Що відбувається на ринку праці України: чому поменшало вакансій і що з зарплатами

Майже всі керівники працюючих підприємств, із якими спілкувався «Мінфін», скаржаться на катастрофічний брак людей. «Дефіцит просто катастрофічний, буквально за всіма фахівцями. Вже завозять мігрантів, а де ще брати людей», — каже керівник деревообробного підприємства ВГСМ Ірина Мацепура.

Але ось зріз офіційно розміщених вакансій показує прямо протилежну ситуацію.

«На Єдиному порталі вакансій Державної служби зайнятості, який об'єднує вакансії провідних сайтів із пошуку роботи (work.ua, robota.ua тощо), станом на 1 вересня налічувалося 244 тис. пропозицій щодо роботи. Це на 9% менше, ніж на ту саму дату минулого року», — пише на своїй сторінці у Фейсбуці експерт ринку праці Тетяна Пашкіна.

Родіон Колишко, керівник Інституту професійних кваліфікацій, пояснює, що стільки вакансій до війни ринок продукував максимум за пів року.

«Крім того, середня зарплата в офіційних пропозиціях від роботодавців становить лише 11 тис. гривень, що на 8−9% більше ніж рік тому, тобто зростання — на рівні інфляції», — каже він.

Середня зарплата у країні є значно більшою: за даними Держстату, за підсумками серпня, вона склала 25 911 грн. Але це на 588 грн менше, ніж у липні.

Крім того, як уже писав «Мінфін», насправді такий розрив пояснюється декількома чинниками. З одного боку, Держстат у своїй статистиці не враховує зарплати у дрібних компаніях (зі штатом до 10 осіб). З іншого — в офіційних пропозиціях компанії можуть не «світити» реальних зарплат.

Редакція розповість детальніше про всі ці нюанси українського ринку праці.

Мінус 25% водіїв та мігранти із Середньої Азії

Почнемо з дефіциту кадрів. Це найпомітніший тренд, про який говорять усі опитані роботодавці та експерти.

«Людей бракує, і ця тенденція лише посилюється під тиском мобілізації та міграційних процесів», — зазначає голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

Насамперед посилюється дефіцит представників «чоловічих» спеціальностей.

Читайте також: Ресторани закриваються через виїзд молоді. Чому б не найняти офіціантів 50+

«За моїми оцінками, з початку року з ринку праці зникло 25% водіїв. Частину з них зняли з рейсів і відправили на фронт, частина — ховаються вдома, щойно в Резерві з'явилися червоні смужки (вони означають, що людина в розшуку — ред.).

Особливо страждають міжнародні рейси. Що буде далі? — Непропорційне зростання тарифів. Міжнародні перевезення подорожчають, а це означає, що зростуть ціни на все імпортне. Якщо дивитися ще далі, може зупинитися якщо не весь транспорт, то щонайменше половина", — вважає засновник групи компаній «Прайм» Дмитро Леушкін.

Черговий відтік кадрів спровокував дозвіл на виїзд за кордон військовозобов'язаним чоловікам до 23 років. У деяких компаніях (зокрема, у торговельних та паливних мережах) розповідають, що звільнилися щонайменше по декілька десятків молодих фахівців.

«Бракує буквально всіх. Щоб вирішити кадрову проблему, деякі підприємства активно завозять мігрантів, зокрема, із Середньої Азії», — розповіла Ірина Мацепура.

Читайте також: Податкові ризики для тих, хто живе за кордоном, але працює в Україні

Але і з мігрантами бізнес має проблеми. Власник київської мережі продуктових магазинів, сам родом із Таджикистану, каже, що багатьох мігрантів просто не пускають до України.

«Частину — розвертають ще в Кишиневі, з рейсу можуть не пропустити до 40−60 осіб. Частина — не можуть пройти кордон уже в Україні, хоча мають на руках усі необхідні документи. Людей розвертають, часто навіть не називаючи причин.

Наші юристи вже готують звернення до Кабміну та Офісу Президента з проханням розібратися у ситуації. Вирішити кадрові проблеми за рахунок внутрішнього ринку праці зараз просто нереально. Ми шукали продавців, працівників складу — безуспішно. Деякі підприємці через брак працівників не можуть розвиватися, а то й зовсім змушені закриватися", — каже Зайнітдінов.

Мігрантів активно запрошують будівельні компанії, особливо невеликі.

Хоча, як розповіла «Мінфіну» директорка з управління персоналом будівельної компанії Alliance Novobud Ірина Моісеєнко, у них дефіцит кадрів зараз відчувається менше, ніж минулого року.

