Українці можуть платити за хліб ще більше, хоча зерна в країні достатньо, а пшениця на внутрішньому ринку дешевшає. Причина не лише у вартості борошна. Виробники витрачають дедалі більше на електроенергію, пальне, зарплати та доставку. За прогнозом Дениса Марчука, до кінця року хліб може подорожчати ще на 6−10%. Інші експерти оцінюють перспективи стриманіше. Чому дешевшає пшениця, але дорожчає буханка, з'ясовували «На пенсії» та УНІАН.
Зерна в Україні вистачає, але хліб дорожчає: чому дешевий урожай не знижує ціни в магазинах
► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Чому дешевшає зерно, але не хліб
За словами одеського аграрія Олександра Петкова, ціна тонни пшениці знизилася з 11−13 тисяч до приблизно 8 тисяч гривень. Причина полягає в проблемах з експортом: через закриття глибоководних портів Одеси, Чорноморська та інших портів відвантаження зерна переорієнтували на Дунай.
«Логістика при цьому безумно дорога. І по Дунаю, і по Україні, автомобільним та залізничним транспортом», — розповів Петков виданню «На пенсії».
За його словами, вартість перевезення річковим маршрутом зросла з 25 до 75 доларів. Це тисне на закупівельні ціни зерна всередині країни.
Однак дешевша пшениця не означає дешевшого хліба. У буханці вагою 600 грамів міститься близько 400 грамів борошна, а решта витрат припадає на виробництво.
«У витрати входять олія, електроенергія, запчастини, бензин і зарплати працівникам пекарні», — пояснив аграрій.
Експерти не погоджуються щодо подорожчання
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук прогнозує, що до кінця 2026 року хліб може подорожчати ще на 6−10%. Серед причин він називає витрати на електроенергію та генератори. Буханка за 50 гривень у такому разі коштуватиме 53−55 гривень.
Керівник аналітичного відділу УКАБ Максим Гопка налаштований стриманіше. У коментарі УНІАН він зазначив, що у вересні пшеничний хліб коштував у середньому 56,9−67,3 гривні за кілограм. За рік ціна зросла на 14−21%, але в жовтні місячне подорожчання становило лише близько 1,5%.
«Сценарію різкого подорожчання хліба на десятки відсотків протягом одного-двох місяців ми наразі не бачимо», — зазначив Гопка.
Перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран також вважає, що хороший урожай та обмежений експорт стримуватимуть ціни на хліб, борошно й крупи.
Що формує ціну буханки
За оцінкою Гопки, на собівартість впливають не лише витрати пекарень, а й курс валют та пальне. Станом на 30 жовтня долар коштував 45,53 гривні проти 41,76 гривні рік тому. Ціна дизельного пального з 1 до 23 жовтня зросла з 98,44 до 103,45 гривні за літр.
«Хоч сировина для частини українських продуктів дешева, але переробка, пальне, енергія, упаковка та логістика дорожчають», — наголосив експерт.
Михайло Непран додав, що через проблеми з експортом частина зерна залишається в Україні. За його оперативними оцінками, у вересні країна експортувала лише близько 46% необхідного обсягу агропродукції. Це збільшує пропозицію зерна та тисне на закупівельні ціни.
У результаті виникає парадокс: аграрії продають зерно дешевше, виробники хліба витрачають більше на його випуск і доставку, а покупці не отримують вигоди від хорошого врожаю. Саме тому дешевша пшениця поки не стала передумовою для зниження ціни на буханку.
Коментарі - 1