Multi від Мінфін
(8,9K+)
Оформи кредит — виграй iPhone 16 Pro Max!
Встановити
2 вересня 2026, 8:15

Бюджет недоотримав понад 33 млрд грн: чому ситуація з держфінансами ускладнюється

За вісім місяців 2026 року до загального фонду державного бюджету України без урахування грантів надійшло 1,7 трлн грн. Водночас план за доходами недовиконано на 33,1 млрд грн. Майже половина цієї суми — 15,6 млрд грн — припала саме на серпень. Про це заявила голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа.

► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Основні джерела доходів бюджету

Найбільшими джерелами наповнення загального фонду держбюджету за січень-серпень стали:

  • імпортний ПДВ — 433,8 млрд грн;

  • податок на прибуток — 265,7 млрд грн;
  • ПДФО та військовий збір — 245,9 млрд грн;
  • ПДВ з вироблених в Україні товарів — 218,3 млрд грн;
  • кошти НБУ — 146,1 млрд грн;
  • імпортний акциз — 119 млрд грн;
  • внутрішній акциз — 88,1 млрд грн;
  • дивіденди та частина чистого прибутку держкомпаній — 56,2 млрд грн;
  • ввізне мито — 42,5 млрд грн;
  • рентна плата — 38,9 млрд грн.

Читайте також: Діра у державних фінансах становить 49,5 млрд євро — депутат

Військовий збір із липня 2026 року зараховується до спецфонду та цільово спрямовується на грошове забезпечення військових ЗСУ.

За якими доходами є перевиконання

Попри загальне недовиконання, за окремими статтями доходів бюджет отримав більше від плану.

Зокрема, перевиконання зафіксовано за:

  • податком на прибуток підприємств — на 29,2 млрд грн, або 12,4%;
  • ПДФО та військовим збором — на 8 млрд грн, або 3,4%;
  • імпортним акцизом — на 2,1 млрд грн, або 1,8%;
  • рентною платою — на 1,3 млрд грн, або 3,4%.

Де бюджет недоотримав найбільше

Водночас план за основними бюджетоутворюючими податками та зборами не виконано майже на 84 млрд грн.

Найбільші недонадходження припали на:

  • ПДВ з вироблених в Україні товарів — мінус 35,6 млрд грн, або 14%;
  • імпортний ПДВ — мінус 23,8 млрд грн, або 5,2%;
  • внутрішній акциз — мінус 12,1 млрд грн, або 12%;
  • дивіденди та частину чистого прибутку держкомпаній — мінус 11,6 млрд грн, або 17,1%;
  • ввізне мито — мінус 573,8 млн грн, або 1,3%.

Скільки залучили з міжнародної допомоги та ОВДП

У січні-серпні на проведення видатків за загальним фондом держбюджету використано $20 млрд міжнародної допомоги.

Від розміщення ОВДП на фінансування загального фонду бюджету за вісім місяців спрямовано 317 млрд грн.

У серпні приріст становив лише близько 18 млрд грн.

Читайте також: Україна ризикує втратити 4,8 млрд євро через невиконані зобов’язання

Основні видатки бюджету

Найбільшою статтею видатків залишається оборона.

З початку 2026 року на неї спрямовано 1,8 трлн грн, або 62% усіх видатків загального фонду.

Також серед найбільших категорій витрат:

  • погашення внутрішнього і зовнішнього боргу — 377,3 млрд грн;
  • соціальний захист і підтримка ветеранів — 306,8 млрд грн;
  • обслуговування боргу — 249,4 млрд грн;
  • програма медичних гарантій і скринінг здоров’я — 127,6 млрд грн;
  • зарплата вчителів у школах — 102,3 млрд грн;
  • базова і додаткові дотації — 43,6 млрд грн.

Ситуацію ускладнюють ризики із зовнішнім фінансуванням

На цьому тлі парламент провалив голосування за закони, які є умовами для отримання траншів макрофінансової допомоги та фінансування МВФ.

Йдеться про транш макрофінансової допомоги на $4,26 млрд і фінансування МВФ на $1,66 млрд.

Що це означає

Виконання бюджету за вісім місяців показує, що ситуація з державними фінансами ускладнюється.

Доходи загального фонду відстають від плану, частина бюджетоутворюючих податків просідає, а видатки залишаються високими через потреби оборони, боргові виплати та соціальні зобов’язання.

За таких умов ризики скорочення видатків бюджету найближчим часом зростають, особливо якщо Україна не зможе вчасно виконати умови для отримання зовнішнього фінансування.

Автор:
Роман Мирончук
Редактор стрічки новин Роман Мирончук
Пише на теми: Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології

Коментарі - 1

+
0
Strain
Strain
2 вересня 2026, 9:35
#
Нажать вже давно зрозуміло що наша кріїна катиться у прірву з якої немає виходу навіть коли війна скінчиться.
І причин тому дуже багато. І одна з основних — солідарна система пенсій. І що саме цікаве навіть якщо буде уся політична воля щось змінити нічого не вийде. Зараз молодь віїзджає за кордон. Пропорція пенсіонерів до робітників катастрофічна. І якщо зараз гроші молодих пустити у власні заощадження на пенсії - де брати гроші пенсіонерам? Ну ще піднімати ще податки щоб гроші йшли і для старої схеми і для нової…

Для того щоб молодь залишалась в країні треба шоб зарплатня була хоча б 2000 евро. Скажіть сфери крім IT де можна заробляти 100 000 грн. І я наголошую що така зарплатня треба самє молоді! Молоді а не спеціалісту з 10 літнім досвідом.

І навіть у такій ситуації ось сухі цифри:
100 000 грн якщо офіційно то на руки буде 77 000 грн.
З них 20 000 аренда житла + 5000 комуналка. Тобто на руках 52 000 грн.
Ну і звісно мі ж кажемо що хочемо рівень життя нормальний. Тобто це авто і витрати десь 4000 грн на бензин. Кредит на те саме авто можна також врахувати але то ну таке.
48 000 грн. На їжу 20 000 грн. Знову таки ми ж хочемо не гречку їсти кожен день.

Так більш меньш можна жити. Але задайтесь питанням чи буде у найближчі 10 років ЗП 100 000 грн середньої по країні для молоді… Звісно ні. І молодь продовжить віїзджати за кордон де перспектив набагато більше. І ситуація продовжить погіршуватись. А ЕС кормити нас десятиліття не буде.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися
 
сторінку переглядають maksikanets, TAN72, Максим Чубірко и 24 назареєстрованого відвідувача.