МВФ поїхав із Києва без угоди: що це означає для України

Втім, формулювання «МВФ поїхав ні з чим» було б занадто спрощеним. Переговори дозволили Фонду оцінити виконання Україною взятих зобов'язань, стан підготовки держбюджету-2027 та потреби у фінансуванні. Головна проблема також стала очевидною: Київ не виконав частину законодавчих умов, а щодо однієї з них — оподаткування міжнародних посилок — МВФ не погодився на компроміс.

Навіщо МВФ приїжджав до Києва

Місія під керівництвом голови місії МВФ в Україні Гевіна Грея розпочала роботу 31 серпня. Формально це був staff visit у межах підготовки другого перегляду програми EFF. У центрі переговорів були економічні перспективи України, виконання макроекономічних і структурних реформ та проєкт державного бюджету на 2027 рік.

Цього разу переговори мали особливе значення, оскільки йшлося не лише про виконання окремих «маяків», а й про те, наскільки реалістичними є фінансові плани України на 2026−2027 роки.

Представники Фонду провели зустрічі з українськими урядовцями та парламентарями. Зокрема, Гевін Грей зустрівся з прем'єр-міністром Сергієм Корецьким. Сторони обговорили потреби України у фінансуванні на 2026−2027 роки, підготовку збалансованого держбюджету на 2027 рік та джерела покриття вже наявних потреб.

Окремі переговори відбулися з міністром фінансів Сергієм Марченком. Мінфін повідомляв, що сторони працювали над економічними перспективами та параметрами бюджету-2027.

Місія також обговорила з першим віцепрем'єром — міністром енергетики Денисом Шмигалем стан енергетичного сектору, підготовку до зими, оновлення енергетичної стратегії та подальші реформи галузі.

Крім того, представники країн G7 зустрілися з місією Грея. Йшлося про фінансові потреби України та реформи, необхідні для фінансової стійкості й наближення країни до правил ЄС.

Чи був МВФ розчарований результатами

Публічної заяви МВФ із формулюванням про «розчарування» українською стороною не було. Фонд також не оголошував про припинення переговорів чи перегляд самої програми.

Але результат місії однозначно не можна назвати успішним для Києва: Staff-Level Agreement щодо другого перегляду не досягнуто. За словами народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, яка повідомила про завершення переговорів, МВФ не змінив позицію щодо скасування ПДВ-пільги для міжнародних посилок вартістю до €150. Фонд дав зрозуміти, що не має наміру відмовлятися від цієї умови.

Народний депутат Ярослав Железняк був ще відвертішим і назвав топ-10 важливих законопроєктів, які стосуються реформ і боротьби з корупцієй, і які «блокуються владой».

Читайте також: ПДВ на посилки до 150 євро: Кабмін повторно схвалив пакет законопроєктів

При тому правильніше говорити не про «провал місії», а про відсутність домовленості, яку Україна ще може виправити виконанням необхідних умов.

Українські чиновники при цьому намагалися продемонструвати, що переговорний процес не зупинився. Прем'єр-міністр Сергій Корецький після зустрічі з місією заявив, що сторони визначили «дуже чіткий план дій» і продовжать перебувати у постійному контакті.

Тобто МВФ не поставив Україну перед фактом припинення співпраці. Але й не погодився перенести проблему на потім без конкретних кроків Києва.

Чому ці $1,66 млрд зараз особливо важливі

У 2026 році українська економіка увійшла в період значно слабшого зростання, ніж очікувалося на початку року. За оцінкою МВФ, прогноз зростання ВВП був знижений до 1−1,6%, тоді як інфляція на кінець року може становити 10,5%. Загальний дефіцит бюджету без урахування грантів оцінюється приблизно у 2,15 трлн грн, або 21% ВВП.

Паралельно війна залишається головним фактором невизначеності. У вересні дипломатичні контакти щодо завершення війни не дали прориву, а російські атаки на українську інфраструктуру продовжуються. Це означає, що розраховувати на швидке скорочення військових видатків Україні поки складно.

Фінансовий масштаб проблеми ще більший. У лютому, затверджуючи нову чотирирічну програму EFF на $8,1 млрд, МВФ оцінював сукупний фінансовий розрив України у 2026−2029 роках у $136,5 млрд. Лише на 2026 рік припадав розрив приблизно $52 млрд.