«За рахунок системної роботи та вдосконалення процесів рекрутингу нам вдалося скоротити час, необхідний на закриття вакансій, та утримувати рівень плинності. Але все одно є брак категорії робочих професій», — зазначила вона.

Дефіцит зачіпає різні галузі, але особливо гостро він відчувається у сфері робітників, інженерно-технічних спеціальностей, у будівництві, на виробництві, в оборонній промисловості, агросекторі, медицині.

«Конкуренція за таланти стає дуже жорсткою. Таку ситуацію прийнято називати «ринок кандидата». Попри традиційний ейджизм, роботодавці дедалі частіше працевлаштовують спеціалістів «50 плюс». Крім того, багато хто бере на роботу студентів і навіть підлітків із 15 років.

Щоб утримати фахівців, роботодавці готові рухатися у вимогах — на ринку збільшилася кількість пропозицій віддаленої роботи (що дозволяє шукати співробітників в інших регіонах), гнучких графіків, погодинної чи проєктної роботи", — каже Забловський.

За якими вакансіями залишаються найвищі конкурси

За даними Державної служби зайнятості, на 1 вересня цього року в їхній базі налічувалося близько 79,3 тис. незакритих вакансій, тоді як претендентів було майже 144 тис. Тобто людей, які шукають роботу, якщо вірити цим даним, майже вдвічі більше, ніж пропозицій від роботодавців.

При цьому майже 94 тис. претендентів мають статус безробітних, тобто націлені вони взагалі на працевлаштування або ж зареєструвалися в розрахунку на допомогу — питання відкрите.

У розрізі професійних категорій найбільше вакансій для працівників сфери торгівлі та послуг (11,1 тис.). Але й претендентів чимало — 28,2 тис., тобто конкурс — понад дві особи на місце.

Для працівників із обслуговування, експлуатації технологічного обладнання, збирання машин пропонується близько 10,3 тис. вакансій. Здобувачів у цій категорії — 14 тис., конкурс 1,4 особи на місце, що суттєво нижче, ніж у тій самій торгівлі.

Для представників найпростіших професій (некваліфікована праця) є близько 9,7 тис. вакансій, що вдвічі менше, ніж претендентів на них (18,4 тис.).

Для фахівців (для цієї категорії має бути наявність вищої освіти) — майже 10,6 тис. вакансій на 15,5 тис. здобувачів.

Ще 4,4 тис. пропозицій з роботи — для держслужбовців. При цьому тих, хто претендує на такі вакансії, — близько 10,4 тис., тобто конкурс — майже 2,5 особи на місце.

Цікаво, що, наприклад, вакансій рівня заступника міністра в Держслужбі зайнятості немає взагалі, при цьому в базі зареєструвався один претендент на це місце.

Немає і незакритих вакансій голови районної держадміністрації, натомість бажаючих здобути цю посаду на біржі праці — відразу чотири.

Високий конкурс на керуючі менеджерські вакансії — на 231 пропозицію понад 900 претендентів (тобто майже 4 особи на місце).

Керувати магазином хочуть 274 особи, тоді як таких вакансій у базі Держслужби праці — лише 67. Для керівників дитсадків — 13 вакансій на 56 охочих отримати цю роботу. Аналогічна ситуація і з позицією директора школи.

Для енергетиків пропозицій від роботодавців більше, ніж потенційних претендентів. Наприклад, на біржі є 31 вакансія головного енергетика, а претендентів на цю посаду — лише 10. Така сама ситуація, скажімо, за спеціальністю «керівник гуртків» — 492 пропозиції та лише 277 здобувачів.

Найменший розрив між числом вакансій і претендентів у видобувній промисловості (1 455 робочих місць та 1 674 претенденти), переробній промисловості (14,4 тис. вакансій на 13,2 тис. здобувачів), у будівництві (2,3 тис. пропозицій і 1,7 тис. здобувачів), водоканалізаційному господарстві (1,7 тис. вакансій на 1,9 тис. претендентів), у транспорті та складському господарстві (5,7 тис. вакансій та 5,3 тис. здобувачів).

Водночас точно більше претендентів, ніж роботи в торгівлі (21,6 тис. здобувачів і лише 10,8 тис. вакансій), у сфері інформації та комунікацій (416 вакансій на майже 1,1 тис. претендентів), фінансової та страхової діяльності (298 вакансій і майже 1,5 тис. претендентів на них), у держуправлінні (близько 6,6 тис. вакансій та понад 23 тис. здобувачів) тощо.

Зрозуміло, що статистика Держслужби зайнятості не відображає реальної картини на ринку праці, тим паче, що, як каже Родіон Колишко, роботодавців звільнили від обов'язку подавати інформацію щодо вакансій. Але загальні тенденції щодо попиту та пропозиції на фахівців вона все ж таки відображає.

