Що буде з робочими місцями та зарплатами в Україні у 2026 році

За даними Державної служби зайнятості, на 1 грудня цього року на Єдиному порталі вакансій (він об'єднує дані основних сайтів із пошуку роботи work.ua, rabota.ua тощо, а також біржі праці) налічувалося 232 тисячі пропозицій роботи, що на 2% більше, ніж на аналогічну дату минулого року. При цьому багато роботодавців не можуть закрити вакансії, попри готовність підвищувати зарплату.

«Бракує технічних фахівців, інженерів, технологів, конструкторів. Їх немає навіть за великі гроші», — каже голова концерну «Ярослав» Олександр Барсук.

Голова Асоціації міжнародних перевізників Володимир Балін наголошує, що з кожним днем загострюється проблема із водіями. «Рухомий склад є, але не вистачає водіїв-міжнародників», — зазначає він. Із цієї причини засновник групи компаній «Прайм» Дмитро Леушкін навіть прогнозував нестачу пального в Україні після того, як ворог пошкодив міст у Маяках на Одещині, перекривши таким чином логістичний маршрут для морських партій бензину та дизеля.

«Імпорт можна було б перекинути на автологістику, але незрозуміло, де взяти водіїв», — пояснив Леушкін.

Натомість деякі роботодавці готують скорочення персоналу вже з початку наступного року. Олександр Барсук розповів, що вони планують з нового року скоротити декілька десятків фахівців, щоб підвищити зарплати, необхідні для бронювання цінних кадрів.

У Держслужбі зайнятості пояснюють: у країні посилюється так зване структурне безробіття. Тобто зростає армія «зайвих» фахівців, які не можуть знайти хорошу роботу, попри загальну дефіцитність ринку праці.

Погіршується і ситуація із зарплатами. У 2025 році середні зарплати підвищувалися, наприклад, у жовтні, за даними Держслужби зайнятості, середня зарплата найманих працівників становила 26,9 тисяч гривень, що на 1 тисячу більше, ніж у серпні, і на 5,4 тисяч більше, ніж роком раніше. Проте загальна динаміка зарплатного зростання сповільнилася. А наступного року деякі роботодавці взагалі можуть заморозити зарплати персоналу.

«Можливостей для підвищення зарплат у бізнесу стає дедалі менше», — каже віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко.

117 тисяч нових вакансій та «острови» працевлаштування

За даними Держслужби зайнятості, наразі в Україні 10,2 млн офіційно працевлаштованих працівників. Цей показник не змінився, порівнюючи з 2024 роком. І вже цей факт у Держслужбі вважають позитивним, адже у 2023—2024 роках цей показник скорочувався.

Там також стверджують, що ринок праці в країні, попри війну, поступово стабілізується. Наприклад, за січень-жовтень 2025 року було прийнято на роботу 2,3 млн осіб, що на 28 тисяч більше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас кількість звільнених працівників зменшилася на 69 тисяч — до 2,2 млн осіб.

Хоча, якщо порівняти чисельність прийнятих на роботу та звільнених співробітників, видно, що насправді пожвавлення на ринку праці є досить скромним, адже він вийшов у плюс на 100 тисяч робочих місць.

Загальні показники ринку праці тягнуть донизу прифронтові території. Скажімо, у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Харківській областях звільняють більше людей, аніж беруть на роботу. Водночас, у Київській та Львівській областях зворотна ситуація — чисельність працевлаштованих значно перевищує кількість звільнених. У Держслужбі зайнятості також зазначили: якщо загалом у країні на одного претендента припадає близько двох вакансій, то, наприклад, у Львові — 3, а у Києві — 23. Для порівняння: у Миколаївській та Херсонській областях армія претендентів на роботу ушестеро перевищує кількість доступних вакансій.

Тому столиця разом із окремими західними областями (зокрема, Львівською) у 2025 році остаточно закріпили за собою статус найперспективніших у плані зайнятості регіонів і продовжують притягувати трудових мігрантів із усієї країни.

Власне, такі «острівці» кадрової активності формують дефіцит персоналу, про який вже другий рік поспіль говорять роботодавці.

Наступного року дефіцит на ринку праці може погіршитись, оскільки, за даними голови Держслужби зайнятості Юлії Жовтяк, роботодавці планують збільшити наймання співробітників до 117 тисяч осіб.

