Чому перейменування копійки в шаг — не найкраща ідея

Історична автентичність назви

Згодний, що перейменування української розмінної монети необхідно проводити, щоб віддалитись від російських імперських стандартів. Але шаг — далеко не кращий вибір. Української монети з написом «шаг» фізично не існувало в обігу на території України. По-перше, функцію дрібних грошей з такою назвою виконували поштові марки на початку ХХ ст., коли Україна переживала не найкращі часи своєї історії.

По-друге, є як мінімум 3 альтернативи такої назви:

• златники та срібники — монети часів Київської Русі, які ходили разом з гривнями;
• назва монети Кримського ханства «ярмак» замість копійок подала б потужний соціально-політичний сигнал кримським татарам, які є частиною нашого українського народу. Тож повага до їх історії з боку нашого парламенту не завадила б в цій ситуації;
• оскільки 10 копійок вже почали виводити з обігу, а залишається лише монета вартістю 50 копійок, то нову монету можна було б назвати півгривні, за аналогіює з монетою ½ французького франку у Франції.

Перелічені варіанти не обговорювались, населення з цього приводу не опитувалось, а рішення щодо назви «шаг» приймалось обмеженим колом осіб та супроводжувалось пропагандистськими заходами, які нав’язували обрану назву населенню та громадському суспільству.

Витрати на запуск монети в обіг

Витрати на перейменування роздрібної монети для держави Україна безсумнівно будуть і вони вже відбуваються, при чому ще до згоди Верховної ради. Гучні масові заходи, PR-заходи, виставки, публікації в ЗМІ — все це коштує грошей. Те, що такі видатки можуть проводити повз кошторису НБУ, зовсім не означає, що держава не втрачає ці кошти, які можна було б спрямувати на більш корисні проєкти.

Будуть і майбутні витрати, без яких перейменування є неможливим: зміна налаштування програмного забезпечення, в т. ч. в державних банках та компаніях (а це прямі витрати чималого державного сектору), забезпечення банків новими навчально-поліграфічними матеріалами з ознаками засобів захисту нової монети, витрати на роз’яснювальні заходи для населення і т.д. Тож на прибуток НБУ цей захід може прямо і не вплине, але певне фінансове навантаження та незручності для державного та приватного секторів принесе.

Інфляція, пристосування торгівлі та необхідність додаткових досліджень

Поки тривала дискусія та агітація НБУ за назву «шаги», інфляція вже «з'їла» монету в 10 копійок, через якийсь час відпаде необхідність і в монеті в 0,5 грн. Крім того, до непопулярності дрібної монети в Україні вже пристосувались роздрібні торгові мережі, які дрібну решту зараховують на власні дисконтні карти. Таким маркетинговим кроком вони взагалі зменшили попит на дрібну монету. Тож тут явно потрібні додаткові дослідження економічної доцільності цього кроку та дані, власником яких є НБУ, і якими він не поспішає ділитись з суспільством.

Плутанина з монетами для населення

Бажаючи зекономити на перейменуванні монет у власному кошторисі (не проводячи примусове вилучення копійок з обігу), НБУ провокує ситуацію, коли в Україні буде в обігу одночасно і 50 копійок, і 50 шагів. Це буде вносити певну плутанину в грошовий обіг, яка є небажаною. В системі готівкового обігу вже має місце ситуація, коли в обігу одночасно знаходяться монета з жовтого металу вартістю 1 грн, та монети з білого металу 1 грн та 2 грн. Вже років 5 на ринку існує проблема, коли частина громадян відмовляються брати на решту монету в 1 грн з жовтого металу, вважаючи що її обіг завершено. А от монети 1 та 2 грн нового зразка з білого металу настільки схожі одна на одну, що їх часто плутають.

Тож замість того, щоб вирішити вже наявні проблеми в готівковому обігу, НБУ витрачає час своїх працівників, а значить і кошти, на заходи з перейменування, які носять або сумнівний, або нетерміновий характер.

Сильне відставання від ворогів в технологіях грошового обігу

Росіяни стоять на порозі впровадження цифрового рубля. 17 вересня голова фінансового комітету державної думи рф отримав зарплату в цифрових рублях. Для рф з великою територією впровадження цифрового рубля буде мати значний ефект економії на обслуговуванні ЦБР грошового обігу. Не маю сумніву, що зекономлені кошти рф направить на фінансування агресії проти України.

В серпні Держрада КНР почала розгляд можливості випуску в обіг цифрової валюти в форматі стейбкоїнів на основі юанів, які будуть обертатись на світових ринках. 24 вересня Народний банк Китаю провів конференцію з цифрового юаня e-CNY. Ця валюта якщо і не стане валютою BRICS, то точно буде валютою, за допомогою якої рф буде обходити американські та європейські санкції.

Разом з тим, замість активної розробки проєкту цифрової гривні і підлаштування її під потреби військових та населення, НБУ витрачає значні людські ресурси на формалістичні дії з перейменування дрібної монети.