Чому поменшало роботи

Якщо зважати на вакансії ще й профільних майданчиків, які Держслужба зайнятості збирає на Єдиному порталі вакансій, то на сьогодні налічується 244,9 тис. пропозицій від роботодавців, із них нових — близько 22,3 тис., а офіційних (від біржі праці) — 58,5 тис.

При цьому кількість вакансій на 9% менша, ніж на аналогічний період минулого року.

Багато в чому це пояснюється ситуацією в економіці. Частина підприємств, позбавляючись співробітників, взагалі не шукають нових, перекладаючи обов'язки на наявних працівників, частина — скорочують штатний розклад, а деякі — взагалі закриваються.

Ще одна причина — тіньова зайнятість. «Люди потрібні, але шукають їх за допомогою „сарафанного радіо“, без оформлення. Розрахунок роботодавця зрозумілий — економія на податках. Але й бажаючих влаштуватися без запису у трудовій книжці зараз багато, переважно це військовозобов'язані чоловіки, які не бажають „світитися“ перед ТЦК», — розповів власник невеликої будівельної компанії, що працює у Київській області.

Як повідомляють у Державній службі зайнятості із посиланням на дані Пенсійного фонду, чисельність застрахованих осіб (за яких платять ЄСВ) у січні-липні 2025 року становила близько 10 млн осіб, що на 860 тис. менше, ніж за аналогічний період минулого року. Істотне скорочення у Держслужбі пов'язують із припиненням діяльності особами, які здійснюють підприємницьку діяльність.

У відомстві також зазначають: в Україні загострюється так зване «структурне безробіття».

«За багатьма професіями спостерігається дефіцит кадрів, водночас наявні претенденти не мають необхідних вмінь і навичок. Ситуація ускладнюється у регіональному розрізі.

У Києві на 3 тис. здобувачів — 74 тис. вакансій, у Львівській області — на 7 тис. претендентів — 25 тис. вакансій, у Дніпропетровській області — 10 тис. претендентів на 19 тис. вакансій", — кажуть у Держслужбі зайнятості. У середньому на одного претендента роботи — майже дві пропозиції. Але, наприклад, на Донеччині, Херсонщині, Миколаївщині ситуація є прямо протилежною — на одну вакансію претендують два здобувачі.

Зарплатна пастка

Родіон Колишко зазначає, що складнощі є й у компаній, і у громадян, які шукають роботу. Перші не можуть закрити вакансії, а другі перебирають пропозиціями від роботодавців, оскільки їх не влаштовують зарплата та умови.

«В офіційних пропозиціях із повністю „білим“ оформленням середня зарплата становить лише 11 тис. гривень, що всього 8−9% більше, ніж минулого року. Таке збільшення, по суті, лише перекриває інфляцію, і працювати на такі гроші хочуть далеко не всі», — каже Колишко.

Втім, середня зарплата в Україні, за даними Держстату, наприклад, у липні цього року становила майже 26,5 тис. гривень, а в Києві — 40,5 тис. Але офіційна статистика не враховує дрібних підприємств, у яких працює менше 10 осіб.

Крім того, до «спільного казана» потрапили рекордні оклади держслужбовців. Скажімо, на Луганщині середня зарплата становить понад 34,5 тис., і одна з головних причин у тому, що більшість респондентів, які враховує Держстат, — бюджетні установи, плюс їм, окрім зарплат, порахували ще й інші офіційні виплати (зокрема, відпускні).

Згідно зі статистикою профільних сайтів, найбільші зарплати, як і раніше, фіксуються в IT — близько 87,5 тис. гривень. Топменеджерам пропонують від 50 тис., рієлторам — 40 тис., транспортникам і будівельникам — від 30 тис. Втім, із огляду на те, якими темпами в Україні зростає вартість життя, оклад у 50 тис. уже не здається середньостатистичному здобувачу «зарплатою мрії», а бажаючих попрацювати за 30 тис. потрібно пошукати.

Водночас підвищувати оклади такими темпами, як хочуть працівники, багато компаній вже не можуть.

Перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко розповів «Мінфіну», що навіть зростання зарплат (у галузі плюс 29% за рік — до 22 тис. гривень) не зупинили відтік кадрів, особливо у великих містах.

«Дефіцит робочої сили загострюється через проблеми з бронюванням та нестачею чоловіків, і це вже ускладнює виробничі процеси. Підприємствам дедалі складніше утримувати фахівців, але порівняно високі витрати на зарплати вже б'ють по економіці виробництва, роблячи подальше підвищення окладів практично неможливим», — підсумував Дученко.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки