Кожен другий ФОП має податкові борги: як їх позбутися, якщо у підприємця немає грошей

Малі підприємці погрузли у податкових боргах. Станом на середину червня в Україні було офіційно зареєстровано понад 2,171 млн фізичних осіб-підприємців, податковий борг мають 1,29 млн, тобто понад половина всіх ФОП. За повідомленням Опендатабот, загальний податковий борг приватних підприємців від початку повномасштабної війни збільшився майже удвічі — майже на 6 млрд грн.

30 млн грн із цих боргів припадають на платників єдиного податку 1 та 2 групи, які були мобілізованими. Загалом 3 145 підприємців у лавах ЗСУ станом на квітень поточного року мають податковий борг зі сплати єдиного податку та військового збору. При цьому, як зауважують експерти Опендатабот, реальну кількість мобілізованих підприємців із податковим боргом наразі обчислити неможливо.

«Мінфін» вже писав, що мобілізовані підприємці звільняються від сплати податків, але таке звільнення не відбувається автоматично: для цього власник ФОП має виконати низку умов і оформити своє право на пільгу документально.

Інакше, податкова вважатиме несплачені податки боргом із усіма наслідками, що випливають.

Чи може борг виявитися несправжнім

Передусім правники радять перевірити не просто наявність податкового боргу, а й те, як саме він утворився.

«Податковий борг може виникнути не лише через помилки чи небажання сплатити податок ФОП, а й через карантинні звільнення від сплати податків, зборів та звільнення від обов'язкової сплати єдиного податку та ЄСВ на час дії воєнного стану.

Таким чином, маючи пільги, ФОП може заплутатися в періодах, сумах, не показати несплату у звітності та цим нарахувати собі зайві зобов’язання. Також, доволі часто борг може виникнути через помилки (навмисні чи ні) зі сторони податкової", — пише Taxer.

Аби уникнути такої ситуації, експерти цього ресурсу радять:

Провести аудит розрахунків із бюджетом, перевірити платежі та їх відображення в системі. Знайти період виникнення боргу. Якщо якийсь із платежів не було зараховано чи зараховано на рахунок іншого податку, то такий платіж можна або перерахувати на правильний рахунок, або повернути.

Перевірити правильність заповнення звітності за період, із якого тягнеться заборгованість. Якщо виявлена помилка — подати уточнюючу декларацію і виправити помилку. Згодом податкова виправить розрахунки, згідно уточнюючого звіту. Дуже часто вже на цьому етапі ФОП виявляє помилку.

Якщо у звітності все вказано вірно, податки сплачувалися вчасно, а борг все одно є, це може бути помилка з боку податкової.

Юристи говорять, що зараз почастішали випадки, коли податкова нараховує податковий борг за періоди, коли ФОП мав право нічого не сплачувати (причому нараховують, навіть якщо ФОП показав у декларації, що нарахувань немає). У такому разі Taxer рекомендує:

• зателефонувати до податкової за місцем реєстрації ФОП та виправити помилку в телефонному режимі;
• якщо телефонна розмова не допомогла виправити ситуацію, надіслати листа (наприклад, через Кабінет платника податків) до податкової із проханням виправити помилку та зняти зайві зобов’язання з ФОП.
• якщо податкова не відповідає довгий час (понад місяць) або відмовила у знятті помилкового нарахування, тобто дії податкової не відповідають чинному законодавству, то останнім кроком є написання скарги про неправомірне нарахування та небажання виправлення помилки. Спосіб подання скарги такий самий, як у пункті вище.

Що загрожує реальним боржникам

Якщо ж йдеться про справжній борг, то найочевидніший наслідок його непогашення — примусове переведення на загальну систему оподаткування. Адже вчасна сплата податків є однією з умов роботи на спрощеній системі.

«Реєстрація ФОП платником єдиного податку може бути анульована, якщо сума податкового боргу становитиме 3 060 грн і більше протягом двох послідовних кварталів.