«Причому це мінімальні потреби ринку. Якщо говорити про повноцінне функціонування бізнесу та відновлення економіки (скажімо, у разі закінчення війни), то реальні потреби ринку праці в додатковому персоналі можуть становити від 500 тисяч до мільйона осіб», — заявила Жовтяк.

У Нацбанку також очікують на активізацію на ринку праці, і, як наслідок, на скорочення безробіття.

Скажімо, якщо у 2024 році рівень безробіття становив 13,1%, а у 2025 році — 11,3%, то у 2026 році він, за прогнозами регулятора, скоротиться до 10,2%.

Дефіцитні та «зайві»

Кадровики кажуть, що умови на ринку праці зараз диктують претенденти. Через мобілізацію та відток біженців у країні посилюється дефіцит кадрів.

Кого не вистачає найбільше?

За даними голови Держслужби зайнятості Юлії Жовтяк, найгостріший брак фахівців відчувають переробна та легка промисловість, а також логістика та соціальна сфера.

У топі найдефіцитніших фахівців — технарі (зварювальники, машиністи, слюсарі тощо), водії, вчителі та лікарі, швачки.

Ці дані підтверджують й роботодавці. За словами Барсука, у дефіциті інженери, технологи, конструктори. Володимир Балін говорить про складну ситуацію з водіями — їх не вистачає, щоб задіяти наявний транспортний парк.

Юрій Дученко називає складною кадрову ситуацію у хлібопекарській галузі, де у дефіциті цілий список фахівців — від водіїв до пекарів.

На біржі праці в рази більше вакансій, ніж претендентів на них за такими спеціальностями, як фрезерувальники, покрівельники, комірники, помічники фармацевта, трактористи, машиністи, бухгалтери тощо.

За словами голови кадрової компанії GRC Марини Маковій, на нестачу претендентів на робітничі професії скаржиться 37% роботодавців, а 57% — говорять про тотальний кадровий голод, заявляючи, що в дефіциті «буквально всі».

«Найбільше відчуваються проблеми з робітниками, технічними фахівцями, менеджерами з продажу, вузькопрофільними фахівцями зі знанням англійської, керівниками середньої та вищої ланки», — зазначила Маковій.

Зростають також проблеми з медичним персоналом та педагогами. За даними Держслужби зайнятості, на 60,1 тисяч вакансій у сфері освіти — лише близько 23 тисячі претендентів.

Водночас на ринку чимало зайвих фахівців. «Наприклад, юриста знайти в рази простіше, ніж того ж технолога», — говорить Барсук.

У сфері інформації та комунікацій, за даними Держслужби зайнятості, на 2,3 тисячі вакансій — понад 4 тисячі претендентів, а фінансистів та страховиків «у вільному пошуку» — утричі більше, ніж вакансій для них (6,3 тисяч осіб на 2,1 тисячі робочих місць). На ринку є надлишок і фахівців із нерухомості — на 3,3 тисячі вакансій претендує понад 4 тисячі осіб. У сфері держуправління дисбаланс між попитом та пропозицією взагалі зашкалює: на 33 тисячі вакансій — майже 83 тисячі охочих їх зайняти.

Проте навіть представникам дефіцитних професій знайти хорошу роботу не так просто, як здається на перший погляд. За словами Марини Маковій, на складнощі з пошуком роботи із гарною зарплатою скаржаться 48% опитаних фахівців.

Роботодавці кажуть, що багато претендентів просто не влаштовують їх за рівнем підготовки. «На ринку мало дійсно хороших спеців», — нарікає Барсук. За словами Дученка, ситуація з кадрами настільки складна, що, наприклад, пекарі дедалі частіше практикують індивідуальний підхід. «Наприклад, пекарі, залежно від рівня професіоналізму, на тому самому підприємстві можуть мати абсолютно різні зарплати», — каже Дученко.

У компаніях кажуть, що складна економічна ситуація не дозволяє їм переплачувати за персонал. І, якщо фахівця з потрібним досвідом і навичками не знаходиться, роботодавці, радше, шукатимуть далі, ніж віддадуть вакансію «здобувачу, який не дотягує» до їхніх вимог.

Одночасно бізнес воліє вкладатися в навчання молодих фахівців, які подають надії, ніж приймати на роботу тих, «хто є на ринку». За даними Марини Маковій, якщо торік програми навчання молодих фахівців мали 20% опитаних компаній, то цього року — 24%. А програми співробітництва з вишами у 2025 році реалізувало на 6% компаній більше, ніж роком раніше.

