Переважна більшість великих мереж суші в Україні, за даними голови парламентського фінансового комітету Данила Гетманцева, може працювати через схему подрібнення бізнесу на фізичних осіб-підприємців. Про це він заявив у відео в Youtube.
4 липня 2026, 12:23
Мільярдні обороти та сотні ФОПів: Гетманцев розповів, як працюють мережі суші
► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Така модель, за його словами, дозволяє компаніям із великими оборотами мінімізувати податкове навантаження, зокрема уникати сплати ПДВ.
Системна практика
Гетманцев зазначив, що йдеться не про поодинокі випадки, а про системну практику на ринку. За його словами, частина мереж формально не має єдиної юридичної структури, натомість працює через десятки або сотні ФОПів на спрощеній системі оподаткування.
«Зазначені мережі декларують відповідальну позицію, водночас не сплачуючи податки, які повністю сьогодні йдуть на армію… Бухгалтерія в Excel та блокнотах, зарплати „в конвертах“. Ну і податки — символічні», — заявив Гетманцев.
Кого назвав депутат
Як приклад Гетманцев навів мережу Osama Sushi. За його словами, вона має 170 закладів у 91 місті та працює через близько 850 ФОПів на спрощеній системі оподаткування. Депутат стверджує, що торік ця мережа сплатила до держбюджету 1,4 млн грн, а роком раніше — 139 тис. грн.
Ще один приклад, який назвав голова фінансового комітету, — SushiStory, раніше відома як «Суші Wok». За оцінкою Гетманцева, ця мережа також може працювати через десятки ФОПів різних груп, а орієнтовні втрати бюджету від такої моделі можуть перевищувати 270 млн грн на рік.
Читайте також: Нова філософія податківців і ризики «дроблення бізнесу»
Окремо депутат звернув увагу на зарплати в галузі. За його оцінками, у таких мережах працівники часто декларують близько 8 тис. грн доходу, тоді як середня зарплата сушиста на ринку становить приблизно 44,5 тис. грн.
Загальні втрати бюджету від подібної моделі роботи на ринку суші Гетманцев оцінює у 1,5−2 млрд грн щороку.
У чому схема
Модель дроблення бізнесу на ФОП зазвичай працює через формальне розділення однієї мережі на велику кількість окремих підприємців. Кожен із них може перебувати на спрощеній системі оподаткування та сплачувати менше податків, ніж компанія з великим оборотом на загальній системі.
Для малого бізнесу ФОП-модель є законним інструментом. Проблема виникає тоді, коли її використовує велика мережа з єдиним брендом, централізованим маркетингом, спільним сайтом, доставкою, меню та управлінням. У такому випадку податкова може розглядати це як штучне подрібнення бізнесу.
Читайте також: Податкова назвала ключові ознаки дроблення бізнесу
Головна податкова різниця — ПДВ та податки із зарплат. Якщо компанія фактично працює як велика мережа, але юридично розбита на багато ФОПів, бюджет може недоотримувати податок на додану вартість, податок на прибуток, ПДФО, військовий збір та ЄСВ із реальних зарплат працівників.
Ринок виходить з тіні
Тема дроблення бізнесу на ФОП не нова для українського ритейлу та громадського харчування. Подібні претензії раніше виникали до мереж магазинів, ресторанів, служб доставки та онлайн-торгівлі. Для держави це питання стало ще чутливішим під час війни, коли всі додаткові податкові надходження напряму впливають на фінансування армії та бюджету.
Як раніше писав «Мінфін», податкова політика останніх років рухається в бік зменшення можливостей для оптимізації через спрощену систему. Бізнесу дедалі складніше обґрунтовувати модель із сотнями ФОПів, якщо фактично йдеться про одну мережу з єдиним управлінням, брендом і продажами.
Для ринку громадського харчування наслідки можуть бути відчутними. Якщо податкова та БЕБ почнуть масово перевіряти такі моделі, частині мереж доведеться перебудовувати юридичну структуру, переходити на загальну систему або підвищувати прозорість зарплат. Це може збільшити витрати бізнесу, але водночас вирівняти конкуренцію для компаній, які вже працюють офіційно.
Автор:
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 14