Інфляція в Україні за підсумками 2026 року може сягнути 11,7−12,3%, а в жовтні річний показник підвищиться до 10,7%. Такий прогноз озвучив фінансовий аналітик Андрій Шевчишин після того, як вереснева інфляція перевищила очікування.
Яйця подорожчали на 43,6%, одяг — майже на 10%: який прогноз інфляції до кінця року
► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
За даними аналітика, у вересні споживчі ціни зросли на 2,1% порівняно із серпнем, а річна інфляція досягла 10%. Це перший двозначний показник із початку 2026 року. Базова інфляція також прискорилася — до 2% за місяць і 8,8% у річному вимірі.
Шевчишин прогнозував вересневе зростання цін на 1,5% за місяць і річну інфляцію на рівні 9,4%. Літній прогноз Національного банку передбачав 8,4% на кінець вересня.
Що розганяє інфляцію в Україні
Одним із головних чинників подорожчання аналітик називає руйнування інфраструктури, складів, логістичних центрів і виробничих потужностей унаслідок російських ударів. Це збільшує витрати на зберігання та перевезення товарів, порушує постачання і створює передумови для подальшого підвищення цін.
Зокрема, у вересні м'ясо подорожчало на 1,7% за місяць, молоко — на 2,9%, фармацевтична продукція — на 2,5%. За оцінкою Шевчишина, наслідки пошкодження фармацевтичних складів і виробництв можуть повною мірою проявитися в цінах у жовтні-листопаді.
Найбільші стрибки цін у вересні зафіксували в таких категоріях:
-
яйця — +43,6% за місяць;
-
послуги освіти — +17,4%, зокрема вищої освіти — на 23,3%, середньої — на 14,3%;
-
одяг — +9,4%;
-
взуття — +7,6%;
-
цукор — +8,3%.
Зростання цін на яйця аналітик пояснює сезонним подорожчанням після літнього мінімуму, збільшенням вартості кормів і логістики, а також проблемами у виробничій інфраструктурі. Подорожчання одягу та взуття пов'язане, серед іншого, з переходом на нові сезонні колекції, дорожчими поставками та втратою товарних запасів частиною торговельних мереж.
Додатковий тиск створює пальне: у вересні воно подорожчало на 5,2% за місяць і на 46,2% у річному вимірі. Це збільшує не лише витрати автомобілістів, а й вартість транспортування, роботи генераторів і зберігання продукції.
Також у вересні зросли ціни на хліб — на 1,8%, рибу — на 2,1%, олію — на 1,8%. На думку аналітика, це свідчить про поширення інфляційного тиску на різні категорії товарів.
Що стримує зростання цін
Одним із головних чинників, які стримували інфляцію у вересні, став високий урожай і значна пропозиція сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку.
Зокрема, фрукти подешевшали на 5,7%, а овочі — на 2,3%. За оцінкою Шевчишина, надлишок пропозиції та проблеми з переробкою частини врожаю призвели до зниження цін. У деяких регіонах фермери навіть були змушені утилізувати продукцію.
Додатковим стримувальним чинником залишається значна внутрішня пропозиція зернових та олійних культур. Через обмежені можливості експорту частина продукції залишається в Україні, що допомагає стримувати ціни на сировину для виробників хліба та переробних підприємств.
На думку аналітика, якби не здешевлення фруктів та овочів і надлишкова пропозиція аграрної продукції, місячна інфляція у вересні могла б становити 2,5−2,7%.
У перспективі цей ефект може слабшати через сезонне подорожчання овочів і фруктів та проблеми зі зберіганням урожаю.
Якою буде інфляція у жовтні
На жовтень Шевчишин прогнозує зростання споживчих цін на 1,3−1,5% за місяць. Річна інфляція, за його оцінкою, може підвищитися до 10,7%.
Подальший тиск на ціни створюватимуть витрати на логістику, пальне та резервне електроживлення бізнесу. Додатковим чинником можуть стати наслідки пошкодження фармацевтичної інфраструктури, а також сезонне зростання попиту на ліки й медичні послуги через поширення гострих респіраторних вірусних інфекцій.
Початок опалювального сезону та нові удари по енергетичній інфраструктурі можуть збільшити витрати підприємств, які частково перекладатимуть їх на споживачів. Аналітик також очікує можливого підвищення тарифів на інтернет і телефонний зв'язок у жовтні-листопаді.
Читайте також: Хоча євро впало до 17-місячного мінімуму, є ще кілька причин, чому валюта може подешевшати ще більше
За підсумками 2026 року Шевчишин прогнозує інфляцію на рівні 11,7−12,3%. Серед ключових ризиків він називає руйнування логістичної та виробничої інфраструктури, дорожче пальне, витрати на енергозабезпечення, складний опалювальний сезон і вплив світових цін.
Єдиним суттєвим чинником стримування аналітик вважає зниження купівельної спроможності українців. Через обмежені доходи споживачі матимуть менше можливостей купувати товари й послуги, що може стримувати подальше підвищення цін, але не усуне інфляційного тиску.
Як ми писали, Інфляція зросла до 8,1%: НБУ пояснив, що найбільше тисне на ціни
Коментарі