Сам МВФ не закриває цей дефіцит — його гроші є частиною значно більшого пакета міжнародної допомоги. Саме тому виконання програми Фонду важливе ще й як сигнал для інших донорів.

У 2026 році за графіком Україна має отримати ще близько $692 млн після другого перегляду та близько $970 млн після третього. Разом це приблизно $1,66 млрд.

І проблема не обмежується лише цими коштами. Виконання програми МВФ є важливим елементом довіри міжнародних партнерів до України та умовою для залучення іншого фінансування.

Читайте також: МВФ оцінив дефіцит фінансування України до $20 мільярдів до 2027 року — Bloomberg

Хто не виконав «домашнє завдання»

У нинішній ситуації відповідальність лежить передусім на українській стороні — але не на одному органі.

Головна проблема виникла у Верховній Раді. Парламент не зміг вчасно ухвалити частину законопроєктів, необхідних для виконання програми. Найбільш резонансний приклад — законодавство про оподаткування міжнародних посилок до €150.

Після зустрічі з місією голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа прямо заявила, що отримання наступних $1,66 млрд опинилося під ризиком через недостатній прогрес із виконанням законодавчих зобов'язань.

За її словами, серед необхідних кроків — підписання вже ухваленого законопроєкту про оподаткування доходів цифрових платформ, ухвалення законопроєкту щодо міжнародних посилок, посилення незалежності НКРЕКП та завершення оновлення складу Рахункової палати.

При цьому відповідальність лежить і на уряді: саме Кабінет міністрів має готувати та вносити законопроєкти, виконувати адміністративні структурні маяки та забезпечити параметри бюджету, які відповідають програмі.

Є й об'єктивна сторона проблеми — воєнна ситуація. Але МВФ саме для таких умов і передбачив механізм коригування програми. Під час першого перегляду у червні Фонд уже погодився перенести частину дедлайнів та запровадити коригувальні заходи після попередніх відставань від графіка.

Тому цього разу аргумент «війна завадила» навряд чи може автоматично замінити виконання конкретних зобов'язань.

Коли Україна знову домовлятиметься з МВФ

Публічно оголошеної дати нового очного приїзду місії наразі немає. Водночас після завершення вересневих переговорів контакти не припиняються. Корецький заявив про подальшу постійну комунікацію з Фондом.

Ключовим тепер стане те, наскільки швидко Україна виконає вимоги, які залишилися невиконаними. Наступний, третій перегляд програми за графіком має бути доступним з 1 грудня 2026 року, і за його результатами передбачено близько $969,5 млн.

Отже, вереснева невдача не означає автоматичної втрати всього фінансування. Але вона скорочує запас часу для української влади.

Що мають зробити уряд і парламент

Щоб уникнути затримки з фінансуванням, Києву фактично потрібно перейти від переговорів до виконання вже погоджених кроків.

По-перше, Верховна Рада має повторно розглянути законопроєкт про оподаткування міжнародних посилок до €150. Після провалу першого голосування уряд повторно схвалив пакет документів, а парламент планує повернутися до нього. МВФ при цьому чітко дав зрозуміти, що саме ця умова залишається обов'язковою.

По-друге, потрібно завершити роботу із законом про оподаткування доходів цифрових платформ та усунути проблемну норму, через яку документ досі не був підписаний.

По-третє, парламент має забезпечити незалежність НКРЕКП і вдосконалити процедуру призначення членів регулятора.

По-четверте, необхідно завершити оновлення Рахункової палати. Це також входить до переліку кроків, на які звертала увагу Підласа після зустрічі з місією.

По-п'яте, уряд має не допустити розходження між бюджетними планами та реальними джерелами фінансування. Це особливо важливо напередодні підготовки бюджету-2027, який був одним із центральних питань вересневих переговорів.

Тому головний висновок із вересневої місії МВФ полягає не в тому, що Фонд «образився» чи «розчарувався» в Україні. Фонд поставив перед Києвом достатньо конкретне завдання: виконати те, під чим Україна вже підписалася.

Тепер питання полягає в тому, чи зможуть уряд і парламент зробити це швидше, ніж зростатиме потреба держави у зовнішньому фінансуванні.

Джерело: МВФ

Якщо звести все до парламентського порядку денного, то картина виглядає таким чином:

Автор:

редактор новин Ярослав Дмитренко

Пише на теми: Економіка, фінанси, криптовалюти, технології, інвестиції