Інфляція в липні: чому яйця та макарони зростають в ціні, доки овочі дешевшають

Ціни на продукти харчування за місяць знизилися на 1,3%, що, головним чином, пов'язано з масовим надходженням на ринок овочів нового врожаю. Зіграв і ще один чинник: після скасування товарного безвізу з ЄС та повернення квот для нашого агроекспорту виробники, очікуючи на затоварювання внутрішнього ринку «зайвою» продукцією, вочевидь стримали свої апетити, і переписують цінники вже далеко не так активно, як ще декілька місяців тому.

У нещодавньому інфляційному звіті Нацбанку зазначається, що в червні інфляція була вищою за очікувану через несприятливі погодні умови. Це призвело до суттєвішого, ніж очікувалося, подорожчання сирих продуктів харчування. Скоротилася пропозиція окремих овочів та фруктів через весняні заморозки. Плюс, сильно подорожчала м'ясна продукція через складну ситуацію в тваринництві.

НБУ навіть припустив, що в липні інфляція може зрости, якщо ситуація з погодою не покращиться. Але, як бачимо, цього не сталося. Щобільше, період вибірки овочів нового врожаю скоротився — все дозріло буквально в один момент, тому пропозиція на ринку різко збільшилася. Що змусило продавців активніше знижувати ціни.

Водночас, як прогнозує Нацбанк, через недостатній урожай за деякими культурами до кінця року інфляція сирих продуктів все ще залишатиметься двозначною. Ефект весняних заморозків вплинув переважно на фрукти, ціни на які стрімко зросли та матимуть значний вплив на продовольчу інфляцію у 2025 році. Для овочів погодні умови були сприятливими, тож ціни на них можуть навіть знизитись, за підсумками року, — йдеться у звіті НБУ.

Тому невідомо, як довго триватиме літній «розпродаж» продуктів, і коли цінники знову повернуться до зростання. «Мінфін» розбирався, що відбувається з цінами на продукти харчування.

Овочі дешевшають, яйця дорожчають: як і чому змінювалися ціни

Основний «удар» по інфляції минулого місяця завдали продукти харчування, які, порівнюючи з червнем, подешевшали на 1,3%. Щоправда, у річному вимірі продуктова інфляція все ще залишається значною — 22,5%.

Зазначимо, що липень став тим довгоочікуваним «місяцем дефляції», який експерти передбачали ще з початку літа. Для порівняння: у червні їжа додала у ціні 0,8%, і лише з минулого місяця ціни пішли донизу.

Цінники на продукти загнали в мінус насамперед овочі. За липень вони впали в ціні відразу на 23,9%, що, власне, не дивно, з огляду на те, що на внутрішній ринок масово надходять овочі нового врожаю.

За даними профільної платформи EastFruit, тільки за останній тиждень липня капуста на опті подешевшала з 17−22 до 15−20 гривень, морква — з 15−20 до 10−16 гривень, солодкий перець — з 50−120 до 40−65 гривень, перець «Білозерка» — з 50−60 до 30−50 гривень, цвітна капуста — з 45−55 до 20−50 гривень, баклажани — з 30−40 до 18−35 гривень, кукурудза — з 16−23 до 10−20 гривень за кілограм тощо.

Як зазначають аналітики, це пов'язано зі збільшенням пропозиції овочевої продукції на ринку.

На 2,8% подешевшав цукор, а це вже багато в чому пов'язано із проблемами наших експортерів у Європі. Нагадаємо: з червня ЄС скасував для України товарний безвіз, повернувши квоти на багато товарів, зокрема, на цукор. У результаті пропозиція на вітчизняному ринку зросла, і це відразу позначилося на цінниках.

Водночас в асоціації «Укрцукор» попередили, що цього року галузь очікує на зниження основних показників — і виробництва, і експорту. Тож, ще незрозуміло, як довго триватиме цукровий «розпродаж». Не виключено, що незабаром цінники можуть повернутись до зростання.

Інші продукти харчування у липні продовжили дорожчати, хоча за багатьма позиціями темпи сповільнилися.

Наприклад, хліб і хлібопродукти додали в ціні 0,9%, риба — 0,6%, вершкове масло — 0,2%, олія — 0,4%.

На 1,7% подорожчали також фрукти, хоча зростання цін на них не таке динамічне, як у червні (тоді ціни на фрукти зросли на 13,5%). Одна з головних причин — на ринку минулого місяця вже почали з'являтись яблука нового врожаю. Щоправда, основний їхній потік надійде в роздріб у серпні-вересні, що може ще більше збити цінники за цією продуктовою категорією.

За даними EastFruit, ранні яблука лише за останній тиждень липня подешевшали на опті з 60−70 до 55−65 гривень за кілограм.

