Як правильно подати заяву на компенсацію шкоди, заподіяної рф, та коли чекати виплат

Майже 90 тис. українців вже заявили про бажання отримати відшкодування

Створення надійної системи компенсацій потребує значних міжнародних зусиль та часу. Після початку повномасштабного вторгнення було визначено, що це відбуватиметься в 3 етапи:

1) створення Міжнародного реєстру збитків (RD4U), у якого подають заяви;

2) запуск роботи Компенсаційної комісії для розгляду справ та призначення сум виплат;

3) наповнення фонду, з якого здійснюватимуться виплати.

Наразі ми на другому етапі. Реєстр функціонує з 2023 року як база даних для всіх видівзаподіяної шкоди — тут зберігаються докази, які важливо не втратити. Наразі вже майже 90 тис. українців подали в нього свої заяви.

Читайте також: Компенсація за пошкоджене житло: шо змінилось у 2026 році

Хто може подати заяву вже зараз?

Усього передбачено 43 категорії шкоди. Наразі відкрито 14, що стосуються найтяжчих наслідків та втрати майна:

• А1.1 — вимушене внутрішнє переміщення;

• А2.1 — смерть близького члена сімʼї;

• А2.2 — зникнення безвісти близького члена сімʼї;

• А2.3 — серйозні тілесні ушкодження;

• А2.4 — сексуальне насильство;

• А2.5 — катування, або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання;

• А2.6 — позбавлення свободи;

• А2.7 — примусова праця або служба;

• А2.8 — насильницьке переміщення або депортація дітей;

• А2.8 — насильницьке переміщення або депортація дорослих;

• А3.1 — пошкодження або знищення житлового нерухомого майна;

• А3.2 — пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна;

• А3.3 — втрата житла або місця проживання;

• А3.6 — втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях.

Подати заяву можуть як цивільні, так і військові (учасники бойових дій, ветерани, колишні полонені). У випадках смерті чи зникнення безвісти заяви можуть подавати близькі родичі. Головна умова — шкода завдана після 24 лютого 2022 року (робота над розширенням дії на період із 2014 року триває).

Заяву подати просто — через портал «Дія» (також тут можна слідкувати за відкриттям нових категорій). Зазвичай подання займає 20 хвилин, адже платформа автоматично підтягує частину інформації з державних реєстрів. А якщо оригінальні документи втрачено, є можливість подати письмові свідчення.

А як щодо бізнесу?

Зовсім скоро подавати заяви можуть також і юридичні особи — підприємства та організації. Йдеться про знищення важливої інфраструктури та збитки бізнесу через втрату майна. Кабмін уже визначив порядок цієї процедури, наразі вона тестується. Навіть якщо компанія вже намагається отримати відшкодування через суди, це не заважає їй подати заяви до Реєстру.

Звідки гроші та коли чекати виплат?

Для старту виплат необхідний повноцінний запуск Комісії. Це вимагає ратифікації угоди мінімум 25 країнами, адже щоб комісія запрацювала, необхідна політична підтримка та кошти. За попередніми оцінками, її робота розпочнеться до кінця 2027 року.

Ключове ж питання — наповнення фонду компенсацій коштами. У прийнятих документах прямо прописано, що платити має росія, отримання репарацій може затягнутися на роки. Але на рахунках європейських банків заблоковано близько 260 млрд євро резервів рф. Наразі політична ситуація стримує європейців від прямого використання цих коштів. Та головне, що вони вже четвертий рік лишаються арештованими та служать гарантією відновлення справедливості в майбутньому.

Також розглядаються альтернативні механізми, наприклад, відрахування відсотка з продажу російських енергоносіїв (за аналогією з кейсом Ірак-Кувейт).

Чому заяву варто подати сьогодні?

Наявність чіткого міжнародно узгодженого механізму компенсацій — це надійний фундамент для майбутніх виплат. Ми не можемо повернути втрачені та понівечені життя, але можемо змусити ворога принаймні заплатити за злочини. І кожна нова заява — це юридичний доказ проти росії, що збільшує наші шанси притягнути її до відповідальності.

