Трудові мігранти замість українців? Як це може вплинути на зарплату в Україні

Зростання зарплат може сповільнитися, вважає Олександр Барсук, голова концерну «Ярослав» (до його структури входять підприємства легпрому та харчової промисловості). І на це розраховують багато роботодавців. Адже, за словами Барсука, «збільшення заробітних плат (багато в чому пов'язане з дефіцитом кадрів — ред.) вже зараз «вбиває економіку». «Ми не можемо дозволити собі платити такі зарплати, тому що стаємо неконкурентними, особливо, якщо врахувати, що дорожчають також пальне та енергоресурси. Все це зрештою закладається в ціни на готову продукцію, які виявляються вищими, ніж на імпортні товари», — пояснив Барсук.

Виходить, що роботодавці розраховують не лише заощадити за рахунок трудових мігрантів, а й знизити динаміку зарплатного зростання загалом на ринку праці. Що, зрозуміло, прямо суперечить інтересам українських фахівців.

Голова Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та громадської організації Офіс міграційної політики Василь Воскобойник називає сподівання бізнесу «гальмувати зарплати» «рожевими мріями». «Насправді витрати на залучення трудових мігрантів до України є досить великими. Та й працювати за копійки в Україні ніхто не буде», — вважає він.

«Мінфін» розбирався: чи закриє український ринок праці масова міграція і як це вплине на зарплати.

Роботодавці готові розпочати імпорт робочої сили?

Останнім часом тема залучення трудових мігрантів несподівано виявилася однією з найгарячіших.

Інтерес до неї підігріли заяви чиновників декількох міст про те, що місцевий бізнес уже «завозить іноземців» і нарощуватиме їхню присутність надалі. Наприклад, в.о. директора Івано-Франківської філії обласного центру зайнятості Тетяна Захар каже, що місцеві компанії (переважно будівельні та деревообробні) беруть на роботу індусів та турків. Це, за її словами, пов'язане із гострою нестачею фахівців-українців. Черкаська влада повідомила, що працівники з Індії працюватимуть на будівництвах, мовляв, компанії виграли тендери, а працювати немає кому.

«Завезення» трудових мігрантів відкрито підтримали багато роботодавців.

«Трудова міграція є імпортом робочих рук до країни. І це благо для економіки, таке саме, як імпорт товарів, інвестицій, технологій та знань. Чим більше в країні робочих рук, тим більше виробляється товарів та послуг, швидше розвивається економіка, добробут людей та більше створюється нових робочих місць», — зазначив співвласник групи компаній NOVA («Нова пошта») Володимир Поперешнюк.

Він також заявив, що у «Новій пошті» зараз працює 17 громадян Індії, але трудових мігрантів ще недостатньо через складні регуляторні процедури. «Тому потрібно максимально спрощувати офіційне працевлаштування іноземців. Яких, до речі, ми не плануємо скорочувати і після війни», — каже Поперешнюк.

«Трудові мігранти допоможуть вирішити проблему кадрового дефіциту в Україні», — вважає і Олександр Барсук.

«Через масовий виїзд із України біженців та мобілізацію в країні справді виник жорсткий брак робочих рук. Він відчувається навіть на побутовому рівні. Я, наприклад, хотів перекласти плитку, але вже півтора місяці не можу знайти майстрів — записався у чергу», — каже Василь Воскобойник.

Політики вважають, що Україна вже має розпочати створення таких регуляторних умов, щоб захистити інтереси українців та не допустити таких проблем, із якими зараз стикається Європа.

«Подібної соціокультурної катастрофи та втрати контролю не можна допустити. Ми вже повинні формувати наджорстку, прагматичну міграційну політику. Будь-які програми залучення іноземців мають базуватися на принципах незаперечної інтеграції в українське суспільство, поваги до нашої мови, культури, законів та християнських традицій», — написав на своїй сторінці у Фейсбуці депутат Євген Петруняк, коментуючи нещодавні акції протесту у Великій Британії проти міграційної політики місцевої влади.

Нещодавно в центрі Києва також пройшла акція протесту з вимогою «припинити розпочате низкою комерційних компаній цілеспрямоване завезення працівників із-за кордону». За декілька днів схожа акція відбулася у Львові.

Пристрасті навколо трудових мігрантів не вщухли і після заяви міністра економіки Олексія Соболєва про те, що масового завезення іноземців не буде — Мінекономіки робить ставку на повернення з-за кордону українців.

Читайте також: Скільки техногіганти готові платити за найталановитіших розробників ШІ

Коли до України дійсно масово поїдуть індуси та африканці

За словами Воскобойника, на сьогодні говорити про «засилля трудових мігрантів в Україні» або хоча б про активізацію їхнього ввезення до нашої країни передчасно.

«Наприклад, до війни у 2021 році в Україні було видано 21 тисячу дозволів на працевлаштування іноземців. Із початком військових дій кількість трудових мігрантів помітно скоротилася, і зараз їх лише 9,5 тисяч. Для порівняння: в Україні 10,5 млн працевлаштованих громадян. Тобто частка іноземців на вітчизняному ринку праці просто мізерна, і жодної „погоди“ не робить», — каже Воскобойник.

За його словами, причин декілька. По-перше, це війна. «Як показує практика, прилетіти може будь-якої миті і по будь-якому підприємству, зруйнувавши те саме робоче місце, за яким людина теоретично може приїхати до України. Плюс — питання особистої безпеки. Тому черг іноземців на наших кордонах не спостерігається», — зазначив Воскобойник.

