Зарплати зростають, але не для всіх: хто реально заробляє 100 тис. гривень в Україні

За інформацією Пенсійного фонду, у липні середня зарплата становила 20 455,65 гривень, або на 2 тис. гривень менше, ніж місяцем раніше. Порівнюючи з даними Держстату, це майже на 23%. Така розбіжність пояснюється різницею в методиці підрахунку: насамперед тим, що підприємства з чисельністю менш як 10 осіб Держстатом до уваги не беруться.

Ще один важливий аспект. Як свідчить офіційна статистика, найбільша зарплатна динаміка — у Києві. Середня зарплата у столиці становить 40 546 гривень, що у 1,5 раза вище, ніж загалом у країні. А, скажімо, у Чернівецькій області середня зарплата — лише 19 202 гривні, тобто більш ніж удвічі нижча за київську.

Справді, у столиці зарплати завжди були вищими, ніж загалом у країні. Проте розрив насправді не такий великий, як свідчить статистика. Річ у тім, що у столиці виплачують мільйонні зарплати топчиновникам та менеджменту приватних компаній, що дуже сильно впливає на підсумкові показники середньої зарплати.

Насправді ж далеко не всі українці можуть похвалитися хорошими заробітками. Високі показники середньої зарплати в країні показують не стільки збільшення доходів громадян, скільки розрив, що зростає, в окладах «цінних» і «пересічних» фахівців.

IT-вці, фінансисти та чиновники: кому платять більше

На січень 2022 року, тобто напередодні великої війни, середня зарплата в Україні становила 14 577 гривень, а в Києві — 21 347 гривень. Порівнюючи з попереднім, 2021 роком вона зросла, але незначно — на 2,2 тис. гривень загалом у країні, та на 3,8 тис. гривень — у столиці.

Але вже у 2023 році, попри війну, середня зарплата в Україні, за даними Держстату, зросла до 17 442 гривень (тобто майже на 3 тис. гривень за рік), а в 2024 році — до 21 473 гривень (ще плюс 4 тис.).

За підсумками липня 2025 року, середня зарплата в країні збільшилася до 26 499 гривень, тобто ще на понад 5 тис. гривень за неповний рік. Таким чином, зростання зарплат, якщо вірити Держстату, лише прискорюється.

Держстат дає розбивку зарплат за видами економічної діяльності:

• Сільське, лісове та рибне господарство — 24 929 гривень,
• Промисловість — 29 063 гривень,
• Будівництво — 22 775 гривень,
• Оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів — 31 424 гривень,
• Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність — 26 612 гривень,
• Тимчасове розміщення та організація харчування — 19 612 гривень,
• Інформація та телекомунікації — 67 222 гривень,
• Фінансова та страхова діяльність — 55 994 гривень,
• Операції з нерухомим майном — 22 987 гривень,
• Професійна, наукова та технічна діяльність — 34 068 гривень,
• Державне управління та оборона — 33 896 гривень,
• Охорона здоров'я — 20 326 гривень,
• Освіта — 16 029 гривень.

Як видно, найвищі зарплати — у ритейлу, фінансистів, IT-ців та держслужбовців, тоді як сільське господарство та промисловість, які генерують ВВП та забезпечують надходження валютного виторгу до країни, пропонують скромніші оклади.​

Цікаво, що за роки війни найбільше зросли зарплати за тими ж самими «заможними» категоріями. Наприклад, за категорією «Інформація та телекомунікації» на січень 2022 року середня зарплата була 27 198 гривень, нині — 67 222 гривень, за категорією «Оптова та роздрібна торгівля» цифра зросла з 14,8 до 31,4 тис. гривень, «Фінансова та страхова діяльність» — з 24,9 до майже 56 тис. гривень.

Для порівняння: середня зарплата в промисловості на січень 2022 року становила 15 441 гривень, а зараз — трохи більше 29 тис. Тобто за роки війни зростання теж було значним, але динаміка все одно поступається тій, що спостерігається за іншими видами діяльності. Якщо в промисловості середня зарплата зросла менш ніж удвічі, то, скажімо, за телекомунікаціями — у 2,5 раза.

Але найбільше вражають зарплати держслужбовців. У листопаді 2024 року працівники центральних органів державної влади отримували у середньому 38,6 тис. гривень. У січні 2025 року — 49,3 тис., у травні 2025 року — 58,8 тис., а, за підсумками липня, близько 62,6 тис. гривень.

