Коли люди без економічної освіти беруться за фіскальну аналітику, результат передбачуваний — це приблизно як довірити хірургічну операцію сантехніку: інструменти схожі, але наслідки катастрофічні. Про це пише співзасновник і директор економічних програм, Український інститут майбутнього Анатолій Амелін.
11 листопада 2025, 13:08
Митниця каже, що бюджет «втратив» 36 млрд через пільги на електрокари: де помилка
Державна митна служба заявила про «втрату» Україною 36 мільярдів гривень через податкові пільги на електромобілі.
Однак класичний економічний аналіз виявляє фундаментальні помилки у цих розрахунках:
- Реальні потенційні додаткові надходження від скасування пільг становлять лише 3−5 мільярдів гривень щороку (майже в 10 разів менше за заявлені «втрати»).
- Офіційна методологія ігнорує базовий економічний закон — еластичність попиту: при підвищенні ціни на 30−35% продажі впадуть на 40−45%.
- Економія для споживачів від нижчої вартості придбання та експлуатації електромобілів становить 42−50 мільярдів гривень, які перетворюються на додаткове споживання і на додатковий ПДВ до бюджету.
- Компенсаційний ПДВ від збільшеного споживання: 4−6 мільярдів гривень щороку. За 7 років програми (пільги діють з 1 січня 2019 року) це майже 25−30 млрд грн.
- Економія валюти на імпорті палива: $315-$600 мільйонів щороку — критично важливо в умовах війни і для стабільності курсу.
- Сукупна макроекономічна вигода від пільг перевищує 45−60 мільярдів гривень, що робить їх економічно виправданими.
Заяви про «втрати» є не економічним аналізом, а популістською маніпуляцією з цифрами, яка ігнорує елементарні закони економічної науки.
Тепер деталі
6 листопада Державна митна служба оприлюднила заяву, що Україна «втратила» 36 мільярдів гривень через податкові пільги на електромобілі. Ця цифра миттєво стала аргументом для політичної кампанії проти продовження пільг до 2027 року.
Але є одна проблема: з точки зору економічної науки ця цифра не має нічого спільного з реальністю.
Методологія Державної митної служби вражає своєю простотою: вони підрахували вартість усіх імпортованих електромобілів, помножили на 20% (ставка ПДВ) і назвали це «втратами бюджету».
За цією логікою, 82,000 електромобілів у 2025 році на суму 72 мільярди гривень x 20% = 14,5 мільярда «недоотриманого» ПДВ.
Головна помилка цього підходу очевидна будь-якому студенту економічного факультету: розрахунок припускає, що без пільг було б імпортовано таку саму кількість електромобілів за такою самою ціною.
Це порушує базовий закон попиту і пропозиції — коли ціна зростає на 30−40% (саме настільки подорожчають електромобілі без пільг), попит неминуче падає. У економічній науці це називається еластичністю попиту, і для автомобілів вона добре вивчена.
Норвезьке дослідження 2021 року показало еластичність попиту на електромобілі на рівні -1.27, тобто при підвищенні ціни на 10% попит падає на 12,7%. Американські дослідження фіксують еластичність на рівні -0.99. Для України з нижчим середнім доходом та більшою чутливістю до ціни коефіцієнт еластичності становить від -1.2 до -1.5.
Застосуємо базову економічну теорію: якщо скасування пільг підвищить ціну електромобіля на 30−35%, при еластичності -1.3 попит впаде на 40−45%.
Отже, замість 82 000 електромобілів у 2025 році було б імпортовано лише близько 50 000. Відповідно, потенційний ПДВ становив би не 14,5 мільярда гривень, а близько 8,6 мільярда — майже вдвічі менше за заявлену цифру.
Критична помилка: відсутність ефекту економії
Наступний критичний елемент, який повністю відсутній в офіційних розрахунках — це економія споживачів та її вплив на економіку. Податкові пільги роблять електромобілі доступнішими не лише в експлуатації, а й у придбанні.
1. Економія на придбанні Для електромобіля вартістю $15,000 (типова ціна на ринку України за даними Opendatabot) податкові пільги дають економію:
- Ввізне мито (10%): $1,500
- ПДВ (20%): $3,000
- Акциз та пенсійний збір (≈3−5%): $450−750
- Загальна економія на придбанні: $4,950−5,250 або близько 200,000 гривень.
