Ціни на житло в європейських країнах суттєво відрізняються залежно від того, йдеться про великий міський центр чи території за його межами. Найбільший розрив зафіксували в Данії: нерухомість у містах там коштує приблизно у 3,4 раза дорожче, ніж за межами міст і приміських зон. Натомість у Нідерландах різниця становить лише близько 10%. Водночас невеликий ціновий розрив не обов'язково означає, що житло доступне для населення. Які країни мають найбільшу різницю у вартості нерухомості та чому вона виникає?
Житло в містах Європи коштує в 3,4 раза дорожче, ніж за їхніми межами: де найбільша різниця
► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Де в Європі найбільша різниця в цінах на житло
За розрахунками Euronews Business на основі звіту Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Regions and Cities at a Glance 2026, у 16 європейських країнах житло в міських центрах у середньому на 31% дорожче за середній показник по країні.
Натомість у приміських зонах ціни на житло в середньому на 11% нижчі за національний показник, а на територіях поза містами та приміськими зонами — на 30%.
Найбільший розрив зафіксували в Данії. У міських центрах житло коштує на 64% дорожче за середній показник по країні, тоді як поза містами та приміськими зонами — на 51% дешевше.
У результаті квадратний метр житла в міських центрах Данії коштує приблизно у 3,4 раза дорожче, ніж на територіях поза містами та приміськими зонами.
Угорщина посідає друге місце: у міських центрах житло на 57% дорожче за середній показник по країні, а поза містами та приміськими зонами — на 45% дешевше. У Фінляндії відповідні відхилення становлять +55% та -44%.
Значна різниця є також у Швеції, Ірландії та Португалії. У Швеції міське житло на 46% дорожче за середній показник по країні, а поза містами та приміськими зонами — на 42% дешевше. В Ірландії ці показники становлять +43% і -36%, у Португалії — +38% і -35%.
Де ціни на житло в місті та за його межами майже однакові
Найменша різниця між цінами на житло в міських центрах і за їхніми межами — у Нідерландах та Великій Британії.
У Нідерландах міське житло лише на 1% дорожче за середній показник по країні, тоді як поза містами та приміськими зонами — на 9% дешевше. У Великій Британії відповідні показники становлять +4% і -9%.
Для порівняння: у Данії співвідношення цін становить 3,4 до 1, а в Нідерландах — приблизно 1,1 до 1.
У всіх країнах порівняння, крім Нідерландів, житло в приміських зонах також дешевше, ніж у міських центрах.
Водночас невелика різниця між міськими та сільськими цінами не означає, що житло в обох місцевостях доступне для населення.
Чому міське житло коштує дорожче
Одне з головних пояснень — концентрація робочих місць та економічних можливостей у великих містах.
Як пояснив Euronews Business професор Берлінського університету імені Гумбольдта Габріель М. Альфельдт, у містах зосереджені робочі місця, університети, послуги та культурна інфраструктура. Компаніям вигідно працювати там, де є працівники, клієнти та інші підприємства. Люди, своєю чергою, обирають міста через можливості працевлаштування та міський спосіб життя.
Це створює високий попит на житло в районах із хорошим транспортним сполученням. Якщо ж будівництво обмежене географічними умовами, містобудівними правилами або спротивом місцевих громад, пропозиція не встигає за попитом. У результаті ціни зростають.
Масштаб різниці залежить і від того, наскільки економічна активність країни зосереджена у великих містах та наскільки добре з ними сполучені інші населені пункти.
Наприклад, у густонаселених країнах невеликі міста та сільські території можуть забезпечувати зручний доступ одразу до кількох центрів зайнятості. У результаті попит на житло розподіляється між більшою кількістю населених пунктів, що зменшує ціновий розрив.
У скандинавських країнах, за словами Альфельдта, ситуація інша: попит концентрується в обмеженій кількості міських ринків праці, тоді як у малонаселених районах він значно слабший.
В Угорщині на ціни впливає також інвестиційний попит. Дослідник житлової політики Будапештського інституту міських досліджень Йожеф Хегедюш звернув увагу, що значна частина буму на ринку нерухомості Будапешта пов'язана зі спекулятивним попитом.
Чому дешевше житло за містом не завжди доступніше
Невелика різниця між міськими та сільськими цінами не означає, що житло в обох місцевостях доступне для населення.
У таких країнах, як Бельгія та Нідерланди, багато невеликих міст і сільських територій розташовані неподалік від великих центрів зайнятості. Завдяки транспортному сполученню вони залишаються привабливими для покупців, а попит підтримує ціни.
Крім того, загальнонаціональні показники можуть приховувати суттєві відмінності між регіонами. Наприклад, сільська місцевість на південному сході Великої Британії може бути значно привабливішою для покупців, ніж окремі міста в інших регіонах країни.
Є й методологічний нюанс: у британському порівнянні ОЕСР використовувала медіанну ціну цілого будинку, а не вартість квадратного метра. Оскільки будинки за межами міст зазвичай більші, це може зменшувати видимий розрив між територіями.
Тому невелика різниця між середніми цінами не означає, що житло в Лондоні стало доступним або що місце проживання більше не впливає на можливості працевлаштування.
У Німеччині різниця між містами сягає 17 років доходу
Відмінності у вартості нерухомості є не лише між містами та сільською місцевістю, а й між окремими містами однієї країни.
За даними ОЕСР, Німеччина має найбільший розрив між співвідношенням вартості житла до наявних доходів у різних міських агломераціях серед країн дослідження.
За оцінками ОЕСР, співвідношення вартості житла до наявного доходу в Мюнхені відповідає приблизно на 17 років доходу більше, ніж у Хемніці.
Альфельдт пояснює це різницею в економічних та демографічних умовах. Мюнхен має сильний ринок праці, привабливе середовище для життя та стійку конкуренцію за житло. Хемніц має іншу економічну історію, зокрема наслідки структурних змін і скорочення населення після об'єднання Німеччини.
Загалом у 11 із 13 країн, для яких є відповідні дані, співвідношення цін на житло до місцевих доходів у найбільшому міському регіоні вище, ніж у середньому за всіма міськими агломераціями країни. Нідерланди стали винятком: там цей показник для найбільшого міського регіону трохи нижчий за середній.
Хто найбільше потерпає від високих цін
Найбільше високі ціни на житло ускладнюють життя тим, хто лише виходить на ринок нерухомості: молодим людям, покупцям першого житла та орендарям.
Як пояснив Альфельдт, принципова різниця полягає в становищі тих, хто вже володіє нерухомістю в дорогих районах, і тих, хто лише намагається придбати або орендувати житло. Останні змушені платити більше, але не отримують вигоди від зростання вартості нерухомості.
Особливо складний вибір постає перед працівниками з невисокими доходами, які забезпечують роботу міських сервісів. Їм доводиться шукати компроміс між вартістю житла, його площею та часом на дорогу до роботи.
Угорський дослідник Йожеф Хегедюш окремо звернув увагу на молодих людей, які не мають сімейного капіталу. За його словами, доступ до власного житла в Угорщині дедалі більше залежить від фінансової допомоги батьків, причому сім'ї в регіонах часто мають менше можливостей її надати.
Проблема стосується й орендарів. У 2025 році середньої чистої зарплати в Лісабоні та Стамбулі не вистачало, щоб оплатити оренду однокімнатної квартири в центрі міста.
Коментарі