Нагадаємо: яблука торішнього врожаю вже з середини року почали дорожчати через проблеми із загальним валом та якісними сховищами. Під кінець весни ціни на них досягли 100 гривень за кілограм і навіть більше, що зробило вітчизняні яблука дорожчими від імпортних бананів. На кінець липня цінники на «старі» яблука трималися в діапазоні 40−70 гривень за кілограм на опті, тобто надходження на ринок плодів нового врожаю вже почало збивати цінники і на минулорічні запаси.

Падає в ціні й виноград. На кінець липня його вартість на опті впала зі 175−250 до 160−220 гривень за кілограм. Сливи подешевшали з 35−75 до 20−60 гривень.

М'ясо та м'ясопродукти за липень додали в ціні 1,4% — це значно менше, ніж у червні (тоді було 3,3%).

При цьому є категорії продуктів, які у червні дешевшали, а з липня знову почали зростати. Наприклад, за перший літній місяць яйця впали у ціні на 1,1%, а у липні подорожчали на 1,5%.

Птахівників надихнула ситуація із квотами. У липні голова Спілки птахівників Сергій Карпенко розповідав «Мінфіну», що очікується зниження квот за торгівлею з ЄС на 65%, і, після її вичерпання, продовжуватиметься хіба що зі сплатою мита. «Найімовірніше, погіршиться фінансовий стан виробників, які і так працюють у критичних умовах через зростання виробничих витрат, зниження купівельної спроможності та скорочення споживання на внутрішньому ринку», — говорить Карпенко.

Але в результаті на яйця продовжує діяти СОТ-квота у 115 тисяч тонн, тому квота в ЄС (18 тисяч тонн) — це лише економія на митах (до 1,8 млн тонн на рік). Крім того, птахівники відкривають для себе нові ринки збуту. Наприклад, у червні домовилися про постачання до Оману.

Зростання цін на яйця має й об'єктивні причини, оскільки весь рік дорожчали комбікорми, також підвищуються ціни на електроенергію.

Макарони, за підсумками червня, подешевшали на 0,7%, а за липень подорожчали на 1,4%, повністю відігравши попередній «розпродаж».

Ситуація щодо макаронів така сама, як і щодо хліба, — через зростання цін на борошно останніми місяцями собівартість збільшується. Але підвищити цінники на хліб до економічно обґрунтованого рівня пекарі не можуть — поки що так і не вдалося домовитися про це з торговельними мережами. А ось щодо макаронів — продавці виявилися зговірливішими.

На початку літа у роздріб на 0,7% впали ціни на молоко. Минулого місяця вони знову зросли на 0,3%.

В Асоціації виробників молока дають таку статистику щодо молочної продукції:

• пастеризоване молоко у плівці жирністю 2,5% — за місяць подорожчало на 5% (до 48,05 гривень);
• пастеризоване молоко у пакеті — плюс 0,2% до червня (до 63,95 гривень за літр);
• кефір жирністю 2,5% — мінус 2% за місяць (до 54,54 гривень за літр);
• сметана жирністю 15% подорожчала за липень на 0,4% (до 191,8 гривні за кілограм);
• питний йогурт подешевшав на 1,6% (до 114,6 гривні за кілограм);
• сир кисломолочний жирністю 9% — плюс 1% за місяць (до 281,8 гривень за кілограм);
• вершкове масло — мінус 2,2% (до 572,2 гривень за кілограм). Динаміка цін від профільної асоціації помітно відрізняється від цифри, яку пропонує Держстат (плюс 0,2%).
• сир твердий «Український» — мінус 0,7% (до 573,9 гривень за кілограм);
• сир твердий «Голландський» — мінус 2% (до 579,3 гривень за кілограм);
• сир твердий «Маасдам» подорожчав на 2% (до 721,7 гривень за кілограм);
• сир твердий «Гауда» — плюс 4% (до 617,9 гривень за кілограм).

За словами керівника асоціації Георгія Кухайлешвілі, зниження цін на вітчизняні сири, мабуть, пов'язане зі збільшенням пропозиції та споживання імпортних сирів. Щодо цін на кефір, вершкове масло, йогурт, то вони падали (чи, як на молоко, підвищувалися незначно) через зниження попиту на молочні продукти на внутрішньому ринку, а також невизначеність щодо перспектив експорту до ЄС.

Моніторинг «Мінфіну»: ціни нижчі, ніж у Держстату

«Мінфін» регулярно веде власний моніторинг цін на продукти харчування в роздробі. Тому може порівняти, як дійсно змінюється вартість продуктового кошика і як ці цифри співвідносяться з даними офіційної статистики.

Для розрахунку середнього бюджету на їжу «Мінфін» орієнтується на список основних продуктів, складений аналітиками picodi.com, виходячи з норм раціонального харчування.

До нього входять:

• молоко — 10 літрів;
• хліб — 10 буханців;
• рис — 1,5 кілограма;
• сир кисломолочний — 1 кілограм;
• м'ясо — 6 кілограм;
• фрукти — 6 кілограм;
• овочі — 8 кілограм;
• яйця — 20 штук.