Український бізнес активно експериментує зі штучним інтелектом.

За словами Марини Маковій, цього року вплив ШІ на ринок праці припинив бути «теоретичним». Штучний інтелект активно впроваджують в операційні процеси, а фахівці стають або кураторами ШІ (і в цьому випадку вимоги до рівня їх компетенції зростають), або претендентами «на виліт».

Читайте також: Як зміниться нарахування пенсій у 2026 році

Що буде з роботою та зарплатами у 2026 році

Марина Маковій каже, що більшість компаній, опитаних у ході дослідження ринку праці, заявили про плани не виживати, а розвиватися наступного року, навіть попри війну. Так, 53% опитаних роботодавців планують збільшити наймання співробітників у межах 10% від штатного розкладу, а 25% — на 11−20%.

Щодо найзатребуваніших фахівців, то кадровики сходяться на думці, що їх список, порівнюючи з 2025 роком, особливо не зміниться. Найбільше вакансій, як і зараз, буде для технічних фахівців, заводських робітників, водіїв, будівельників, енергетиків, менеджерів із продажу, висококласних бухгалтерів, фармацевтів, медиків тощо.

Залишиться тим самим і список «зайвих» кадрів. На ринку відчуватиметься надлишок юристів, маркетологів, рекламістів, банківських службовців, рієлторів тощо. Марина Маковій не виключає, що надалі дедалі масовішою буде перекваліфікація кадрів. Зокрема, багато хто вже зараз кинувся освоювати спеціальності, пов'язані зі штучним інтелектом, і цей тренд тільки зростатиме.

При цьому можуть загостритись проблеми з пошуком роботи навіть для представників дефіцитних професій, оскільки бізнес посилює вимоги до претендентів. Багато в чому така «виборчість» роботодавців пояснюється зростаючими зарплатами.

Оклади збільшувалися цього року, і зростатимуть у 2026-му, стверджують рекрутери. Однак на збільшення зарплати можуть розраховувати не всі.

За словами Марини Маковій, 82,6% опитаних роботодавців планують підвищити зарплати наступного року, але 12,8% мають намір зберегти їх на нинішньому рівні (що, з огляду на інфляцію, по суті, означає зниження рівня доходів співробітників). А 4,7% компаній навіть хочуть «порізати» оклади.

Половина тих, хто заявив про збільшення зарплат, кажуть, що підвищать їх на 11−20%, майже третина — в межах 10%.

«Що насправді означають ці цифри? Наміри бізнесу підвищити зарплати та утримувати команду — це не жест доброї волі, а вимога реальності, з огляду на дефіцит на ринку праці. При цьому підвищення зарплат навіть на 11−20% — це не рекордний рівень. Такий приріст може навіть не покрити інфляційний тиск, ризики, пов'язані з безпекою чи збільшення витрат на проживання», — каже Маковій.

НБУ очікує, що наступного року зростання реальних зарплат в Україні сповільниться із 6,2% до 5,6%.

При цьому роботодавці платитимуть максимально найдефіцитнішим фахівцям, «обділяючи» решту. Так, прогнозується, що оклади водіїв-міжнародників можуть зрости ще приблизно на 20% та досягти 90−100 тисяч гривень на місяць.

На збільшення у 20−25% можуть розраховувати також хороші майстри з ремонту авто. Наприклад, деякі автомаляри вже зараз отримують по 50−60 тисяч, а у 2026 році їхній дохід зросте ще на 10−15 тисяч гривень. На таку ж зарплатну планку можуть розраховувати висококласні стоматологи, лікарі вузьких спеціальностей приватних клінік, топменеджери середньої ланки тощо.

Для багатьох військовозобов'язаних чоловіків зарплати наступного року зростуть автоматично — щонайменше до 21,6 тисячі гривень. Така планка з нового року знадобиться для бронювання працівників. Олександр Барсук каже: щоб підвищити оклади тим, кого потрібно бронювати, вони підуть навіть на скорочення «найнеефективніших» співробітників.

Водночас Юрій Дученко каже, що якщо цього року пекарі підвищили оклади на 20−30%, то наступного року бюджету на збільшення немає.

Щедрість роботодавців багато в чому залежить від економічних реалій у країні та загальної ситуації з безпекою. Скажімо, у разі посилення проблем із енергоресурсами частина компаній можуть переглянути свої плани щодо підвищення зарплат і спрямувати «зайві» гроші на порятунок бізнесу.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки