Як повідомляє «Судово-юридична газета», під час війни роботодавці неодноразово намагалися звільняти працівників, які були відсутні на роботі через повітряні тривоги. Однак сама по собі відсутність під час небезпеки не означає прогул. Вирішальними є причини, тривалість відсутності та те, чи мав працівник об'єктивну можливість повернутися на роботу.
Чи можуть звільнити за запізнення через повітряну тривогу: що каже Верховний Суд
► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
За пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП працівника можуть звільнити за прогул — відсутність без поважних причин понад три години протягом робочого дня. Водночас роботодавець має з'ясувати причини відсутності, а не лише зафіксувати, що людини не було на робочому місці.
Коли тривога не є прогулом
Під час повітряної тривоги працівник має право залишити небезпечне місце та перейти в укриття. Така відсутність може вважатися поважною причиною, зокрема разом із часом, необхідним для переміщення до укриття та повернення.
Це підтвердив і Верховний Суд у постанові від 12 січня 2026 року у справі № 712/10356/24. Суд зазначив, що перебування в укритті під час повітряної тривоги є виконанням обов'язку зі збереження життя та здоров'я, тому такий час не можна автоматично вважати прогулом. Крім того, роботодавець не встановив належним чином точний час відсутності працівниці та не оцінив поважність причин.
Коли роботодавець може мати підстави для звільнення
Інша ситуація виникає після завершення небезпеки. Якщо тривога закінчилася, транспорт відновив рух, дороги відкриті, а працівник без пояснення продовжує не виходити на роботу, цей час можуть оцінювати окремо.
Наприклад, якщо через атаку людина була змушена залишитися в укритті, а після відбою метро не працює, дорогу перекрито або пошкоджено транспортну інфраструктуру, такі обставини можуть пояснити запізнення.
Але якщо об'єктивні перешкоди зникли, а працівник просто не з'являється на роботі, посилання лише на повітряну тривогу не обов'язково виправдає всю його відсутність.
Тому головне значення має причинно-наслідковий зв'язок: чи справді війна та її наслідки фізично не дозволили працівнику вчасно прибути або повернутися на роботу.
Працівнику в такій ситуації варто якнайшвидше повідомити роботодавця про причину затримки та зберігати підтвердження:
-
повідомлення про початок і відбій повітряної тривоги;
-
інформацію про ракетний або дроновий удар;
-
повідомлення про перекриття доріг;
-
дані транспортних служб про зупинку руху;
-
листування з керівником;
-
медичні документи, якщо працівник звертався по допомогу.
Читайте також: Енергетика під ударом: Корецький заявив про наймасованішу атаку
Таким чином, повітряна тривога не є автоматично ні прогулом, ні універсальним виправданням для відсутності протягом усього дня. Роботодавець має оцінювати конкретні обставини, тривалість вимушеної відсутності та можливість працівника повернутися до роботи після завершення небезпеки.
Як ми писали, Новий Трудовий кодекс змінить правила роботи з дому: що буде з зарплатою та технікою
Коментарі