Які помилки не слід допускати під час подання заяви?

Подаючи заяву громадяни роблять помилки через невідповідність категорії заяв. Наприклад, плутають категорії і подають заяву про втрату домівки там, де треба заявляти про пошкодження або знищення житла або навпаки. Крім цього, поширеним випадком є подання однієї заяви від родини замість окремих від кожного з її членів.

Також громадяни часто не вказують орієнтовну суму збитків і логіку розрахунку, не додають доказів проживання — особливо коли не були офіційно зареєстровані за адресою, або навіть відкладають подачу заяви через, на їх думку, брак доказів, або не вирішують питання з підтвердженням права власності.

Та найгірше, коли люди не подаються взагалі, бо думають, що без ідеального пакета документів це неможливо. Особливо це помітно по категорії для житла на тимчасовоокупованихтериторіях, оскільки навіть якщо ви не маєте підтверджень, що ваше майно там знищено, ви все одно можете подати заяву саме про втрату доступу/контролю до нього. Тому у RD4U прямо пояснюють: подати заяву можна, але важливо дати максимум інформації, яка є зараз, і не плутати категорії.

Наприклад, категорія A3.3 — це про сам факт втрати домівки та витрати на оренду, отримання або придбання нового житла. Якщо ж людина є власником і житло пошкоджене або знищене, потрібно подати окрему заяву в A3.1. Окремо акцентується і на тому, що кожен член сім'ї, який втратив домівку, має подати свою заяву в A3.3.

Тобто, навіть якщо людина не була офіційно зареєстрована за адресою, і, наприклад, орендувала житло, це не блокує подачу: потрібно просто зібрати й додати достатньо доказів, що це було ваше місце проживання. І обов’язково дати орієнтовну суму заяви та коротко поясніть, як її порахували.

Ще однією типовою проблемою на якій варто акцентувати увагу, стає підтвердження права власності у категорії A3.1, де подають заяви за збитки через знищене або пошкоджене житло. Ця ж проблема, до речі, спостерігається і у випадку спроби отримати державну компенсацію єВідновлення.

У RD4U вказують: якщо право на майно не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав, його варто зареєструвати, а якщо це неможливо — все одно можна подати заяву, але треба показати доказ спроби реєстрації. Також для цієї категорії важливо врахувати, що якщо житло було відремонтоване, це не позбавляє права на подачу заяви, але варто додати докази ремонтів і їхньої вартості. Натомість придбання вже пошкодженого об'єкта не дає підстав заявляти «старі» пошкодження в цій категорії.

Окрема історія — майно на тимчасово окупованих територіях. Наразі громадяни, чиє житло там пошкоджено або зруйновано, не можуть податись на компенсацію єВідновлення, оскільки ми і досі чекаємо на рішення Уряду про розширення програми. Однак, у RD4U така можливість є — якщо людина не має доступу до такого житла і навіть не може підтвердити, чи є пошкодження, це не означає, що подаватися не треба: для цього існує категорія A3.6 — втрата доступу або контролю.

Попри максимально цифровізований підхід до забезпечення можливості подаватись до RD4U, деякі громадяни все ще не можуть це зробити через Дію, оскільки ця послуга доступна тільки на порталі, а не через застосунок.

Розумію, що для громадян Дія — перш за все застосунок, тому логічно, що багато хто пробує податись до RD4U саме у такий спосіб. Однак через застосунок можна лише ознайомитись з переліком 14 доступних категорій збитків, а вже подавати заяву потрібно лише через портал Дія — у особистому кабінеті.

Останньою, але дуже розповсюдженою помилкою є те, що громадяни не завжди розуміють суть RD4U і очікують, що прийняття заяви до Реєстру автоматично означає компенсацію за збитки. Однак RD4U — перший етап компенсаційного механізму, метою якого є виключно фіксація збитків. Розмір компенсацій встановлюватиме Компенсаційна комісія, рішення щодо створення якої нещодавно оголосили.