ЄС вводить нові правила тендерів: що це означає для українського бізнесу

► Читайте сторінку «Мінфіну» у Facebook: головні фінансові новини

Державні закупівлі становлять близько 15% ВВП ЄС. У 2025 році їхній обсяг оцінювали приблизно у €2,5 трлн. Єврокомісія хоче використовувати ці кошти не лише для вибору найдешевших пропозицій, а й як інструмент підтримки промисловості, стійкості ланцюгів постачання та економічної безпеки.

Ціна вже не буде головним критерієм

За новими правилами тендери мають оцінюватися за принципом «найкраще співвідношення ціни та якості».

При цьому критерії якості повинні становити щонайменше 30% загальної оцінки, а для трудомістких контрактів — не менше 50%.

Замовники також повинні враховувати ризики для критичної інфраструктури, кібербезпеки, ланцюгів постачання та надмірної залежності від іноземних постачальників.

ЄС зможе обмежувати участь продукції з-за меж блоку

Одна з найважливіших змін — можливість застосовувати вимоги до європейського походження продукції.

У стратегічних закупівлях країни ЄС зможуть обмежувати доступ до тендерів для пропозицій, у яких менше 50% вартості сировини та компонентів припадає на Європу. Також передбачена можливість надавати перевагу компаніям із ЄС у стратегічних секторах.

Водночас це не означає запровадження загального правила «Купуй європейське». Крім того, обмеження не повинні автоматично поширюватися на країни, з якими ЄС має відповідні торговельні угоди та домовленості про взаємний доступ до держзакупівель.

Що це означає для українського бізнесу

Для українських виробників ситуація має дві сторони.

Україна вже є учасницею Угоди СОТ про державні закупівлі (GPA), а Угода про асоціацію з ЄС передбачає поступове взаємне відкриття ринків держзакупівель. Єврокомісія зазначає, що українські компанії можуть брати участь у відповідних тендерах ЄС на умовах, співставних із європейськими учасниками.

Тому нові правила не означають автоматичного виключення української продукції з європейських тендерів. Навпаки, українські компанії зможуть і надалі брати участь у закупівлях, на які поширюються міжнародні зобов'язання ЄС.

Водночас у стратегічних закупівлях вирішальним може стати походження компонентів і сировини. Для українських виробників це створює стимул збільшувати частку європейських компонентів у продукції та локалізувати виробничі ланцюги в Україні та ЄС.

Читайте також: Європа шукає альтернативу OpenAI: Mistral AI оцінили у €21 млрд

Єдина цифрова платформа замість десятків процедур

Єврокомісія також пропонує створити загальноєвропейську цифрову систему закупівель.

Компаніям не доведеться щоразу проходити складні процедури реєстрації у різних юрисдикціях. Передбачається єдина реєстрація, електронні облікові дані підприємств і сумісність національних платформ.

Це має особливо спростити доступ до тендерів для малого та середнього бізнесу.

Нова система повинна замінити три чинні директиви ЄС про державні закупівлі єдиним регламентом. Водночас оборонні закупівлі залишаться за межами запропонованої системи.

Для України зміни важливі ще й тому, що інтеграція з європейським ринком держзакупівель поступово стає частиною ширшої економічної інтеграції. Чим більше українських компаній відповідатимуть європейським вимогам щодо походження, якості та стійкості постачання, тим більше можливостей вони матимуть на ринку закупівель ЄС.

Автор:

редактор новин Ярослав Дмитренко

Пише на теми: Економіка, фінанси, криптовалюти, технології, інвестиції