Європа вливає €742 млрд в оборону: 5 галузей, які на цьому зароблять

Після цього були створені політичні механізми, покликані закріпити цей курс на постійній основі. План ЄС Readiness 2030 має на меті залучити 800 млрд євро інвестицій в оборону. У межах цієї ініціативи Європейська комісія планує залучити до 150 млрд євро на ринках капіталу через новий інструмент SAFE (Security Action for Europe).

Крім того, так зване «застереження про виняток» у Пакті стабільності та зростання тепер дозволяє державам-членам збільшувати оборонні витрати поза межами звичайних бюджетних обмежень. За оцінками Європейської комісії, підвищення військових витрат на 1,5% ВВП може створити майже 650 млрд євро додаткового бюджетного ресурсу протягом чотирьох років.

Поки провідні країни ЄС прагнуть відновити та наростити свої раніше недостатньо розвинені оборонно-промислові потужності, низка галузей уже отримує значні вигоди від цього процесу.

Читайте також: Скільки насправді коштує США політика Трампа

Оборонне та суміжне виробництво

Традиційні європейські оборонні підрядники — Rheinmetall, Leonardo, Saab та інші — переживають період стрімкого зростання.

Лише виробничі потужності ЄС із випуску боєприпасів збільшилися приблизно з 300 тисяч снарядів на рік у 2022 році до очікуваних 2 мільйонів наприкінці 2025 року. За даними Financial Times та аналітичного центру Європейського парламенту, такі темпи промислового розширення втричі перевищують звичайні показники мирного часу.

У Німеччині обсяг внутрішніх замовлень, пов'язаних з оборонною промисловістю, наприкінці 2025 року зріс більш ніж на 50% порівняно з уже підвищеним рівнем після початку війни в Україні.

Європейська комісія тепер спрямовує кошти безпосередньо на розширення виробничих ліній найбільших підрядників і скорочення строків постачання, які для деяких систем протиповітряної оборони нині сягають кількох років.

Структурна проблема полягає в тому, що європейський ринок оборони ніколи не був по-справжньому інтегрованим. За даними Мюнхенської конференції з безпеки, лише 9% тендерних контрактів історично отримували постачальники з інших країн ЄС, тоді як понад три чверті замовлень вигравали національні компанії. Саме цю неефективність і намагається усунути нова хвиля оборонних витрат, хоча поки що результати залишаються обмеженими.

Безпілотники

Якщо й існує технологія, яка кардинально змінила європейське військове мислення завдяки війні в Україні, то це безпілотники. Франція виділила 8,5 млрд євро на розширення запасів боєприпасів і безпілотників у межах оновленого закону про військове планування, включаючи збільшення запасів ударних дронів на 400% до 2030 року.

У квітні 2026 року Німеччина та Україна підписали оборонний пакет на 4 млрд євро, який передбачає угоди про спільне виробництво безпілотників. Це частина ширшої стратегії з нарощування європейського виробництва автономних систем.

На початку 2026 року ЄС запустив Європейську ініціативу з протидії безпілотникам (European Drone Defence Initiative, EDDI), метою якої є створення до 2027 року багаторівневого кругового щита проти дронів на території держав-членів.

Німецька компанія Quantum Systems, чий безпілотник Vector пройшов бойові випробування в Україні, стала одним із провідних європейських виробників розвідувальних і спостережних систем (ISR), демонструючи швидке зростання як у військовому, так і в цивільному сегментах.

Кібербезпека

Кіберпростір офіційно визнаний новим театром воєнних дій, і європейські уряди збільшують витрати у цій сфері. Однак акцент змістився з традиційної «ІТ-безпеки» на захист критично важливої інфраструктури.

У 2025 році ЄС виділив 145,5 млн євро на посилення кібербезпеки малого та середнього бізнесу, державних установ і медичних організацій.

20 січня 2026 року Європейська комісія представила новий пакет заходів із кібербезпеки, який включає поправки до директиви NIS2. Вони спрямовані на спрощення дотримання вимог і посилення стійкості ланцюгів постачання ІКТ до ризиків, пов'язаних із третіми країнами.

Європейський інвестиційний банк також включив кібербезпеку до переліку пріоритетних напрямів фінансування оборони та безпеки.

Згідно з даними CONTEXT Panel Europe, доходи європейського сектору кібербезпеки у квітні 2026 року зросли на 10% у річному вимірі. Сегмент управління ідентифікацією та доступом (Identity and Access Management), який найбільш тісно пов'язаний із захистом державних і військових систем, зріс на 18%.

Особливість інвестицій у кібербезпеку полягає в їхньому подвійному призначенні: зростання оборонних витрат одночасно стимулює і комерційний ринок цифрової безпеки.

Читайте також: Навіщо ЄС витрачає мільярди на цифровий євро і хто на цьому заробить

Промислові метали

Логіка проста: військова техніка важка і виготовляється з металу. За оцінками Goldman Sachs, близько 40% зростання європейських оборонних витрат буде спрямовано на закупівлю металомісткої техніки — приблизно вдвічі більше за стандартний показник НАТО, який зазвичай становить близько 20%.

Сукупний ефект є досить значним. Goldman прогнозує, що переозброєння Європи збільшить загальний попит регіону на промислові метали на 6% до 2027 року. Це суттєве зростання, враховуючи, що у 2023 році оборонний сектор забезпечував лише близько 2% споживання металів у Європі.

У світовому масштабі банк оцінює додатковий попит, пов'язаний з обороною, у 0,9% для міді, 1,3% для нікелю та 0,4% для сталі.

Найочевиднішим бенефіціаром є мідь, яка використовується практично в усіх військових системах: транспортних засобах, озброєнні, електропроводці, енергетичній інфраструктурі та засобах зв'язку.

Згідно з галузевим прогнозом ING для ЄС на 2026 рік, металомістке оборонне виробництво поряд зі штучним інтелектом та інфраструктурою електрифікації стане одним із головних драйверів зростання промислового сектору.

Напівпровідники

Цей пункт, імовірно, є найчутливішим у списку, оскільки нинішній бум частково зумовлений усвідомленням того, наскільки Європа залежить від зовнішніх постачань напівпровідників.

Сучасні оборонні платформи — від систем наведення ракет до розвідувальних комплексів і захищених комунікацій — працюють на складних спеціалізованих процесорах, які Європа значною мірою не виробляє самостійно.

Протягом десятиліть континент покладався на американських постачальників військових мікросхем, тоді як саме виробництво було розміщене на азійських фабриках. Такий ланцюг постачання був ефективним у мирний час, але виявився вкрай вразливим в умовах кризи.

Запущена у 2026 році програма European Defence Industry Programme (EDIP) обсягом 1,5 млрд євро безпосередньо спрямована на вирішення цієї проблеми. Зокрема, вона передбачає фінансування виробництва напівпровідників на основі нітриду галію, які використовуються в радарах і системах радіоелектронної боротьби.

Керівництво Європейського оборонного агентства попереджає, що європейська оборонна промисловість залишається роздробленою та досі залежить від неєвропейської мікроелектроніки.

Як зазначає Global Policy Journal, Європа посідає важливе місце у світовій екосистемі напівпровідників, що надає їй певні переваги. Однак перетворення цього потенціалу на повноцінне власне виробництво військових мікросхем залишається довгостроковим завданням.