Євро за 52 грн: чому імпорт дорожчає швидше, ніж зростає курс євровалюти

Останні декілька місяців курс євро б'є рекорди. За даними «Мінфіну», якщо на початок року, 15 січня, середній курс продажу європейської валюти в банках становив 44,22 гривень, на 15 квітня — вже 47,2 гривень, то станом на 15 липня — 49,091 гривень. Тобто плюс майже 5 гривень за пів року. Але був період ще вищого курсу.

Читайте також: Торговельна війна ЄС-США: 3 варіанти розвитку подій та поведінки євро у світі та Україні

«Декілька тижнів тому деякі банки виставляли готівковий курс на рівні 50 гривень за євро. Потім пішов відкат», — каже фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

А ось долар, завдяки гнучкому курсоутворенню, демонструє відносну стабільність. Як показує моніторинг «Мінфіну», на початок року курс «американця» становив близько 42,47 гривень, у квітні — 41,7 гривні, а в липні — 41,98 гривень.

Відповідно, різна калькуляція вартості і для імпортних товарів — вона залежить від того, звідки їх завозять на наш ринок, і до якої валюти — долара чи євро — прив'язують розрахунки.

Голова концерну «Ярослав» Олександр Барсук каже, що, наприклад, на текстильній галузі стрімке зростання курсу євро позначилося несуттєво. «Все ж таки текстиль більше залежить від долара», — пояснив він. Цей товар до України здебільшого завозять із азіатських ринків, де основна валюта розрахунків — долар.

А ось на фармацевтичному ринку ціни прив'язані переважно до євро. Як розповіло «Мінфіну» джерело, багато постачальників рахують курс із великим запасом. «Хеджують ризики, рахують по 51 гривні за євро і вище», — говорить наш співрозмовник.

Рекордне зростання євро позначилося на цінниках на багато товарів в Україні. Почасти цим можна пояснити і той факт, що споживчі ціни зростали швидше, ніж прогнозували офіційні відомства та незалежні аналітики.

Економісти очікували, що вже в червні зростання споживчих цін в Україні загальмується. Але, як показав нещодавній звіт Держстату, темпи інфляції у червні знизилися незначно — до 14,3% у річному вимірі, проти 15,9% у травні. А продукти харчування взагалі подорожчали на 23,2%.

Як дорогий євро б'є по цінниках

«Мінфін» запитав у виробників та імпортерів різних товарів, як на їхній роботі позначається стрімке зростання курсу євро.

Як розповів перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко, «валютна залежність» у галузі така: «Курс долара безпосередньо впливає на вартість зерна, і, відповідно, борошна. Від євро залежить собівартість готової продукції і цінники на неї. Підприємства купують ферменти, упаковку, обладнання та запчастини. Плюс, високий курс євро безпосередньо здорожчує автомобільне паливо, а отже, і логістику», — пояснив він.

Хліб, нагадаємо, з початку року дорожчає на 1−1,5% на місяць. У червні цінники на нього зросли лише на 0,2%. Але, за словами Дученка, це пояснюється тим, що торговельні мережі просто не ухвалили переоцінку, запропоновану пекарями. Тобто таким чином створюється «запас» зростання цін, і надалі вони можуть зростати ще швидше.

Засновник групи компаній «Прайм» (логістика та імпорт нафтопродуктів) Дмитро Леушкін наводить наступний розрахунок залежності цінників на паливо від курсу.

«Скажімо, тонна дизеля дорожчає на 215 євро. Але буде ще зростання ПДВ та акцизу, які також прив'язані до євро. Разом збільшення курсу на гривню дає нам плюс 21 копійку на літрі дизельного палива. щодо бензину — залежність така сама», — каже експерт. Тобто подорожчання євро майже на 5 гривень за пів року додало до цінників на дизель понад гривню на літрі.

Керівник фармацевтичної компанії «Алкалоїд Київ» Артем Матвєєв каже, що насправді вплив курсу євро на бізнес нелінійний.

«Скажімо, вітчизняні виробники можуть дозволити собі поспостерігати за курсом і лише потім скоригувати ціни. Адже все одно і сировина, і поліграфія, і обладнання купуються за валюту, і часто в кредит. Але імпортери змінюють цінники чи не в щоденному режимі.

Курс закладається на все, і на витрати в тому числі. Наприклад, якщо компанія закладе на рік курс 46 гривень за євро, але у січні реально він не перевищує 43 гривні, то й ціни у дистриб'юторів та в аптеках рахуватимуть по 43 гривні за євро. Але якщо курс зросте до 49 гривень, то в ланцюжку продажів враховується вже ця цифра", — пояснив Матвєєв.