Для поточного парку з 193,500 електромобілів це означає сукупну економію споживачів на етапі придбання близько 38−39 мільярдів гривень.
2. Економія на експлуатації Власник електромобіля економить близько 64 тис. гривень щороку на паливі (порівняно з бензиновим автомобілем при пробігу 15,000 км) та 30,000 гривень на обслуговуванні (витрати на обслуговування електромобілів на 50% нижчі). В моєї родині є електро авто BMW і бензинове. Мені дуже легко перевірити.
Загальна економія парку з 193 500 електромобілів становить близько 18 мільярдів гривень щороку.
Сукупна економія споживачів (придбання + експлуатація за період 2022−2025) становить близько 42−50 мільярдів гривень.
Критично важливо розуміти — ці 42−50 мільярдів гривень економії не зникають з економіки — вони трансформуються в додаткове споживання. Українці, які заощадили на придбанні та експлуатації електромобілів, витрачають ці гроші на інші товари та послуги, які обкладаються ПДВ.
Згідно з кейнсіанською економічною теорією, консервативно застосовуючи мультиплікатор 2.0 до економії 42 мільярдів гривень, отримуємо додаткове споживання у розмірі 84 мільярди гривень.
З цієї суми держава отримує 13−14 мільярдів гривень додаткового ПДВ. Цю цифру чомусь повністю проігнорували у Державній митній службі, попри те, що це базовий макроекономічний ефект, описаний у будь-якому підручнику з економіки.
Енергетичний та валютний аспекти
Окремо варто згадати енергетичний аспект. Споживання електроенергії всіма електромобілями України становить лише 0,63% від загального споживання країни. Навіть при потроєнні парку це буде лише 1,8−1,9%. При цьому 80−90% власників заряджаються вночі, у години мінімального навантаження, фактично допомагаючи балансувати енергосистему.
Електромобілі споживають електроенергію, яку Україна виробляє сама. Натомість автомобілі з ДВС потребують палива, яке ми імпортуємо на 100% після знищення російськими ракетами Кременчуцького НПЗ.
Поточний парк електромобілів економить близько 290 мільйонів літрів бензину щороку. Це означає економію $315−600 мільйонів щороку на валютних витратах. В умовах війни, коли кожна гривня на імпорт — це гривня, яку не витрачено на оборону, вибір очевидний.
Підсумок: інвестиції, а не «втрати»
Підсумуємо з урахуванням економічної теорії та всіх компенсаційних ефектів:
Потенційні додаткові надходження від скасування пільг (з урахуванням еластичності попиту): +8,6 мільярда гривень щороку (не 14,5 млрд).
Компенсаційні втрати (якщо скасувати пільги):
- Втрачений ПДВ від мультиплікатора економії споживачів: -8 млрд грн.
- Збільшені валютні витрати на імпорт палива: -11,6 млрд грн у гривневому еквіваленті.
- Чистий фіскальний ефект для бюджету: не 36 мільярдів «втрат», а реально лише 3−5 мільярдів гривень потенційних додаткових надходжень щороку — майже в 10 разів менше за озвучену цифру.
Але навіть це не повна картина. Коли ми враховуємо макроекономічні ефекти — внесок у ВВП через мультиплікатор споживання, розвиток інфраструктури (понад 5,000 станцій), підтримку 32−48 тисяч робочих місць та стратегічну енергетичну незалежність — сукупна вигода перевищує 45−60 мільярдів гривень.
Термінологія також має значення. Казати, що Україна «втратила» 36 мільярдів — це маніпуляція. «Втратила» означає, що гроші були, а потім зникли. Насправді йдеться про «податкові витрати» або «недоотримані доходи за контрфактичного сценарію». Різниця принципова: в першому випадку це звучить як катастрофа, в другому — як свідомий вибір економічної політики з розрахунком на довгострокові вигоди.
Електромобілізація України — це не про «втрачені мільярди», а про стратегічні інвестиції в енергонезалежність, економічну стійкість та майбутнє.
Як писав Ейнштейн: «Всі повинні знати основи науки. Це так само важливо, як уміти читати». Додамо: особливо для тих, хто приймає рішення про державні фінанси. Бо коли економічні рішення приймають не економісти, країна платить набагато більше, ніж ті міфічні 36 мільярдів.
Автор:
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 29