Найвищі оклади — у працівників Нацкомісії з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕ КП) — 102,8 тис. гривень. Далі йдуть НАЗК (95,8 тис. гривень), АМКУ (92,7 тис.), Апарат Верховної Ради (87,2 тис.), Міністерство цифрової трансформації (82,8 тис.), секретаріат Кабміну (81,6 тис.) тощо.

Одним — 10 тис., іншим — 100 тис.: чому зростає розрив у зарплатах

Чому, попри війну, зарплати в Україні так сильно пішли вгору? З одного боку, дався взнаки чинник девальвації гривні та інфляції (які з початку війни виявилися досить суттєвими). З іншого — дається взнаки дефіцит кадрів, про що «Мінфін» вже докладно писав.

На тлі відтоку робочої сили та масової мобілізації на українському ринку праці збільшується розрив між попитом та пропозицією, що змушує роботодавців підвищувати оклади.

Водночас, як каже голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський, за зарплатами в Україні — великий розрив.

«Справді, є компанії, які переплачують, аби залучити та утримати дефіцитних фахівців. Йдеться насамперед про водіїв, інженерів, фармацевтів, лікарів, IT-вців тощо.

Рівень «переплати» залежить від професіоналізму та «дефіцитності» працівника, а також сектора економіки, в якому працює компанія. Діапазон зарплат для представників однієї і тієї ж професійної групи може бути дуже великим — фактично від 10 тис. до 100 тис. гривень на місяць і навіть більше", — каже Забловський.

За словами голови Інституту професійних кваліфікацій Родіона Колишко, для тих же водіїв на ринку є пропозиції від 15 тис. до понад 100 тис. гривень, залежно від рівня кваліфікації, а також специфіки компанії-роботодавця. Скажімо, регіональні хлібозаводи готові платити водіям за мінімальною планкою, тоді як великі транспортні компанії, які працюють на зовнішніх ринках, обіцяють 100 тис. і більше.

У рази можуть відрізнятися зарплати інженерів та робітників на «звичайних» підприємствах та заводах ВПК. Наприклад, фрезерувальники, токарі, інженери можуть отримувати від 30 до 90 тис. і більше, залежно від компанії-роботодавця.

Великий розрив у зарплатах, залежно від того, хто як «влаштується», мають й інші фахівці. Наприклад, юрист на невеликому регіональному підприємстві отримує 25−28 тис. гривень, а у великій міжнародній компанії — до 150 тис. Тому для більшості українців, незалежно від того, яка у них спеціальність, загострилася проблема пошуку «хорошої роботи». Вакансій пропонується безліч, що створює видимість високого попиту на ринку праці. При цьому робочі місця з більшими зарплатами та різними додатковими бонусами (скажімо, бронюванням) — на вагу золота.

Схожа «розгадка» й великої середньої зарплати у Києві — 40 546 гривень.

Багато в чому такий високий середній показник сформований за рахунок рекордних чиновницьких зарплат, оскільки саме у столиці зосереджені ключові міністерства та відомства.

Щодо зарплат «звичайних» фахівців, то, за словами Забловського, вони вищі, ніж у середньому у країні, за рахунок більшої економічної активності, і, відповідно, — більшої дохідності компаній у Києві. Але при цьому різниця в окладах у столиці та регіонах — точно не в 1,5 раза (саме така відмінність середньої зарплати у Києві та Україні). У більшості випадків відхилення у зарплатних пропозиціях не перевищують 20−25%.

Роботодавці «сходять з дистанції»

Витримувати «заробітні перегони» можуть далеко не всі компанії. Забловський каже, що зростання зарплат далеко не завжди супроводжується збільшенням продуктивності праці, тобто фактично є «дутим», що сильно шкодить економіці.

Такої ж думки дотримується і Олександр Барсук, голова концерну «Ярослав».

"Зараз є пул підприємств, які можуть ще підвищувати зарплати — хоч удвічі, і це не гальмуватиме їх розвиток. Це, наприклад, великі агрохолдинги, міжнародні компанії тощо. Але їх перелік є вкрай вузьким.

Ще одна категорія платоспроможних роботодавців — підприємства, які обслуговують військових. Вони ситуативно справді дуже добре заробляють, тож не заощаджують на персоналі — платять багато, бо треба виконувати замовлення.