По-друге, складна та дорога процедура отримання дозволів на працевлаштування іноземних громадян.

«Ось вам реальний кейс: приватна компанія подала заявку на залучення 50 робітників із Індії. 42 із них просто не видали трудові візи. Ще 8 дозволи в Україні отримали, але їм відмовила у транзитних візах Молдова, і заїхати до нашої країни вони так і не змогли. Тобто із 50 претендентів на робочі місця до України в результаті так ніхто й не потрапив. При цьому компанія-роботодавець витратила на підбір персоналу, погодження та різного роду організаційні моменти близько 500 тисяч гривень, які пішли в збиток», — розповів «Мінфіну» Воскобойник.

«Залучення іноземців справді, м'яко кажучи, не дуже дешево коштує. У результаті ці працівники обходяться роботодавцю практично за тією самою ціною, що й українці у регіонах (у Києві однаково фахівці залишаються дорожчими). Крім того, це дуже клопітно: силові служби гальмують процес: всі перевіряють ще раз, тому доводиться довго чекати на погодження», — додав Олександр Барсук.

Тому, на думку Воскобойника, про масовий приплив в Україну трудових мігрантів говорити не доводиться. Щонайменше до закінчення війни.

Але коли війна закінчиться, і почнеться відновлення країни, ситуація може різко змінитися. «Дуже сильна нестача робочої сили відчуватиметься, зокрема, у будівництві. Після закінчення війни нам доведеться відновлювати зруйновану інфраструктуру», — зазначила директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.

У Мінекономіки підрахували, що протягом найближчих 10 років Україні доведеться додатково залучити 4,5 млн робітників. У відомстві заявляють, що зроблять ставку на повернення з Європи наших біженців. Але чи допоможе це — питання поки що відкрите.

«Україна має зробити ставку на збереження внутрішнього трудового потенціалу, щоб люди поверталися з ЄС і не виїжджали туди на заробітки. І вже після того, як ми розумітимемо, скільки працівників нам не вистачає і в яких сферах, можна точково залучати на конкретні проєкти іноземців, прописавши правила для компаній-роботодавців та налагодивши контроль за ними з боку Держпраці», — зазначив Воскобойник. На його думку, в Україну реально завозити працівників із Індії, Бангладешу, деяких країн Африки.

Читайте також: Скільки коштує компанії зарплата співробітника в 25 тис. грн: відповідь вас здивує

Чи «заберуть» трудові мігранти зарплати в українців

Головне питання, яке цікавить багатьох українців, — як трудова міграція може позначитися на їхніх кадрових перспективах та на рівні зарплат?

В Україні вже декілька років поспіль, попри війну, продовжується зростання середніх зарплат. Так, за останній рік, за даними кадрових порталів, зарплати в середньому на ринку зросли на 18% — до 29,5 тисяч гривень.

За деякими спеціальностями динаміка ще вища, скажімо, маркувальники за рік отримали прибавку в 85% (до 26 тисяч), маляри — на 70% (до 59,5 тисяч), покрівельники — на 64%, майстри-висотники — на 50% (до 50 тисяч) тощо. Головна причина, яка змушує роботодавців підвищувати оклади, — наростаючий дефіцит кадрів. Багато компаній скаржаться, що просто не можуть знайти людей, а на одного претендента припадають від 3 до 20 вакансій, залежно від спеціальності.

Як вважає Олександр Барсук, такі високі зарплати вже не по кишені вітчизняному бізнесу. Особливо, з огляду на подорожчання інших складових собівартості продукції, зокрема, енергоресурсів, пального тощо. «Ми не можемо собі дозволити платити такі зарплати, ми вже не конкурентні», — каже Барсук.

Володимир Поперешнюк, відповідаючи на своїй сторінці у Фейсбуці на коментар про те, що бізнес замість того, щоб підвищити зарплати своїм співробітникам, «завозить дешеві робочі руки», написав: «Я не можу підвищувати зарплати без наслідків. Рівень заробітних плат встановлює ринок, а ми — підлаштовуємося».

На думку Барсука, залучення трудових мігрантів могло б допомогти вирішити проблему нестачі внутрішнього трудового ресурсу. А також хоч трохи пригальмувати зростання зарплат в Україні. На зростання зарплат приплив мігрантів справді міг би вплинути, — вважає Барсук. При цьому він не зміг відповісти, наскільки повільніше збільшуватимуться зарплати в Україні, і чи можливе, наприклад, навіть їх зниження, у разі масового заїзду працівників із-за кордону. Все залежатиме від кількості іноземців, кадрової ситуації у конкретних сферах та ситуації в економіці, — додав Барсук.

Експерти, з якими поспілкувався «Мінфін», кажуть, що масовий приплив трудових мігрантів може уповільнити зростання зарплат у будівельній сфері, а також у сегменті некваліфікованої праці. Оклади там можуть не лише «заморозитись», а й навіть знизитися. Наприклад, до війни середньостатистичний майстер на будмайданчику отримував до $700−800. Його зарплата може повернутися приблизно до тих же позначок, замість нинішніх $1 000−1 300 на місяць.

«Але треба враховувати, що працювати за копійки до нас ніхто не поїде. За трудових мігрантів Україні доведеться конкурувати з країнами ЄС, де проблема нестачі кадрів також загострюється. Тому приплив мігрантів навряд чи може обвалити зарплати в Україні», — підсумував Воскобойник.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки