За даними ООН, через повномасштабне вторгнення росії за кордоном перебувають 5,6 млн українців (без огляду на тих, хто живе в рф). Це більше, ніж населення багатьох європейських країн, наприклад, Фінляндії, Словаччини, Хорватії чи країн Балтії. Як цей чинник впливає на перспективи України, в колонці для Економічної правди розповів голова Національного банку Андрій Пишний.
Як інтеграція українців за кордоном змінює стратегію їх повернення до України

Тренд 1. Гостинність Європи — не лише гуманізм, а й інвестиція
Європейські суспільства продемонстрували неабияку солідарність, прихистивши мільйони українців. Більшість із 5,6 млн українців, що наразі залишаються в країнах Європи, отримали тимчасовий захист і вже інтегрувалися з новими громадами.
Однак поряд із гуманізмом працює й економічний стимул. Зокрема, у Польщі, Чехії та Словаччині українці сплачують більше податків та соціальних внесків, ніж отримують у формі допомоги.
За оцінками Deloitte, українці сприяли зростанню продуктивності в Польщі: у 2024 році внесок створеної українцями доданої вартості до польського ВВП становив 2,7%. Це компенсувало негативні наслідки посилення конкуренції на ринку праці.
Завдяки великій участі мігрантів на внутрішньому ринку праці Чехії загальний баланс доходів і витрат для чеської економіки є позитивним. Оцінки чеських експертів свідчать, що в найближчому майбутньому надходження від українців надалі зростатимуть, водночас видатки на їх підтримку знижуватимуться.
За оцінками Інституту фінансової політики Словаччини, українські вимушені мігранти у 2022−2024 роках сплатили більше податків та внесків, ніж Словаччина витратила на допомогу. Мігранти з України щороку збільшують податкові надходження до бюджету Словаччини на 0,1−0,2% ВВП, свідчать оцінки інституту.
Тренд 2. Більше доходів на місці — менше витрат із карток українських банків
Витрати з українських банківських карток за кордоном продовжують зменшуватися. Про це свідчать результати чергової хвилі опитування банків, проведеного НБУ. Середньомісячні обсяги операцій у торговельних мережах у першому кварталі 2025 року становили $485 млн ($550 млн у 2024 році), а середньомісячні обсяги зняття готівки — близько $130 млн ($155 млн у 2024 році).
Це свідчить про локалізацію доходів, адаптацію і зростання самодостатності наших громадян. За даними опитувань SEIS, у 2024 році, порівнюючи з 2023 роком, рівень зайнятості українських мігрантів у більшості країн зріс — загалом на 9 в.п. — на регіональному рівні до 64%. Цей показник лише на 7 в.п. нижчий від еквівалентно зваженого середнього значення для населення приймаючих країн (71%).
Географічна структура операцій майже не змінилася: українські картки найбільше використовуються в Польщі, Німеччині та Іспанії. Витрати розподіляються так: перше місце посідає Польща (20% від загального обсягу операцій у торговельних мережах та 14% від операції із зняття готівки); друге місце — Німеччина (10% та 13% відповідно); третє місце — Іспанія (8% та 10% відповідно).
Тренд 3. Висока освіта, але низькокваліфікована зайнятість
70% українських мігрантів мають вищу освіту, але більшість з них працевлаштовані на посадах, що не відповідають їхній кваліфікації. Основні бар'єри — перешкоди для визнання країною перебування іноземних кваліфікацій (зокрема, українських), мовний бар'єр, невідповідність між кваліфікацією та місцевим попитом.
У результаті середній рівень оплати праці на 30% нижчий, ніж у місцевих, попри підвищення середньозваженої регіональної зарплати мігрантів у 2024 році.
Тренд 4. Дилема соціальної підтримки: більше допомоги — менше мотивації до праці
У країнах із високими соціальними стандартами рівень зайнятості українців значно нижчий. Там, де підтримка менша, зайнятість вища. Яскравий приклад — Німеччина, де спостерігається один із найнижчих показників зайнятості українців (близько 25%). Це пояснюється німецькою системою соціального страхування, яка є однією з найкращих серед країн, що прийняли українських вимушених мігрантів.
