180 млрд грн на викуп зерна: через блокаду портів Україна шукає способи підтримки аграріїв

► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

За оцінкою Висоцького, близько $5 млрд складатимуть втрати від скорочення експорту, ще близько $2,4 млрд — додаткові витрати на логістику.

Чому блокада портів загрожує мільярдними збитками

Альтернативні маршрути через Дунай, залізниці та автомобільні перевезення не здатні повністю замінити чорноморські порти. Нині ними можна експортувати близько 2,5 млн. тонн агропродукції на місяць, тоді як потреба перевищує 5 млн. тонн.

До того ж транспортування альтернативними маршрутами обходиться аграріям на $50−70 за тонну дорожче, а на окремих напрямках додаткові витрати сягають $80. Тому виробники отримують нижчі закупівельні ціни, що ускладнює покриття собівартості та фінансування наступного виробничого циклу.

За словами Висоцького, знайти повноцінну альтернативу чорноморським портам поки що неможливо. Тому тривале обмеження морської логістики створює ризики як для експорту, а й подальшої роботи аграрних підприємств, зайнятості та доходів громад.

Чому держава не може викупити надлишок зерна

Один із можливих інструментів підтримки внутрішнього ринку — інтервенційні закупівлі, коли держава викуповує продукцію, щоб підтримати ціни, а потім продає її. Проте за нинішніх умов цей механізм, за словами міністра, не працюватиме.

Станом на 1 липня 2026 р. перехідні залишки зернових в Україні становили до 10 млн тонн. Якщо морський експорт не відновиться, до 1 липня 2027 року вони можуть зрости до 30 млн. тонн. Це у півтора рази більше за обсяг внутрішнього ринку. Крім того, можуть накопичитися ще до 5 млн. тонн олійних культур.

Масштаб проблеми не дозволяє державі стабілізувати ринок звичайними закупівлями. За ціни 9 тис. грн за тонну викуп 20 млн. тонн зернових коштував би близько 180 млрд. грн. Таких коштів держава не має.

Існує й інша проблема: інтервенційні закупівлі зазвичай призначені для короткострокового регулювання цін. Держава має реалізувати придбане зерно не пізніше наступного маркетингового року. Але якщо порти й надалі не працюватимуть, продати накопичені запаси буде складно. Водночас, аграрії знову засіють поля, отримають новий урожай — і країна зіткнеться із потребою викуповувати чергові великі обсяги продукції.

Які альтернативні механізми підтримки пропонує Україна

Замість масштабного викупу врожаю Мінагрополітики пропонує зосередитись на здешевленні експортної логістики. Україна звернулася до міжнародних партнерів із пропозицією розглянути механізми компенсації додаткових витрат на перевезення агропродукції. За оцінками відомства, на це протягом 2026/2027 маркетингового року потрібно близько 1,1 млрд євро.

Допомога може надаватися не лише безпосередньо українським виробникам. Один із варіантів — компенсувати частину транспортних витрат на території Європейського Союзу, щоб зробити більш довгі альтернативні маршрути доступнішими.

Також Україна пропонує спростити адміністрування окремих тарифних квот з торгівлі з ЄС, зокрема для молочної продукції та борошна. Це дозволило б ефективніше використовувати вже узгоджені обсяги доступу до європейського ринку.

Читайте також: Зерна в Україні вистачає, але дорожчає хліб: чому дешевий урожай не знижує ціни в магазинах

Ще один напрямок — збереження фінансової спроможності господарств та розвиток інфраструктури для зберігання врожаю. За обмежених можливостей експорту аграрії потребують додаткових потужностей для зберігання зернових та олійних культур, а також доступу до кредитування, щоб продовжувати виробництво та готуватися до наступної посівної.

Отже, підтримка агросектору в умовах блокади портів має бути спрямована не на накопичення зерна на державному балансі, а на збереження можливості виробляти та експортувати продукцію. Ключове завдання — знизити логістичні витрати, забезпечити фінансування господарств та розширити альтернативні маршрути збуту.

Як ми писали: Українське зерно хочуть обмежити навіть після вступу до ЄС: Київ виступив проти постійних заборон

Автор:

редактор новин Ярослав Дмитренко

Пише на теми: Економіка, фінанси, криптовалюти, технології, інвестиції