Бронювання поєднають з виконанням мобілізаційних зобов’язань: Корецький про мету уряду

► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

За словами Корецького, головна мета змін — установити зрозумілі й справедливі правила для тих, хто працює в тилу, та створити умови для ротації військових, які захищають Україну вже п’ятий рік повномасштабної війни.

Щомісяця кількість заброньованих працівників збільшується на десятки тисяч. Водночас військовослужбовці мають отримати можливість повертатися додому після служби, тому уряд вважає необхідним переглянути чинні підходи до бронювання.

Критичність підприємства відокремлять від його економічних показників

Перший напрям змін передбачає, що статус критично важливого підприємства визначатимуть окремо від його економічних показників.

До критично важливих мають належати сфери, які безпосередньо підтримують оборону та економіку країни. Серед них — оборонно-промисловий комплекс, енергетика, зв’язок, логістика та житлово-комунальне господарство.

Для цих галузей загальний підхід не змінюватиметься. Водночас галузеві й регіональні критерії критичності переглянуть, а підприємства перевірятимуть на можливі зловживання.

Безумовне бронювання 100% працівників скасують

Другий напрям — відмова від автоматичного повного бронювання, зокрема для підприємств енергетики та оборонно-промислового комплексу.

Корецький пояснив, що можливість безумовно бронювати всіх працівників створює нерівні умови для тих, хто служить у війську, та відкриває простір для зловживань. За його словами, деякі компанії спеціально створювали для отримання бронювання, перетворюючи це на окремий бізнес.

Водночас уряд не планує послаблювати роботу підприємств, які виробляють озброєння або забезпечують функціонування критичної інфраструктури. Якщо для безперебійної роботи компанії потрібно забронювати більше працівників, ніж дозволятимуть загальні правила, вона зможе звернутися до Координаційного центру з обґрунтуванням такої потреби.

Міноборони посилить відповідальність за ухилення від служби

Третій напрям стосується посилення відповідальності за ухилення від військової служби. Цим питанням займатиметься Міністерство оборони.

Корецький наголосив, що правила мають бути однаковими для всіх, а система бронювання та виконання військового обов’язку — зрозумілою і справедливою.

Повне бронювання дозволять за умови виконання мобілізаційних зобов’язань

Четвертий напрям — розроблення механізму, який дасть підприємствам змогу бронювати 100% працівників, якщо вони регулярно й добровільно залучатимуть частину своїх співробітників до військової служби.

При цьому людина повинна заздалегідь знати, до якого підрозділу чи на яку службу вона долучається та на який термін. За нею зберігатимуться робоче місце й заробітна плата.

Умови нового механізму спільно опрацюють Міністерство оборони, Міністерство економіки та представники бізнесу. Уряд планує затвердити прозорий і дієвий порядок до 1 грудня.

За словами Корецького, така система має дати військовим на фронті впевненість у можливості ротації: на зміну тим, хто тривалий час служить, приходитимуть інші. Водночас люди, які долучатимуться до війська, повинні розуміти умови та визначений термін служби.

Читайте також: КМУ не скасує постанову щодо бронювання: Корецький назвав, кого нові правила не торкнуться

Зміни не означають негайного посилення мобілізації

Кінцева мета уряду — створити систему, у якій кожен розумітиме свої права та обов’язки, а потреба розшукувати людей на вулицях зникне.

Корецький окремо підкреслив, що оголошені рішення не означають посилення мобілізації вже наступного дня. Насамперед вони покликані впорядкувати бронювання та усунути можливості для зловживань.

Водночас Україна як держава й суспільство має бути готовою до різних сценаріїв розвитку війни, зокрема до можливого посилення мобілізації в Росії.

«Ми ведемо війну за виживання держави і наших людей», — наголосив прем'єр-міністр, додавши, що, попри складність цих рішень, їх необхідно ухвалювати.

Як ми писали: Уряд вимагає від усіх держорганів терміново посилити кіберзахист: Росія атакує цифрову інфраструктуру

Автор:

редактор новин Ярослав Дмитренко

Пише на теми: Економіка, фінанси, криптовалюти, технології, інвестиції