Оподаткування посилок до 150 євро: навіщо це потрібно

Якщо коротко, оподаткування дрібних міжнародних відправлень (до 150 євро) — це про вирівнювання конкурентних умов і детінізацію, а не про «покарання онлайн-покупців». В українських реаліях чинний поріг вартості посилок створює ситуацію, коли значний обсяг товарів заходить у країну у форматі дрібних B2C-відправлень без ПДВ.

Це надає міжнародним платформам цінову перевагу над легальним імпортом, офіційним ритейлом і українським виробником. Ми неодноразово фіксували це як викривлення конкуренції та джерело втрат бюджету.

Економічний ефект

Економічний ефект від реформи буде комплексний.

По-перше, зросте частка «білої» торгівлі. Коли правила однакові, легальному бізнесу простіше конкурувати та інвестувати, а державі — прогнозувати надходження.

По-друге, з'являється додатковий фіскальний ресурс, особливо важливий під час війни та дефіциту бюджету. За різними оцінками, надходження можуть зрости орієнтовно на 20 млрд грн на рік.

По-третє, посилюється позиція українського виробництва. Коли «безподатковий» імпорт більше не є штучно дешевшим, у локальних брендів з'являється більше можливостей для цінової конкуренції та масштабування.

Важливо і питання якості та безпеки товарів. Європейські регулятори вже посилили тиск на платформи ультра-низької вартості через ризики продажу небезпечної продукції та слабкий контроль, зокрема щодо Temu та загальну тенденцію ЄС до жорсткіших вимог до Temu/Shein.

Для України це не менш актуально: податкове вирівнювання не вирішує проблему повністю, але суттєво зменшує стимули масового ввезення найдешевших товарів сумнівної якості та створює підстави для системнішого контролю.

Який підхід був би збалансованим

Збалансованим може вважатися той підхід, який:

• усуває конкурентну несправедливість;
• не створює хаосу на митниці;
• не робить з громадян «адміністраторів» ПДВ.

Найбільш збалансованою виглядає модель, яку пропонуємо як основу для законодавчих змін:

• ПДВ застосовується до покупок на маркетплейсах незалежно від вартості;
• ввізне мито — лише на товари понад 150 євро;
• сплата ПДВ здійснюється на етапі купівлі, тобто податок включається у фінальний платіж у магазині/на платформі.

Це фактично відтворює підхід ЄС: модель IOSS (Import One Stop Shop) скасувала звільнення від ПДВ для «дрібних» посилок, водночас цифровізувавши адміністрування.

Критично важливо забезпечити перехідний період і технічну готовність системи — IT-рішення, регламенти взаємодії з платформами та операторами доставки, інформування споживачів. Саме так реалізують «європейську модель», про яку йдеться у публічних комунікаціях Міністерства фінансів.

Читайте також: Хто виграє від податку на закордонні посилки, і чим його замінити

Як вплине ініціатива

Вплив буде різним для різних груп — і важливо говорити про це без драматизації.

Справді, частина імпульсних або суто «цінових» покупок може зменшитися — ПДВ підвищить кінцеву вартість низьковартісних товарів. Однак якщо податок буде сплачуватися на етапі купівлі (а не «донараховуватися» на митниці), перехід пройде м'якше: люди бачитимуть остаточну ціну одразу та прийматимуть рішення прозоро.

Для малого бізнесу, що закуповує на міжнародних платформах короткостроково витрати зростуть (мінімум на ПДВ). Але тут питання справедливості: нинішня модель фактично субсидує тіньовий імпорт і ставить у нерівні умови тих, хто працює легально.

Що стосується українського виробництва і легального ритейлу, то для них ефект буде переважно позитивний:

• зникає штучна перевага «безПДВ-імпорту»;
• зменшується тиск ультрадешевої, часто низькоякісної продукції;
• з'являється більше можливостей для розвитку локальних товарів широкого вжитку.

Окремий вимір — безпека

Навколо окремих міжнародних платформ існують застереження щодо практик збору даних та використання застосунків. Публічні аналітичні центри (зокрема CSIS) описували ризики Temu для приватності та безпеки, а технічні аналізи фіксують запити на доступ до камери, мікрофона, геолокації тощо.

Паралельно платформи перебувають під посиленим регуляторним наглядом у ЄС і США, включно з провадженнями за DSA або штрафами за порушення приватності, як у випадку Shein.

В умовах війни питання цифрової гігієни, прозорості та контролю — не дрібниця, а складова національної безпеки.