За його словами, далеко не всі витрати компаній прив'язані до валюти. Наприклад, зарплати виплачуються у гривні. Але ось продажі можуть безпосередньо залежати від курсу. «Наприклад, у нашій компанії — саме так. Тому, залежно від курсових коливань протягом року, нам потрібно або менше витрачати, або більше продавати, або й те, й інше», — каже Матвєєв.

Як розповів «Мінфіну» керівник «Агентства медичного маркетингу» Юрій Чертков, курс євро безпосередньо впливає на вартість ліків в Україні — і імпортних, і вітчизняних (які виробляються з імпортної сировини).

«Зі зростанням курсу євро імпортери та дистриб'ютори змушені закуповувати товар дорожче, плюс, страхувати можливі ризики. Ці додаткові витрати зазвичай закладаються до відпускної ціни — тобто їх перекладають на споживача.

Крім того, через валютну нестабільність компанії часто застосовують так звану «страхову надбавку» — закладають до цінника потенційне подальше зростання курсу. Таким чином бізнес намагається уникнути втрат на майбутніх поставках. Тому навіть за відносної стабільності курсу споживачі можуть помітити, що цінники на ліки підвищуються. Це ефект «превентивних дій» імпортерів", — каже Чертков.

Він наводить такий приклад: навіть якщо курс валюти зріс, скажімо, з 40 до 43 гривень (тобто менше ніж 10%), вартість партії препаратів може підскочити відразу на 10−15%. Як розповіло «Мінфіну» джерело на фармринку, багато імпортерів, щоб перестрахуватися, рахують курс євро з великим запасом — по 51 гривню за євро та вище. І це при тому, що насправді європейська валюта зараз на міжбанку (де її й купують підприємства) коштує менше 49 грн.

Тож не дивно, що цінники в аптеках продовжують бити рекорди. За даними компанії Proxima Research, за перше півріччя продаж ліків в Україні в упаковках впав на 1%, а в грошах — зріс на 19,7%.

Є й галузі, на яких дорогий євро практично не позначається, або дає додатковий бонус без навантаження на внутрішнього споживача.

Скажімо, за словами Олександра Барсука, текстильне виробництво більше прив'язане до долара, який залишається стабільним. Тому швейна продукція практично не дорожчає. За даними Держстату, за червень одяг в Україні навіть подешевшав на 2,2%.

Голова деревообробного підприємства ВДСМ Ірина Мацепура розповіла, що вони використовують переважно вітчизняну сировину, тому дорогий долар практично не впливає на собівартість продукції. Меблі в українських магазинах практично не подорожчали. Але оскільки компанія експортує свій товар до Європи, отримує «бонус» на курсовій різниці. Тому багатьом експортерам зростання курсу євро дає додатковий прибуток.

Читайте також: Роумінг із ЄС: наскільки подорожчає мобільний інтернет для українців

Чому бізнес має свій курс

За словами Андрія Шевчишина, валютні ризики насправді страхують усі — і ті, хто орієнтується на євро, і ті, хто прив'язані до долара.

«Оскільки курс євро, хоча й досить нетривалий час, підвищувався до 50 гривень, багато імпортерів відразу підняли планку у своїх розрахунках до 51, і навіть 52 гривень за євро, так би мовити, про всяк випадок. Нинішній відкат за євро поки що занадто короткостроковий, щоб змусити бізнес все «відіграти» і знизити курсові очікування.

З Європи до нас йде до 60% всього імпорту, зокрема, таких критичних позицій, як паливо, товари для енергетики, ВПК та ін. При цьому до євро прив'язані понад половина контрактів. Тому євро в Україні справді дуже суттєво впливає на інфляцію". — пояснив він.

Але й багато імпортерів, які орієнтуються на долар, за його словами, «зберігають настороженість». «Деякі компанії зафіксували курс американської валюти на рівні 43−44 гривень і поки що в ньому сидять, хоча реальні цифри нижчі. Для бізнесу „свій“ валютний курс, доки він вищий за реальний — це можливість збільшити маржинальність. І компанії тримаються за такий шанс до останнього», — зазначив Шевчишин.

Щоб компанії стримали свої валютні апетити, їм потрібна довгострокова чи хоча б середньострокова стабільність. Але сказати, як може розвернутися курс євро надалі, поки що складно.

За словами Шевчишина, з одного боку, подальший потенціал подорожчання євро фактично вичерпано.