Цей баланс має бути врахований під час визначення майбутньої політики реінтеграції та залучення трудових ресурсів.
З огляду на тренди: на чому варто сконцентруватися
По-перше, час створити стратегічний міст між Україною та її діаспорою. З огляду на те, що значна частина українців отримали тимчасовий захист, влаштувалися на роботу та інтегрувалися з новими громадами, дедалі менше наших громадян мають намір повертатися додому відразу після завершення боїв.
Проте вони можуть бути рушієм модернізації економіки України. Умова — правильна державна політика. Пропозиція економіста Юрія Городніченка є влучною: залучення західних інвесторів до навчання українців за кордоном для праці на підприємствах із європейським капіталом в Україні — це win-win-стратегія.
По-друге, однією з умов повернення українських мігрантів додому є подальша євроінтеграція України.
Наше спільне завдання з Європою — створити умови для циркуляційної мобільності та повернення українців додому. Досвід країн Балтії та Польщі продемонстрував: 25−30% мігрантів повертаються впродовж п’яти-семи років після стабілізації. Отже, вступ України до Євросоюзу може стати одним із інструментів балансування міграційних процесів.
Читайте також: Пенсія для тих, хто за кордоном: що робити, аби не втратити її у 2026 році
По-третє, варто визнати, що нестача робочої сили та невизначеність щодо повернення частини населення є одними з головних «вузьких місць» для економічної витривалості разом із нестачею інвестицій. На основі цього розуміння маємо сформувати комплексне бачення державної політики.
Коментарі - 19
До речі, Гороховський якось давно ще розповідав в інтерв`ю, що він спілкувався з якимось високопосадовцем польським (він в інтерв`ю там каже посаду і ім`я), ну і поляк йому сказав, що вони будуть боротися за українців, котрі переїхали до них, що вони їх просто так не віддадуть, бо звісно українці зараз розвивають їх економіку)
На март-2024 года, на сайте ООН эта цифра — 6,5 млн. украинцев.
Также, по данным госпогранслужбы РФ, с марта-2022 года туда въехало около 5,2 млн. украинцев.
Итого: минус 11,7 млн.граждан. Великолепная миграционная политика!
И даже не надейтесь, что украинцы будут возвращаться домой на нищенские зарплаты и правовой беспредел, на территорию беззакония и всеобщей шизофрении. Нет! Грамотные, обученные и трудоустроенные уже никогда не вернутся.
Досвід країн Балтії та Польщі продемонстрував: 25−30% мігрантів повертаються впродовж п’яти-семи років після стабілізації.
Что за бред? Какой опыт? Вы о чём??? Из Польши продолжают бежать в более богатые страны, а «прибалтийские тигры» вообще вымирают — там критически не хватает молодёжи, все кто может валят оттуда!
Можна було з таким підходом помножити ті цифри, вийде 100500 добісаліардів.
6,5 млн. выехало в ЕС и другие страны (кроме РФ).
5,2 млн. выехало в противоположную сторону — в РФ.
О чем мы вообще говорим?
Какое повернення? Куди та й навіщо?
Приехал такой во Львов, вышел на вокзале. И? Какой алгоритм повернення?
Вы даже у пенсионеров (внутренних беженцев) забрали 2000 гривен.
Создайте министерство повернення министров.
А как эта *** внесла залог 120 млн грн?
Финмониторинг? Справка о доходах? Не? Боярям не обязательно?
«Bitcoin как они могут бежать через Белорусь если границы закрыты и мужчин априори не выпускают?»
Так само, як люди виїхали через кацапстан до ЄС. Я особисто знаю хлопця призовного віку, котрий з Токмака (вже нині окупованого) виїхав через кацапстан до Германії, і зараз в Європі добре себе почуває. В цьому весь парадокс, коли «вільна» країна «вільних» людей не випускає своїх же громадян, котрих приймають в Румунії в кімнаті з піцею і фантою та написом на стіні «for free ukrainians», а хтось виїздив прямо через фронт, приїхавши в кацапстан і вже звідти виїхав до ЄС, але при цьому ми сміялися колись з paбів кацапстану :)