ЄС урізав квоти на українську сталь: Україна ризикує втратити $1,2 млрд

► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Чому це критично для економіки

ЄС — головний ринок для української металургії: на нього припадає близько 80% експорту металопродукції. У 2025 році Україна експортувала близько 4,1 млн тонн металопродукції, а загальна виручка галузі становила близько $6,2 млрд. Загалом галузь дає Україні близько 15% усього експорту. Саме безмитний доступ до ЄС після 2022 року дозволяв «Запоріжсталі» та іншим комбінатам утримувати виробництво під час війни.

Як змінилися правила екпорту

Як повідомляє аналітичний центр CASE Україна, з 1 липня Євросоюз майже вдвічі скоротив річні квоти на безмитний імпорт сталі — до близько 1 млн тонн для України. Постачання понад квоту тепер обкладається митом 50%.

ЄС пояснює нову систему глобальним перевиробництвом сталі та ризиком, що надлишкова продукція з інших ринків потрапить до Європи. Нова система тарифних квот замінила захисний механізм, який діяв із 2018 року і давав країнам безмитні ліміти на ввезення сталі з митом 25% понад квоту.

Але тут є конфлікт: сама Україна джерелом цього перевиробництва не є — це офіційно підтвердив ОЕСР. Європарламент раніше наголошував, що Україна перебуває у винятковій ситуації через війну і це має враховуватися під час застосування нових торговельних обмежень. Федерація роботодавців України вже вимагає від ЄС перегляду підходу саме через це.

Подвійний тиск на Україну: квоти та «зелена сталь»

Паралельно на галузь тисне ще один фактор — CBAM, механізм вуглецевого коригування імпорту ЄС. Щоб зберігати конкурентоспроможність на європейському ринку, українським виробникам потрібно декарбонізувати виробництво. Але така модернізація вимагає мільярдних інвестицій, які в умовах війни реалізувати вкрай складно.

Виходить пастка: ЄС вимагає «зеленішої» сталі, гроші на модернізацію взяти ніде, а доступ до головного ринку тим часом звужується.

Читайте також: Україна затвердила стратегію декарбонізації до 2050 року: що це означає для економіки

Якими будуть втрати для України

Оцінки втрат розходяться залежно від джерела. Федерація роботодавців України, на яку посилається Reuters, оцінює можливі втрати валютної виручки у $1,2 млрд, а падіння ВВП у 0,6%.

GMK Center дає дещо іншу картину: за їхніми підрахунками, експорт сталі може скоротитися приблизно на 1,3−1,5 млн тонн на рік, а втрати валютної виручки становитимуть від $850 млн до $1 млрд.

На що доводиться йти бізнесу

Через обмеження компанія може нарощувати випуск чавуну — на нього квоти не поширюються. Але це рішення має зворотний бік: скорочення виробництва продукції з вищою доданою вартістю означає зупинку частини ліній, а частину працівників доведеться переводити на іншу роботу.

Ситуацію ускладнюють і російські атаки на логістику. Через переорієнтацію імпорту коксівного вугілля на європейські порти витрати «Запоріжсталі» зросли на $30−40 за тонну, а з серпня залізничні перевезення подорожчали на 30%.

Варто нагадати, що металургійний комбінат «Запоріжсталь» повністю зупиняв роботу після удару російської балістики. Загинули семеро працівників підприємства, ще 21 людина отримала поранення.