Україна отримала на €7,5 млрд менше зброї від партнерів, ніж торік — Вишлінський

► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Україні бракує коштів на нові контракти

Проблема вже впливає на планування оборонних закупівель на початок наступного року. Контракти на зброю потрібно укладати й оплачувати заздалегідь — частину з них уже в листопаді-грудні.

«Ми виходили з якоїсь картинки, скільки ми ще отримуємо допомоги безпосередньо зброєю, і ми цю зброю недоотримали», — сказав Вишлінський.

За даними Кільського інституту світової економіки, на які посилається Вишлінський, у першому півріччі 2026 року Україна отримала безпосередньо озброєння на €7,5 млрд менше, ніж за аналогічний період 2025 року. Йдеться саме про зброю, яку партнери передавали фізично, а не про гроші на її закупівлю.

Через це зараз може не вистачити коштів на нові оборонні контракти, які потрібно укласти й передоплатити наприкінці цього року, щоб зброя надійшла українським військовим у першому кварталі 2027-го.

Економіка зазнає нових втрат

Проблема зі зброєю виникла на тлі ширшої проблеми з українськими фінансами. Економіка країни останніми місяцями зазнала нових втрат через російські удари по інфраструктурі, промисловості та логістиці.

Найбільше, за словами Вишлінського, економіка зараз потерпає від ударів по портах, логістиці та металургії.

Росія почала бити не лише по портовій інфраструктурі, а й по суднах, які заходять до портів Великої Одеси. За даними Мінагрополітики, зараз Україна експортує приблизно половину того обсягу продукції, який вивозила до російської блокади.

Проблеми виникли і в металургії. Через російські атаки зупинили роботу «Запоріжсталь», «Каметсталь» та «АрселорМіттал Кривий Ріг». Вишлінський також повідомив про удар по одному з виробничих майданчиків «Інтерпайпу».

Читайте також: ArcelorMittal закривається до завершення війни в Україні

Менша економічна активність означає і менші податкові надходження. За оцінкою уряду, втрати бюджетних надходжень можуть становити близько 70 млрд грн.

Водночас урожай, який Україна не може повністю експортувати, нікуди не зник. Він залишається в країні. Але якщо його не вдасться продати й вивезти, це може створити проблеми вже для наступного сезону: аграріям може не вистачити можливостей для зберігання продукції та коштів на посівну.

Держава вже обмежує частину видатків

Через брак грошей держава вже обмежує частину цивільних видатків, які не належать до захищених статей бюджету.

За словами Вишлінського, передусім фінансуються зарплати бюджетників, пенсії, грошове забезпечення військових та необхідні оборонні видатки. Інші витрати блокують або погоджують окремо.

Якщо зовнішнє фінансування й надалі затримуватиметься, перелік скорочень може розширитися. Серед ризиків Вишлінський називає, зокрема, скорочення оборонних закупівель.

Наступним варіантом, за його словами, можуть стати затримки соціальних виплат або емісія гривні — тобто фінансування дефіциту за рахунок створення нових грошей. Україна вже вдавалася до цього у 2022 році, коли зовнішньої допомоги ще не вистачало. Тоді інфляція сягнула 26%.

Водночас нинішня ситуація відрізняється від початку повномасштабної війни: міжнародні механізми підтримки України вже існують. Проблема полягає в тому, щоб Україна виконала умови, необхідні для отримання передбаченого фінансування.

Одним із ключових джерел таких коштів залишається Європейський Союз. Частина фінансування прив'язана до виконання Україною визначених реформ і законодавчих зобов'язань.

Вишлінський оцінює обсяг коштів, які Україна має отримати до кінця року за цими домовленостями, у $29 млрд. Для їхнього надходження уряду та Верховній Раді необхідно виконати низку умов.

За словами економіста, одночасно з падінням економічної активності Україні потрібно забезпечувати військові потреби та виконувати умови, від яких залежить подальша міжнародна підтримка.

Автор:

редактор новин Ігор Тележніков

Пише на теми: Економіка, фінанси, криптовалюти, технології, інвестиції