В такому випадку ФОП буде переведений на загальну систему оподаткування та сплачуватиме ПДФО за ставкою 18% та 5% військового збору з прибутку. Повернутися на спрощену систему оподаткування ФОП зможе через рік", — розповідає Іван Маринюк, керівник практики податкового права ЮФ «Ілляшев та Партнери».

Норма про анулювання спрощеної системи через борг не була скасована на період дії воєнного стану. Це означає, що податкові органи мають повне право ініціювати процедуру позбавлення статусу «єдинника» навіть для боргів, що виникли після 24 лютого 2022 року.

У 2025 році податкова приділяє цьому питанню посилену увагу. Але є випадки, коли навіть за значної суми боргу можна відстояти своє право залишатися спрощенцем:

Якщо ФОП не може сплатити податки через обставини непереборної сили, пов’язані з війною. До таких обставин належать перебування на території активних бойових дій, тривалі перебої зі зв’язком та електроенергією, вимушена евакуація, поранення або хвороба. Проте таку неможливість потрібно офіційно підтвердити, подавши до ДПС відповідну заяву та підтверджувальні документи.

Для підприємців 1 та 2 груп спрощеної системи, чия податкова адреса зареєстрована на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих територіях України, діють спеціальні пільги. Ці ФОПи мають право не сплачувати єдиний податок, а отже, борги, що виникли в них через несплату в період дії цих пільг, не є підставою для анулювання статусу.

При ухваленні рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку податкові органи не враховують борги ФОПів 1 та 2 груп, які виникли за конкретний період: із 1 квітня 2022 року до 31 липня 2023 року.

Перехід на загальну систему оподаткування — ненайгірше покарання для ФОПа-боржника.

«Насамперед важливо розуміти, що відповідальність фізичних осіб-підприємців є значно ширшою, порівнюючи з відповідальністю засновників юридичних осіб, які ризикують лише в межах свого внеску до статутного капіталу. ФОП відповідають усім своїм майном, включно з особистими активами, не пов'язаними з підприємницькою діяльністю, такими як особисті кошти, нерухомість та транспортні засоби», — пояснює Дмитро Палющенко, керівник практики супроводу бізнесу в Juscutum.

Основні наслідки для ФОП із податковим боргом перерахував для «Мінфіну» керуючий партнер ЮК Winner Ігор Ясько:

• Втрата статусу платника єдиного податку. Якщо сума боргу перевищує 3 060 грн (180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) і зберігається на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, підприємець зобов’язаний перейти на загальну систему оподаткування. Якщо цього не зробити добровільно, податкова виключить ФОП із реєстру єдиноподатників «заднім числом», що може призвести до штрафів і пені.

• Фінансові санкції. На суму боргу нараховується пеня, а після отримання податкового повідомлення-рішення — штраф.

• Примусове стягнення. У разі несплати боргу, можливе примусове стягнення через виконавчу службу, арешт особистого майна, коштів на рахунках, а також обмеження на виїзд за кордон.

• Негативний кредитний рейтинг. Борги ускладнюють відкриття банківських рахунків, отримання кредитів, створення нового бізнесу.

• Юридичні наслідки. У разі значних сум і довготривалого ухилення можливі судові розгляди й навіть кримінальна відповідальність за ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків).

Практикуючі юристи кажуть, що «держава — суворий, але терплячий кредитор». Тобто через дрібні суми боргу не влаштовуватимуть ФОПу великих проблем.

«Яку суму боргу можна вважати такою, що загрожує серйозними наслідками? — Магічного числа немає. Але, скажемо так: до 10−20 тисяч гривень заборгованості за податками — це ще „дрібний головний біль“. 50 тисяч і більше — уже можуть почати блокувати рахунки і надсилати „листи щастя“. Понад 100 тисяч — ймовірність судів, виконавчих дій, арештів майна суттєво зростає», — таку розкладку дав «Мінфіну» керуючий партнер Адвокатського об'єднання «Suprema Lex» Віктор Мороз.

Втім, велике значення тут має «людський чинник», тобто як себе проявить конкретний інспектор податкової в конкретній ситуації.

