Інфляцію рахуватимуть по цінах з маркетплейсів: Держстат отримав право на автоматичний збір даних

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Тепер усі ціни, які магазини та маркетплейси публікують на своїх сайтах, тепер будуть автоматично потрапляти до офіційної статистики інфляції.

Збір даних відбувається двома способами:

• вебскрейпінг — автоматичне зчитування відкритих сторінок сайтів
• прямий обмін — через API або файли, якщо власник ресурсу погоджується на співпрацю

Окремого дозволу від власників сайтів не потрібно, адже відкриті дані за своєю правовою природою призначені для вільного використання. Але Держстат зобов'язаний дотримуватися технічних обмежень: поважати файл robots.txt, мінімізувати кількість запитів до серверів і ідентифікувати себе в логах як «Ukrstat Statistics Bot v1.0».

Що це означає для бізнесу

Нових юридичних обов'язків наказ не створює. Але треба усвідомлювати, що будь-яка ціна, відкрито розміщена на сайті, стає потенційним джерелом інформації про ваші можливі прибутки.

Якщо компанія не хоче, щоб її дані збирали — допоможуть лише технічні засоби: авторизація перед переглядом цін, платний доступ або заборона в robots.txt. Просто написати в умовах користування «збір даних заборонено» без технічного блокування правового ефекту не матиме.

Найзручніший варіант для великих майданчиків — проактивна співпраця з Держстатом через API або файловий обмін. Це знижує навантаження на сервери і дає можливість самостійно визначати, які саме дані передаються.

Нова методологія збору цін робить статистику інфляції оперативнішою і точнішою: замість ручного моніторингу окремих товарів система зможе охоплювати значно ширший масив реальних ринкових цін.

Читайте також: Дешевше не стає: що приховує офіційна інфляція у 8,2% (відео)