Нагадаємо: у січні 2025 року такий набір коштував трохи більше 3 тисяч гривень, у лютому — близько 3,3 тисяч, у березні — 3,7 тисяч, у квітні — 3,4 тисяч, у травні — близько 3,5 тисяч, а в червні — 3 814,29 гривень.

За підсумками липня, розклад за цінами був таким:

• 10 літрів молока — 643 гривні;
• 10 буханців хліба — 487,7 гривень;
• 1,5 кілограма рису — 98,79 гривень;
• кілограм кисломолочного сиру — 308,37 гривень;
• 6 кілограм м'яса (курячого філе) — 1346,94 гривні;
• 6 кілограм фруктів (яблук) — 449,94 гривні;
• 8 кілограмів овочів (4 кілограми картоплі, по кілограму моркви, капусти, буряків та цибулі) — 276,3 гривні;
• 20 яєць — 133,76 гривень.

Усього — 3 744,8 гривень, або на 69,49 гривень (або 1,8%) менше, ніж за підсумками червня.

Тобто реальні цінники в українських магазинах минулого місяця знизилися навіть більше, ніж показав Держстат (у нього, нагадаємо, щодо цін на їжу в липні — мінус 1,3%).

Чи буде в серпні ще дешевше?

У серпні, як вважає голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін, в Україні продовжиться продуктова дефляція. Це пов'язано насамперед зі збільшенням пропозиції нового врожаю, що ще більше обвалить цінники на овочі та фрукти.

За даними EastFruit, за перший тиждень серпня:

• білокачанна капуста подешевшала на опті з 15−20 до 10−18 гривень,
• помідори — з 40−75 до 15−50 гривень,
• солодкий перець — з 40−75 до 20−55 гривень,
• цвітна капуста — з 25−50 до 15−35 гривень,
• брокколі — з 35−65 до 30−60 гривень,
• кабачки — з 15−20 до 10−25 гривень,
• баклажани — з 18−35 до 15−25 гривень,
• кукурудза — з 10−20 до 8−20 гривень,
• ранні яблука впали в ціні — з 55−65 до 50−60 гривень,
• персики — з 60−115 до 30−120 гривень,
• сливи — з 20−60 до 20−45 гривень,
• виноград — зі 160−220 до 120−150 гривень тощо.

За даними Асоціації виробників молока, на початку серпня зросла ціна на молочну сировину — плюс 66−75 копійок на літрі, залежно від класу молока, порівнюючи з липнем.

За словами Георгія Кухалейшвілі, зростає також попит на молоко з боку переробників, які хочуть відвантажити якомога більше готової продукції до ЄС, доки не вичерпалися квоти. До речі, квоти на вершкове масло та сухе молоко вже практично закінчилися. Кухалейшвілі прогнозує, що вже у серпні експорт може на місяць зупинитися (є домовленості з Євросоюзом щодо нових квот, але їх блокує Угорщина). Тому готова продукція може накопичуватись на складах.

Але молоко у вересні та жовтні дорожчатиме під впливом сезонного чинника. На вересень прогнозується ціна 16,7 гривень, а на жовтень — 17,1 гривень за кілограм. Тому, що зрештою буде з цінами — питання поки що відкрите. Якщо ЄC все ж таки відкриє для України збільшені квоти, не виключений новий виток подорожчання молочної продукції, але вже з вересня. У серпні ж під тиском невизначеності і складських запасів, що збільшуються, ціни, навпаки, можуть впасти.

Щодо хліба — прогноз залежить від того, чи вдасться пекарям у результаті домовитися з торговими мережами. Якщо переговори будуть успішними, хліб може подорожчати відразу на 2−3% і навіть більше.

Консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус очікує, що середньостатистичний буханець коштуватиме не менше 55 гривень, особливо якщо подорожчає паливо (а такі прогнози є). Для порівняння: за даними цінового моніторингу «Мінфіну», зараз буханець пшеничного хліба коштує 45−46 гривень. І, за ситуацією на 11 серпня, цінник нижчий, ніж у липні (48,77 гривень). Як розвиватиметься ситуація із хлібом, залежить також від цін на борошно із пшениці нового врожаю, зарплатної динаміки на підприємствах та інших чинників.

У нещодавньому звіті Нацбанку прогнозується, що найближчими місяцями динаміка інфляції значною мірою залежатиме від погодних умов і того, як вони позначаться на пропозиції сільгосппродукції.

«Водночас, із огляду на суттєвіші втрати від війни та подальше перенесення на ціни зростаючих витрат бізнесу, погіршення прогнозу щодо врожаю та ефект фактичного послаблення гривні щодо євро, НБУ переглянув прогнозну траєкторію інфляції у бік повільнішого зниження. Передбачається її уповільнення до 9,7% у 2025 році», — зазначили у Нацбанку.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки