В Україні готуються до перегляду та часткового пом'якшення переліку країн «міграційного ризику», щоб спростити працевлаштування іноземних громадян на внутрішньому ринку. Відповідне протокольне доручення вже отримали Міністерство закордонних справ та Служба безпеки України. Про це повідомив Керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час зустрічі CEO Club.
Україна планує послабити міграційні правила для іноземців через дефіцит кадрів
► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Вартість іноземної робочої сили
Дефіцит персоналу став одним із найгостріших викликів для підприємців. За статистикою Європейської Бізнес Асоціації, у 2025 році нестачу працівників відчули 74% українських компаній. Найбільше страждає будівельна галузь, де брак робітників становить 30−50%, що безпосередньо зриває терміни виконання проєктів. Загалом вітчизняний ринок праці недораховується близько 1,3 мільйона платників податків порівняно з довоєнними показниками.
Попри такий дефіцит, залученню іноземців заважає складна бюрократія. Як пояснив під час зустрічі в CEO Club підприємець у сфері рекрутингу Артем Нікішов, фінансова вартість легалізації одного мігранта в Україні у чотири рази вища, ніж у сусідній Польщі (сумарно сягає близько 40 тисяч гривень офіційних та супутніх платежів), а сама процедура триває втричі довше. Головними бар'єрами для бізнесу є тривалі перевірки правоохоронних органів та робота консульських служб.
Перегляд списків та загроза нелегального транзиту
Держава визнає проблему та шукає шляхи оптимізації міграційної політики. Керівник Офісу президента України Кирило Буданов повідомив, що два-три тижні тому відбулася спеціальна нарада щодо взаємовідносин з країнами Африки. За її підсумками МЗС та СБУ доручено терміново опрацювати зміни до списку держав міграційного ризику, що в найближчому майбутньому може призвести до спрощення процедур.
Наразі цей перелік, затверджений спільним наказом МЗС, МВС та СБУ як інструмент оцінки загроз, налічує 70 країн Азії та Африки (зокрема Афганістан, Бангладеш, Нігерію, Ефіопію та Пакистан). Громадяни цих держав змушені проходити додаткові погодження для отримання віз і дозволів на перебування. За словами Буданова, такий жорсткий підхід зумовлений реальною проблемою нелегальної міграції: часто іноземці кидають роботодавця одразу після отримання місцевих документів або використовують Україну виключно як транзитну зону для подальшого переїзду.
Демографічний прогноз та реальні витрати на релокацію
Згідно з оцінками вітчизняних демографів, щоб утримати загальну чисельність населення України на рівні 30 мільйонів осіб, державі доведеться щорічно інтегрувати близько 300 тисяч мігрантів із третіх країн. Попри адміністративні складнощі, процес поступово набирає обертів: левову частку трудових іммігрантів (понад 90%) сьогодні складають чоловіки, які обіймають робітничі посади. Найактивніше на український ринок прибувають громадяни Туреччини, Узбекистану, Азербайджану, а також Непалу.
Однак масовий імпорт робочої сили залишається дорогим інвестиційним рішенням для компаній. Крім локальних зборів на оформлення документів всередині країни, загальна вартість релокації одного іноземця (включно з перельотом, візовим супроводом та первинним забезпеченням житла) може сягати 3 тисяч доларів. Через це іноземний робітник обходиться українському роботодавцю в середньому на 25% дорожче, ніж місцевий. Тим не менш, для багатьох підприємств це безальтернативний крок — наприклад, в аграрному секторі про критичну нестачу сезонних працівників стабільно звітують майже 40% агрохолдингів та фермерських господарств.
Коментарі - 10