НБУ захищатиме дані, отримані з-за кордону: чому Рада змінює правила банківської таємниці

► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Яку саме банківську таємницю хочуть захистити

Йдеться не про всі банківські дані українців і не про загальну заборону судам отримувати інформацію про рахунки. Обмеження стосуватимуться конкретної категорії відомостей — тих, які НБУ отримує від органів банківського нагляду інших держав.

Наприклад, іноземний регулятор може передати українському Нацбанку конфіденційні відомості про банк у межах співпраці з нагляду за фінансовим сектором. За новими правилами, якщо ці дані згодом спробують отримати через цивільний або господарський суд, суд не зможе витребувати їх у НБУ.

Законопроєкт передбачає такі зміни:

• суди не зможуть задовольняти клопотання про витребування цих відомостей як доказів;

• аналогічні обмеження діятимуть для заяв про забезпечення доказів;

• якщо під час розгляду справи про розкриття банківської таємниці суд встановить, що дані надійшли від іноземного органу банківського нагляду, у розкритті такої інформації мають відмовити;

• Нацбанк зможе оскаржити рішення про розкриття таких відомостей протягом п’яти днів.

Водночас ці положення стосуються саме інформації, отриманої від іноземних регуляторів, а не всієї банківської таємниці. Також законопроєкт сам по собі не скасовує інших передбачених законодавством способів отримання доказів.

Чому Україна змінює правила

Основна причина — наближення українського законодавства до вимог Європейського Союзу та посилення довіри між фінансовими регуляторами.

Європейський банківський орган (EBA) оцінює, чи забезпечують регулятори країн поза ЄС належний захист конфіденційної інформації та професійної таємниці. Це важливо для участі таких органів у міжнародній співпраці з банківського нагляду.

Закордонні регулятори повинні бути впевнені: інформація, яку вони передають НБУ, не буде надалі розкрита без їхньої згоди. Якщо національне законодавство допускає ширше розкриття таких даних, це може створювати перешкоди для обміну інформацією.

Така взаємодія потрібна не лише для контролю за діяльністю банків. Вона допомагає регуляторам обмінюватися відомостями для нагляду за фінансовими установами, а також для протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму.

Отже, зміни мають зробити правила захисту інформації зрозумілими для європейських партнерів і створити умови для повноціннішої співпраці між НБУ та регуляторами ЄС.

Читайте також: НБУ виписав штрафів майже на 32,8 млн грн: кого покарали у вересні

Що зміниться на практиці

Для звичайних клієнтів банків автоматичних змін не передбачено. Законопроєкт не встановлює нових обмежень на користування власними рахунками, не змінює правила проведення платежів і не надає банкам додаткових підстав відмовляти клієнтам у доступі до їхніх коштів.

Зміни стосуватимуться передусім судових спорів. Якщо сторона цивільної або господарської справи захоче отримати як доказ інформацію, яку НБУ одержав від іноземного регулятора, суд не зможе витребувати саме ці відомості в передбаченому законопроєктом порядку.

Для НБУ це означатиме чіткіші правила роботи з конфіденційною інформацією, отриманою з-за кордону. Для європейських партнерів — додаткову гарантію, що передані дані використовуватимуть лише на погоджених умовах.

Водночас є й практичний нюанс: сторона судового спору, для якої такі відомості могли б бути важливими доказами, матиме менше можливостей отримати їх через суд. Це не означає, що вона автоматично втратить право на справедливий розгляд, але доступність конкретного виду доказів може бути обмежена.

Як ми писали, НБУ готує новий етап цифровізації фінансів: що зміниться для банків і клієнтів до 2029 року

Автор:

редактор новин Ярослав Дмитренко

Пише на теми: Економіка, фінанси, криптовалюти, технології, інвестиції