Що Україна пообіцяла МВФ: більше податків, контролю та втручання в економіку

Головний макроекономічний пріоритет: виважена фіскальна політика з заходами щодо посилення мобілізації доходів (податки понад усе)

Ключова структурна реформа: «зміцнення фіскальних інституцій та податкового адміністрування» (тиск замість податкових стимулів для відновлення та підтримки бізнесу та економічно активних українців, фіскальне виживання)

Податкові заходи в рамках Програми з МВФ: «розширення податкової бази, детінізація економіки та боротьба з поширеним уникненням чи ухиленням від сплати податків».

9 практичних кроків

№ 1: ПДВ для спрощеної системи з 2027 року, поріг реєстрації платника ПДВ може бути піднятий з 1 до 4 млн грн (як би не перша треш-частина — чудова новина);

№ 2: Трансформація (знищення) спрощеної системи оподаткування буде продовжена — з ССО виключають види діяльності, що Уряд вважатиме високоризиковим (це може бути що завгодно від торгівлі дрібним оптом до айтішників); маневрування між загальною та спрощеною системами буде ускладнений; правило протидії штучному дробленню/фрагментації компаній (єдина поки адекватна опція у війні влади з ССО);

№ 3: Україна залишається готовою до підвищення податків, головний сценарій — підвищення базової ставки ПДВ;

№ 4: Збільшена ставка військового збору 5% стає постійною (хоча обіцяли що після завершення війни повернуть 1,5%), податки на зарплату залишаться на надвисокому рівні 45%;

№ 5: Полювання на представництва іноземних компаній — проект вже на сайті Мінфіну. Оновлені визначення «місця ефективного управління» та «постійного представництва» роблять більшість іноземних компаній, економічно пов’язаних з Україною, заручниками, що повинні реєструватися в податкової службі (або їх зроблять такими примусово зі штрафом 600 тис грн), звітувати та сплачувати податок на прибуток;

№ 6: Діяльність інститутів спільного інвестування буде обмежена — буде розроблено законодавство, що обмежить використання пільги ІСІ з податку на прибуток (останній внутрішній інвестиційний притулок буде знищений, проте назбирають ще трохи податків);

№ 7: Жовта картка Україні за 50%-вий податок для банків у 2026 році: на думку МВФ «слід уникати подальшої залежності від таких заходів, оскільки це може негативно вплинути на кредитування, інвестиції в сектор, здатність банків впроваджувати плани управління капіталом та приватизацію державних банків»;

№ 8: Старі обіцянки з новими строками виконання — податок для доходів від цифрових платформ; скасування звільнення від оподаткування для імпорту посилок/поштових відправлень вартістю менш 150 євро; призначення нового постійного керівника Державної митної служби; операційний план консолідації — єдине сховище даних — ІТ-систем податкової та митниці;

№ 9: AML як інструмент боротьби з податковими ухилянтами — органи влади планують використовувати інструменти боротьби з відмиванням коштів для боротьби з податковими злочинами та покращення дотримання законодавства (досвід Польщі де банківський нагляд є більш обтяжливим ніж контроль податківців).

Податкові підсумки. Реформи замінено пошуком внутрішнього ворога та сліпим копіюванням не адаптованих іноземних регуляцій. Політичної волі вистачило лише на пролонгацію термінів впровадження вкрай недружніх до бізнесу та внутрішніх інвестицій новацій. Зроблено майже все, щоб швидкого старту (відновлення) не сталося. Цілеспрямовано здійснюється занурення України у економічне болото, де панують контроль, тиск та примус. Економіка виживання.

Автор:

Старший аналітик із податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації Черкашин В'ячеслав