Є великі підприємства, які не пов'язані ні з воєнкою, ні з високорентабельними сегментами ринку, на кшталт нашого. Вони ще можуть платити середні зарплати, зберігаючи можливості для розвитку. Але цих можливостей уже небагато, оскільки зростання зарплат реально дуже тисне.

Але більшість компаній вже втратили можливості для розвитку за нинішніх зарплат. І це велика проблема для економіки, оскільки вона за таких умов може лише стагнувати", — пояснив «Мінфіну» Барсук.

Перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко каже, що, наприклад, у хлібопекарській галузі зарплати за рік зросли на 29%, але залишаються невисокими — в середньому близько 22 тис. гривень.

Тому навіть така значна для пекарів зарплатна динаміка не зупинила відтік кадрів, особливо у великих містах.

«Дефіцит робітників загострюється через проблеми з бронюванням та нестачею чоловіків, це ускладнює виробничі процеси. При цьому подальше зростання зарплат для підприємств нашої галузі практично неможливе, оскільки більшість і так працює на межі рентабельності. Наприклад, у промисловості середня зарплата вже 26−29 тис., у нас — 22 тис. Ми стаємо неконкурентними на ринку праці», — каже Дученко.

«Із зарплатами — велика проблема. Дуже сильно підвищили оклади на держслужбі, силовикам, військовим підприємствам. Ми їх наздогнати не можемо, тому працівників мало, тих, хто готовий добре працювати за ті гроші, які ми можемо платити, — ще менше. Знайти вмотивованого працівника на 20 тис. на місяць, тоді як на ринку є зарплати по 40−70 тис. — дуже складно», — додала голова деревообробного підприємства Ірина Мацепура.

Армія роботодавців, яким дедалі складніше тягнути зростаючі зарплати, збільшується — дається взнаки збільшення виробничих витрат, підвищення енергетичних і комунальних тарифів та загальні проблеми в економіці.

Що буде із зарплатами далі

За прогнозами уряду, в Україні й надалі зростатимуть зарплати.

Середня зарплата у 2026 році має вийти на рівень 30 240 гривень (плюс 24% до показників 2025 року). У 2027 році — становитиме 35 268 гривень (плюс 16,6%), у 2028 році — 39 758 гривень (плюс 12,7%).

При цьому, з огляду на прогнозований Кабміном курс долара, зарплати зростатимуть і в доларовому еквіваленті: у 2026 році — $677, у 2027 році — $780, у 2028 році — $872.

Але, як каже Забловський, збільшення зарплат можуть розраховувати далеко не всі. За його словами, збільшення буде насамперед у дефіцитних фахівців (водії, заводські працівники, інженери тощо), які працюють у високорентабельних сегментах ринку (міжнародні перевезення, ВПК, енергетика, машинобудування, агробізнес, переробка тощо). Зарплати можуть зрости в межах 20%, тобто набагато більше за інфляцію. Не виключено, що нова хвиля перегляду окладів розпочнеться вже цього місяця.

Зарплати менш важливих для роботодавців співробітників, на думку Забловського, можуть зростати в межах інфляції, а деяким їх і взагалі заморозять до кращих часів.

Доходи деяких фахівців можуть зрости на нових ініціативах Кабміну. Так, прем'єр-міністр Юлія Свириденко анонсувала підвищення зарплат лікарям екстреної медицини та первинної ланки до 35 тис. гривень (зараз вони отримують у середньому 20 тис.).

Влада натякає й про підвищення зарплат освітянам. Нардеп та голова профільного комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев заявив, що вчителі мають отримувати не менше $1 500 (хоча зараз середня зарплата педагога — менша за 15 тис. гривень). Поки що жодних конкретних кроків для збільшення зарплат вчителям влада не робить, але не виключено, що це буде зроблено в майбутньому. Якщо підвищать зарплати у державних медустановах та школах, підуть вгору оклади й у приватних структурах.

Водночас багато компаній ризикують упертися в «зарплатну стелю» — підвищувати оклади їм буде складно через брак коштів. Зі свого боку, відтік висококласних фахівців може спровокувати проблеми на багатьох етапах виробничих процесів. Тобто виходить замкнене коло — роботодавці змушені заощаджувати на зарплатах, але в результаті втрачають персонал і заробляють ще менше.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки