Україна ризикує втратити 4,8 млрд євро через невиконані зобов’язання

► Читайте «Мінфін» у Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси

У серпні Україна із затримкою виконала частину раніше прострочених індикаторів. Зокрема, призначила суддів Вищого антикорупційного суду, яких мали призначити ще у 2025 році. Загалом виконання накопичених зобов’язань має відкрити доступ приблизно до €2,8 млрд фінансування.

Які умови залишаються невиконаними

Найбільша сума фінансування пов’язана з індикаторами, терміни виконання яких уже минули:

• €1,4 млрд — шість індикаторів за 2025 рік;
• €1,3 млрд — три індикатори за перший квартал 2026 року;
• €2,1 млрд — шість індикаторів за другий квартал 2026 року.

Серед невиконаних зобов’язань: зміни у сфері державної служби, прозорий відбір прокурорів, посилення незалежності наглядових рад державних підприємств, виконання Стратегії захисту прав людини, а також поступове відкриття ринків газу та електроенергії.

Окремо RRR4U зазначає, що Україна повільно виконує зобов’язання, пов’язані з отриманням фінансування Світового банку за програмою Development Policy Operation. Для цього окремо визначено 12 умов.

У вересні також розпочнеться місія Міжнародного валютного фонду щодо другого перегляду програми. За даними RRR4U, структурні маяки зі строком виконання до кінця червня вже виконані, але наступні зобов’язання виконуються із затримками.

Для України виконання цих умов має безпосереднє фінансове значення. Затримки можуть впливати на строки надходження коштів від міжнародних партнерів, які потрібні для підтримки державного бюджету в умовах війни.

Читайте також: У Києві розпочала роботу місія МВФ: про що говоритимуть

Нагадаємо

Як повідомляв Мінфін, уряд та парламент України не змогли вчасно виконати жодного з трьох ключових структурних маяків, запланованих на перший квартал 2026 року в рамках нової програми розширеного фінансування (EFF) від Міжнародного валютного фонду.

Основною причиною зриву домовленостей стали відмова депутатів голосувати за непопулярні податкові ініціативи та політичне зволікання Кабміну з кадровими призначеннями.

Автор:

Ярослава Крамаренко

Пише на теми: цифрові технології, блокчейн, AI, криптовалюти та регулювання на фінансових ринках.