Як впоратися з боргами

Всі правники, з якими спілкувався «Мінфін», не рекомендують закривати очі на наявність боргу.

«Чи є варіант взагалі не закривати борг і уникнути санкцій? — Є, але не рекомендую — це більше з області міфології, ніж права: можна „загубитися“ — не вести діяльність, не мати активів, не мати рахунків. Але борг нікуди не зникає, нараховуються штрафи і пені. На частину старих боргів може спливти строк позовної давності (3 роки), але податкова має свої нюанси. Держава зараз активно оцифровує всі дані — шанси „залягти на дно“ дедалі менші», — пояснює Віктор Мороз із Suprema Lex.

Дмитро Палющенко з Juscutum також звертає увагу на автоматизацію значної частини процесів.

«Тому підприємець може дізнатися про проблему вже на стадії арешту рахунків або майна. Моя рекомендація — регулярно моніторити свій стан щодо сплати податків. Для цього достатньо використовувати „Дію“ або залучити бухгалтера», — додає він.

Тож, якщо борг дійсно є, тобто варіант власної помилки або помилки з боку податкової вже відкинуто, а на рахунку у ФОП давно нулі, можливість позбутися його все одно є.

«Для сплати податкового боргу ФОП може внести свої кошти на рахунок ФОП для розвитку бізнесу та за їх рахунок сплатити податки або взяти короткострокову позику», — називає один із можливих варіантів Іван Маринюк із ЮФ «Ілляшев та Партнери».

Ігор Ясько з ЮК Winner пропонує за можливості внести хоча б частину суми, щоб зменшити ризики санкцій. До того ж у цьому випадку буде легше домовитись із податковою про реструктуризацію. «Законодавство передбачає можливість реструктуризації податкового боргу — звернутися до податкової із заявою про відстрочку чи розстрочку платежу», — уточнює він.

За словами Дмитра Палющенко, реструктуризація боргу дає можливість отримати відстрочку або розстрочку (до 12 або 36 місяців) за податковими зобов’язаннями.

«Такий механізм передбачений податковим кодексом і дозволяє тимчасово призупинити нарахування штрафів і уникнути виконавчого провадження. Щоб скористатися цим правом, потрібно надати документи, що підтверджують фінансову скруту. Але податкова може і відмовити, якщо вважатиме аргументи недостатніми.

Якщо підприємець не згоден із нарахованим боргом, можливе оскарження податкового повідомлення в адміністративному або судовому порядку. Це зупиняє будь-яке стягнення на час розгляду скарги, а в разі позитивного рішення — борг може бути повністю скасований. Такий варіант доцільний, коли є підстави вважати донарахування необґрунтованим, але потребує певної підготовки, і точно — юридичної допомоги", — додає він.

Владислав Мартинчук, адвокат судової практики Юридичної компанії «Де-Юре», звертає увагу на інший момент: «Якщо ж розглядати борг на етапі перед зверненням до суду, то варто розуміти, що судовий розгляд не є дешевою процедурою в Україні, як із огляду на фінансову складову (вартість оплати праці юриста чи послуг адвоката), так і виходячи з обсягу часу, що необхідний на проходження усього шляху.

Тому в контексті невеликих боргів кредитор, цілком ймовірно, може дійти висновку про недоцільність його стягнення".

Крім того, позбутися боргу можна через судову процедуру банкрутства. Але такий варіант в наших умовах є доволі складним і довготривалим.

«Що б я радив? — Перше — не панікувати. Друге — сісти з калькулятором. Якщо борг невеликий — краще домовлятися і реструктуризувати. Якщо ситуація складна — звернутися до юриста: інколи гарний адвокат знаходить несподівані рішення. Пам’ятайте: борг — це ще не катастрофа. Катастрофа — це бездіяльність», — резюмує Віктор Мороз.

Автор:

Журналіст Ірина Рибніцька

Пише на теми: Податки, інвестиції, бізнес, фінанси, банки