Чи законно в ТЦК вилучають телефони? Адвокати у коментарі «Телеграф» пояснили, які повноваження має центр, що закон говорить про вилучення майна та як діяти, якщо телефон забрали.
Телефони в ТЦК: чи законно їх забирати у громадян і як повернути
► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Юристи наголошують, що саме перебування людини в приміщенні ТЦК не дає права примусово забирати її речі.
Що ТЦК не може робити з особистими речами
ТЦК займаються питаннями військового обліку та мобілізації. Їхні повноваження визначають закони про військовий обов'язок і мобілізацію, положення про ТЦК, затверджене постановою уряду № 154, та порядок призову, визначений постановою № 560.
Адвокат Геннадій Капралов зазначає, що жоден із цих документів не дає ТЦК права забирати речі людини лише через те, що вона зайшла до приміщення центру.
За його словами, стаття 19 Конституції України зобов'язує державні органи діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законом. Право на таємницю листування, приватність і власність захищають також статті 31, 32 і 41 Конституції. Втручання в ці права має відповідати вимогам закону та бути пропорційним поставленій меті.
Капралов також посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі Saber v. Norway (2020), у якому доступ до вмісту телефона розглядається як серйозне втручання у приватне життя.
Адвокатка з військових питань юридичної компанії «Приходько та партнери» Єлизавета Грецьких наголошує, що законних підстав для примусового вилучення мобільних телефонів та особистих речей цивільних осіб працівниками ТЦК та СП немає.
За її словами, стаття 264 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає органи, уповноважені проводити особистий огляд і огляд речей. Серед них поліція, СБУ, Військова служба правопорядку та прикордонники. ТЦК до цього переліку не входять. Посилання на режимний статус об'єкта або внутрішні інструкції саме по собі не створює додаткових повноважень.
Адвокатка, партнерка адвокатського бюро «Щеннікова та партнери» Олена Андреєва пояснює, що працівники ТЦК є військовослужбовцями, а не правоохоронцями. За її словами, обшук, особистий огляд, огляд речей і вилучення майна цивільних не належать до їхніх повноважень.
«Єдине, що можуть зробити в ТЦК, — заборонити користуватися телефоном у певних місцях приміщення, але не вилучати його», — зазначає Андреєва.
Інші правила діють після зарахування людини до військової частини. У такому разі порядок користування телефонами, зокрема час і місця їх зберігання, визначає командир відповідно до статті 143 Статуту внутрішньої служби ЗСУ.
Читайте також: У яких ситуаціях ТЦК не має права вручати повістку: пояснив полковник
Коли закон дозволяє вилучати телефон
За статтею 265 КУпАП вилучати можна речі та документи, які є знаряддям або безпосереднім предметом адміністративного правопорушення. Як пояснює Грецьких, у справах про порушення правил військового обліку телефон не належить до жодної з цих категорій. Капралов додає, що згадка в законі про випадки, прямо передбачені законодавством, сама по собі не надає ТЦК права вилучати майно.
Окремі підстави передбачає кримінальне процесуальне законодавство. За словами Андреєвої, вилучення можливе, якщо є підстави вважати річ знаряддям злочину або майном, отриманим унаслідок злочину. Наприклад, телефон може містити відеозапис забороненого об'єкта.
Юристи звертають увагу на вимоги до процедури вилучення:
- Річ має вилучати уповноважений орган, наприклад поліція.
- Факт вилучення оформлюють протоколом, копію якого вручають власнику.
- Огляд речей проводять у встановленому законом порядку. У передбачених випадках залучають понятих або здійснюють відеофіксацію.
- У протоколі зазначають дані, які дають змогу ідентифікувати телефон, зокрема його серійний номер.
- Вилучене майно зберігають до вирішення питання відповідно до процедури, після чого його повертають за наявності законних підстав.
Грецьких наголошує, що вимога залишити телефон у сейфі без згоди власника та без належного оформлення може порушувати право власності.
Андреєва також посилається на статтю 321 Цивільного кодексу України, яка закріплює непорушність права приватної власності. На її думку, примусове вилучення телефона в людини, яку доставили до ТЦК, за певних обставин можна розцінювати навіть як грабіж за статтею 186 Кримінального кодексу. Така правова кваліфікація залежить від конкретних обставин.
Що робити, якщо телефон забрали
Геннадій Капралов радить спочатку з'ясувати, на якій підставі вимагають передати телефон. Якщо йдеться про правила допуску до приміщення, він рекомендує до передачі пристрою зателефонувати контактній особі та повідомити, де ви перебуваєте.
Військово-обліковий документ і посвідчення особи можна показати, не випускаючи телефон із рук. Передавати пароль або надавати біометричний доступ до пристрою, за словами адвоката, людина не зобов'язана.
Якщо телефон намагаються забрати силою, Капралов радить не чинити фізичного опору, вголос заявити про незгоду та запам'ятати час, прізвища й звання працівників, а також можливих свідків. Варто вимагати оформлення протоколу та зазначення в ньому, що майно вилучили проти волі власника.
Грецьких також рекомендує вимагати протокол усно й письмово, попросити пред'явити службові посвідчення та дозволити зателефонувати. Добровільна передача доступу до телефона, за словами Капралова, може ускладнити подальше оскарження.
Як діяти після виходу з ТЦК
Якщо телефон не повернули, Капралов радить:
- Того ж дня записати послідовність подій, час, прізвища та контакти свідків.
- Письмово попросити зберегти відеозаписи, які відповідно до пунктів 40 і 52 Порядку № 560 ведуться під час вручення повістки та перевірки документів.
- Подати заяву про можливе кримінальне правопорушення та вимогу про повернення майна. Серед правових норм, на які він радить звернути увагу, — стаття 265 КУпАП, стаття 169 Кримінального процесуального кодексу та стаття 387 Цивільного кодексу України.
Адвокати також радять заздалегідь подбати про можливість зв'язатися з рідними. Грецьких рекомендує записати важливі номери телефонів на папері та домовитися з близькими про час виходу на зв'язок. Якщо людина не повідомила про себе у визначений час, рідні зможуть почати діяти. Капралов радить брати із собою оригінали документів про відстрочку або стан здоров'я, а копії залишати вдома.
«Людина без телефону захистити себе майже не може, тому головна роль тут у рідних та адвоката», — зазначає Грецьких.
Коментарі - 3