попереднього року. Основними напрямами видатків передбачувано були сфери оборони і безпеки та соціальне забезпечення. Також вірогідно в грудні збільшилися капітальні видатки після їх певного пригальмування у попередньому місяці. Це може бути пов'язано із виконанням інфраструктурних проєктів і ремонтних робіт разом з компенсацією громадянам пошкодженого майна.

— Доходи (без урахування грантів) у 2023 році зросли на понад 70% завдяки відновленню економічного зростання, а також адміністративним рішенням, зокрема з повернення оподаткування до умов, що діяли до повномасштабного вторгнення. Проте попри зміцнення ресурсної бази власні доходи покривали лише близько 55% видатків.

— У грудні зростання доходів (без урахування грантів) прискорилося до понад 46% р/р, попри негативний вплив блокади кордонів. Також очікувано збільшилися доходи спеціального фонду в листопаді-грудні за рахунок спрямування до нього «військового» ПДФО, що раніше зараховувався до місцевих бюджетів. Також вірогідно значними були й власні надходження бюджетних установ.

— У листопаді попри блокаду окремих наземних пунктів пропуску на західних кордонах експорт українських товарів зріс порівняно з попереднім місяцем завдяки активізації роботи тимчасового морського маршруту. Водночас блокада мала суттєвий вплив на скорочення імпорту товарів.

— За оцінками НБУ, у листопаді блокада окремих наземних пунктів пропуску через західні кордони України зумовила втрати експорту в сумі 160 млн дол. Найбільше постраждали товари, що експортуються переважно автотранспортом (оброблені харчові продукти, деревина, промислові вироби). Водночас втрати як експорту, так і імпорту товарів за результатами грудня будуть меншими через переорієнтацію торгових потоків на залізничні та інші шляхи.

— Проте негативний ефект блокади для експорту товарів був нівельований завдяки активізації поставок продовольства та продукції ГМК новим морським маршрутом. У результаті експорт товарів навіть збільшився порівняно з жовтнем.

— У грудні обсяги перевалки товарів морем надалі зростали. За попередніми оцінками, відвантаження перевищили результати найпродуктивніших місяців роботи «зернового коридору».

— За оцінками НБУ, втрати імпорту внаслідок блокади найбільших пунктів пропуску через кордон із Польщею та загроза аналогічних дій на кордоні зі Словаччиною були суттєвішими порівняно з експортом та становили близько 700 млн дол. Найбільше постраждали закупівлі неенергетичних товарів: продукції машинобудування (легкові авто, побутова та с/г техніка, окреме промислове обладнання), хімії (добрива, пластмаси, шини) та споживчих товарів (продовольство та промислові вироби).

— Водночас імпорт нафтопродуктів не зазнав втрат завдяки переорієнтації перевезень на залізницю. Порівняно з жовтнем фізичні обсяги закупівель збільшилися на 12%.

— У грудні завдяки збільшенню надходжень фінансової допомоги, зокрема завдяки отриманому фінансуванню від Японії (2.1 млрд дол.), ЄС (1.8 млрд дол.) та МВФ (0.9 млрд дол.), резерви відновили зростання. Станом на кінець року вони становили 40.5 млрд дол., збільшившись за 2023 рік на 12 млрд дол., або 42%.

— Значні бюджетні витрати наприкінці року та посилення невизначеності щодо надходження зовнішнього фінансування зумовили зростання попиту на іноземну валюту.

— Збільшився й попит на іноземну валюту з боку імпортерів харчових та побутових товарів, пального, а також електроенергії.

— Під впливом цих чинників НБУ збільшив інтервенції до 3.6 млрд дол. Достатні обсяги інтервенцій та додатна дохідність гривневих інструментів у реальному вимірі забезпечили контрольованість валютного ринку.

Якщо коротко:

— ситуація буде залежить від фін.допомоги партнерів, надання чи не надання цього — зіграє в 2-му кварталі, або раніше в березні. Як в ту чи іншу сторону.

— ситуація на полі бою також буде впливати точково, або коли будуть контрнаступи як з нашою сторони, так ы ворога. Наші точно вперед не підуть без F-16 та бажано ракет 300 + км.

— наші зробили так, що порти працюють та відвантажують зернопродукцію, метал і т.і. Це дуже допоможе нам в експорті, Ми по суті самі розблокували коридор.

— ситуація зі світлом на 17.01.2024 в рази краща ніж рік тому, тоді ми в темряві сиділи днями інколи. Зараз економіка в кращому стані. Ми навчились захищатись в т.ч. інфраструктуру.

— аграрії на початок 2024 в кращому стані, ніж рік тому. Добрива на 2-2,5 рази стали нижчими в ціні. Зіграли ціни на Газ і т.і.

— ціна на Газ в ЄС та у нас сильно впала за рік, це добре, половину зими пройшли.

— нафта не має сильно зростати, поки прогноз тільки на тримання на тому ж рівні +/-, або навіть зниження.

— інфляція не повинна перевищити 10%, за час війни інфляція в 2023 році — 5,1% — це рекорд!!!

— нам дуже буде потрібна військова допомога Заходу, те ми почали виробляти у себе чи почнемо — це також великий рух вперед щодо незалежності поставок. Плюс власне виробництво дронів — це №1 має бути цілю, бо поки дрони вирішують ситуацію на полі бою значною мірою.

— курс має триматись біля 38-39, нижче може легко бути, коли почнуть давати Гроші партнери, вище 39 — коли гроші не будуть надходити. Поки є запаси, все норм. Я поки нічого поганого в цьому не бачу, коли курс зріс на 1-1,4 грн. У нас і близько немає курса 43-45 чи 50. Зростання курса у % дуже мале, навіть смішне — коли хтось «хайпує». Я поки бачу напрям на курс до 38.00.

— і до речі, як показує початок 2024 — в світі буде дуже не спокійно! Але ми готові!