Multi від Мінфін
(8,9K+)
Оформи кредит — виграй iPhone 16 Pro Max!
Встановити
16 листопада 2026, 14:05

Естонія готує цифрову державу: як хмари Microsoft, Amazon та блокчейн допоможуть уряду на випадок окупації

Естонія розробляє систему цифрової стійкості, яка дозволить уряду продовжувати роботу з-за кордону, навіть якщо російські війська окупують країну або знищать її центри обробки даних. Про це 16 листопада повідомило MediaNews. Для цього Таллінн розвиває розподілену хмарну інфраструктуру, захищені державні застосунки та резервні майданчики за межами країни.

► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

За словами Тину Грюнберга, одного з авторів нової стратегії та колишнього заступника генерального секретаря Міністерства юстиції та цифрових справ Естонії, державні послуги мають залишатися доступними навіть тоді, коли робота на території країни стане неможливою.

«Ми хочемо бути онлайн за будь-яких обставин. Усі критично важливі сервіси мають залишатися доступними», — пояснив він.

Microsoft Azure, AWS та власна державна хмара

Основою нової системи стануть захищені застосунки, які розробляють для роботи на трьох типах інфраструктури:

  • Microsoft Azure — хмарна платформа Microsoft;

  • Amazon Web Services (AWS) — хмарна інфраструктура Amazon;

  • власна державна хмара Естонії, якою керує державний ІТ-центр RIT.

Такий підхід дозволяє розподілити державні інформаційні системи між різними середовищами, а не залежати від одного дата-центру чи постачальника послуг. Розроблені рішення планують розмістити в цифровому посольстві в Люксембурзі та на інших майданчиках у Європі.

Власна державна хмара вже є частиною ІТ-інфраструктури Естонії. Вона призначена для державних установ і організацій, які виконують публічні функції. Натомість публічні хмарні платформи, зокрема Azure та AWS, дають змогу швидко масштабувати обчислювальні ресурси залежно від потреб.

Цифрове посольство: резервна копія держави за кордоном

Естонія вже має спеціальне сховище державних даних у Люксембурзі — так зване Data Embassy, або цифрове посольство. Це не дипломатична установа, а дата-центр за межами естонської території, який перебуває під контролем держави.

У ньому зберігаються резервні копії критично важливої інформації, зокрема державних реєстрів громадян, земельного кадастру та законодавства. Угоду про розміщення такого центру Естонія та Люксембург підписали у 2017 році.

Для захисту інформації використовується технологія KSI Blockchain. Вона дає змогу підтверджувати цілісність даних і виявляти несанкціоновані зміни. Саме сховище має найвищий рівень фізичної безпеки для дата-центрів — Tier IV.

Однак збереження даних і можливість повноцінно працювати з ними — різні завдання. Наявна інфраструктура насамперед забезпечує резервування. Нова стратегія має зробити наступний крок: дозволити державним системам використовувати ці дані та надавати послуги навіть у разі втрати доступу до основної інфраструктури всередині країни.

Читайте також: Де найкраще жити й працювати за кордоном: рейтинг Global Relocation Index

Чому Естонія готується до такого сценарію

Одним із чинників, що визначили підхід країни до цифрової безпеки, стали масштабні кібератаки 2007 року. Тоді після конфлікту навколо перенесення радянського військового меморіалу державні установи, банки та медіа зазнали скоординованих DDoS-атак. Вони перевантажували сервери великою кількістю запитів і тимчасово порушували роботу сайтів.

Естонія пов'язувала ці події з Росією, однак у власних матеріалах про кібербезпеку визнає, що безпосередніх доказів державної причетності до атак не було встановлено. Цей досвід став одним із чинників розвитку національної системи кіберзахисту.

Тепер загроза розглядається ширше: йдеться не лише про кібератаки, а й про фізичне знищення серверної інфраструктури, втрату контролю над територією та неможливість роботи державних установ.

Таким чином, Естонія переходить від моделі, у якій головне завдання — зберегти державні дані, до системи, яка має забезпечити безперервність роботи цифрової держави. У разі найгіршого сценарію уряд зможе спиратися на інфраструктуру за кордоном, а не відновлювати всі державні інформаційні системи з нуля.

Як ми писали: Уряд Естонії подовжив тимчасовий захист для українців до 2028 року, але не для всіх


Автор:
Ярослав Дмитренко
редактор новин Ярослав Дмитренко
Пише на теми: Економіка, фінанси, криптовалюти, технології, інвестиції

Коментарі

Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися
 
сторінку переглядають 25 незареєстрованих відвідувачів.