«Судячи з усього, НБУ перейде до управління доларом і стримуватиме євро на рівні 48,5−49,5 гривень. Але багато що залежить від паритету євро-долар. Наприклад, напередодні Дня незалежності США, коли в деяких українських банках євро злетіло до 50 гривень, світове співвідношення щодо долара склало рекордні 1,185.

Надалі все залежить від того, чи запровадить Трамп 30% мита на європейські товари. Якщо це станеться, євро почне втрачати вартість, може відкотитися до 1,15 щодо долара, або навіть нижче.

Але якщо під час переговорів Європі вдасться збити мита до 5−10%, то рух європейської валюти вгору може продовжуватися. Відповідно, в Україні ми знову зможемо побачити курс 50 гривень за євро, а імпортери, не виключено, накинуть у своїх «валютних калькуляторах» ще декілька гривень, з огляду на майбутні ризики", — каже Шевчишин.

Що і як контролює держава

Бажання бізнесу заробити, зокрема, на завищенні курсу євро в цінниках на свої товари, загалом не є дивним. Питання в іншому — як держава може контролювати курсову калькуляцію та наскільки ефективно користується своїми повноваженнями?

Цього року влада спробувала приборкати ціни в аптеках. Аптекарям заборонили вимагати маркетингові внески з постачальників (які, нібито, ті перекладали на цінники на ліки). Крім того, обмежили торговельні націнки. У результаті було сформовано перелік препаратів, вартість яких навіть упала. Але він невеликий — близько 100 позицій. На решту медикаментів, як показує практика, цінники зростають навіть швидше, ніж раніше.

Але що відбувається щодо інших товарів? До повномасштабного вторгнення Кабмін зобов'язував продавців декларувати заплановане збільшення цін на низку продуктів харчування (окремих молочних продуктів, хліба, курятини тощо).

«Мінфін» звернувся до Міністерства економіки із запитанням — чи регулюються зараз ціни на товари в Україні?

Як пояснив «Мінфіну» заступник міністра економіки Віталій Кіндратів, згідно із Законом «Про ціни та ціноутворення», державні регульовані ціни впроваджуються на ті товари, які мають визначальний вплив на загальний рівень та динаміку цін, велику соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне становище на ринку.

До повноважень Кабміну, зокрема, входить:

• встановлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарської діяльності фіксованих, граничних цін, рівнів торговельної надбавки та націнок постачальника, а також граничних нормативів рентабельності;
• запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.

Як бачимо, повноваження уряду є досить широкими. Але, як зазначив Кіндратів, наразі процедура декларування зміни ціни застосовується лише у сфері виробництва та реалізації лікарських засобів.

Згідно з декількома постановами Кабміну (№ 303, № 64), припинено проведення Держспоживслужбою планових та позапланових заходів державного нагляду за виконанням суб'єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, окрім позапланових перевірок у сфері надання житлово-комунальних послуг планових перевірок у сфері оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами та медичними виробами, — пояснив Кіндратів.

У Мінекономіки уточнили, що проведена ще на початку 90-х лібералізація цін значно скоротила вплив держави на процес ціноутворення. Однак обсяг адміністративного цінового регулювання залишається високим.

«У короткостроковому періоді адміністративне цінове регулювання полегшує перехід від високої до низької інфляції, але надалі відключення ринкових механізмів ціноутворення спотворює розподіл ресурсів, обмежує міжгалузевий перерозподіл капіталів, пригнічує конкуренцію — основний інструмент ринкової економіки, що стимулює суб'єктів господарювання, підвищуватиме прискорювати впровадження нових досягнень науки та техніки.

Тому, у міру встановлення ринкових відносин, державний контроль за цінами на конкурентних ринках має послаблюватися та впроваджуватись ринкове ціноутворення", — сказав «Мінфіну» Віталій Кіндратів.

Тобто фактично для продавців більшості товарів зараз немає жодних «гальм». І вони можуть рахувати той самий євро хоч по 60 гривень, виставляючи людям рекордні цінники.

В окремих випадках в ситуацію втручається Кабмін (як, скажімо, це сталося на аптечному ринку) або Антимонопольний комітет (із відносно недавніх розслідувань — щодо високих цін на яйця).

Але, як свідчить практика, ефект такого регулювання цін триває недовго. Спочатку постачальники і торгівля дійсно знижують цінники, але потім, за відсутності контролю, знову їх підвищують або ж перекладають втрати на іншу продукцію, яка не потрапила під перевірки.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки