Мінімальна зарплата в Україні у 2026 році: як її зростання вплине на добробут людей та економіку

Зарплатний мінімум: як оцінюється праця в Україні

Кабінет міністрів поки що не погодив бюджетну декларацію на 2026−2028 роки, але деякі ключові цифри цього документу вже відомі. Звісно, вони ще можуть змінюватися, але їх вже зараз можна використовувати, як орієнтир планів урядовців.

Наразі мінімальна заробітна плата в Україні становить 8 000 грн. Востаннє її було підвищено 1 квітня минулого року.

Нинішній розмір нашої «мінімалки» — найнижчий в Європі, і в еквіваленті становить близько 169 євро. Донедавна за цим показником ми випереджали Молдову, але, після підвищення там мінімальної зарплати до еквіваленту 254 євро, втратили перевагу. Для порівняння: в Румунії зарплатний мінімум становить еквівалент 814 євро, в Польщі — 1 091 євро.

Джерело: euronews.com

Варто уточнити, що зарплата вказується до оподаткування. Так само і з мінімалки в Україні стягується 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору. Після їх відрахування «чистими» виходить 6 160 грн.

Що зміниться з 2025 року

Відповідно до проєкту бюджетної декларації, у 2026 році розмір мінімальної зарплати зросте до 8 688 грн. Тобто на 688 грн, або на 8,6% щодо нинішнього рівня. Якщо орієнтуватися на прогнози НБУ, то це зростання — банальне покриття інфляційного знецінення зарплати. Регулятор очікує, що, за підсумками цього року, інфляція становитиме 8,7%.

На 2027 рік мінімалка запланована на рівні 9 374 грн. Тобто за рік вона додасть ще 7,9% і зростатиме навіть повільніше за інфляцію, яка в проєкті цієї ж декларації на 2026 рік встановлена на рівні 9,7%.

У 2028 році мінімальна зарплата сягне 10 059 грн — плюс 7,31%. Тут зростання буде трохи більшим за прогнозовану інфляцію у 2027 році —7,1%.

Як підвищення мінімалки вплине на економіку

Головна мета мінімальної зарплати —захистити працівників від неправомірно низької оплати праці. В наших реаліях це спрацьовує не завжди. Адже роботодавець може цілком законно платити працівнику менше, якщо, скажімо, оформить його на 0,75% ставки або на неповний робочий день.

Але загалом зростання зарплатної мінімалки має позитивний ефект, із погляду детінізації ринку праці.

Як пояснив «Мінфіну» економіст, ексчлен Ради НБУ Віталій Шапран, навіть якщо компанія платить своїм працівникам зарплату в конверті, при підвищенні мінімальної зарабітної пати работодавець автоматично підтягує «білу» частину оплати праці до цього оновленого показника.

«Такі компанії намагаються дотримуватись паритетності з розміром мінімальної заробітної плати, а тому її підвищення веде до автоматичного збільшення офіційного фонду оплати праці такими компаніями, як наслідок — зростатимуть і податкові відрахування», — відзначає Шапран.

При нарахуванні заробітної плати роботодавець стягує із цієї суми ПДФО 18%, військовий збір 5% та окремо платить 22% Єдиного соціального внеску. Таким чином, із мінімальної зарплати у 8 тис. грн держава загалом отримує:

• 1 440 грн — ПДФО;
• 400 грн — військового збору;
• 1 760 грн — ЄСВ.

Загалом виходить 3 600 грн.

Якщо з 2026 року зарплатна мінімалка зросте на 688 грн, це забезпечить з кожної такої зарплати такі додаткові надходження:

• 123,84 грн — ПДФО;
• 34,4 грн — військового збору;
• 151,36 грн — ЄСВ.

Тобто загалом додаткові надходження становитимуть 309,6 грн із кожної «мінімалки». А загальні відрахування державі становитимуть з неї 3 909,6 грн.

Точної статистики кількості працівників, які працюють в Україні за мінімальну зарплату, немає. За оцінками завідувача відділу інтеграції науки, освіти та бізнесу ДУ «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України» Олега Рубеля, таких може бути близько 2,5 млн.

Якщо виходити з цієї цифри, то підвищення мінімалки дозволить державі додатково залучити 774 млн грн, а загалом надходження від мінімальних зарплат становитимуть 9,77 млрд грн.

Також доходи бюджету зростуть і за рахунок збільшення відрахувань із високих зарплат. Максимальна база нарахування ЄСВ становить 20 мінімальних зарплат. Це означає, що зараз максимальна сума, яка стягується з працівника з високою зарплатою, становить 35 200 грн. А якщо мінімалка зросте, то і вона підвищиться до 38 227 грн. Однак надходження з цього джерела будуть незначними.

На думку Рубеля, в Україні взагалі доцільно було б підвищити мінімальну зарплату до рівня середньої, яка становить 23 460 грн. Адже, зазвичай, наголошує він, «мінімалка» використовується саме для мінімізації сплати податків, а в дійсності працівники отримують вищі доходи.

Водночас, як зазначає Шапран, у державних і бюджетних установах все ж є багато посад, на яких працівники дійсно отримують мінімальну зарплату. Тож, окрім детінізації, позитивним ефектом від зростання зарплатної мінімалки буде покращення рівня життя. Але цей позитив — умовний, адже, за таких темпів підвищення мінімальної зарплати, фактично йдеться про індексацію оплати праці на інфляцію.

Із цих же причин підвищення мінімалки матиме незначний вплив на інфляцію. Аналогічної думки дотримується і Віталій Шапран, адже, як пояснює він, у більшості випадків це не вплине на реальні доходи працівників, а лише на розподіл між офіційною і неофіційною частинами. Тобто, підвищивши своєму працівнику зарплату на необхідні 688 грн, працедавець не докладе йому ту саму суму в конверт.

Підвищення мінімалки збільшить податковий тиск на фонд оплати праці в компаніях, які мінімізують зарплатні витрати через нелегальні виплати своїм працівникам. «Водночас практика виплат у конвертах та ухилення від сплати податків — це вочевидь не те, чим держава має заохочувати своїх громадян», — відзначає Шапран, а тому навряд чи через цю проблему бізнесу сильно перейматимуться урядовці.

Чому уряд відмовляється істотно підвищити зарплатну мінімалку

На суттєвішому зростанні мінімальної зарплати наполягають і українські профспілки. На їх думку, наступного року цей показник має сягнути щонайменше 12 195 грн. Їх аргумент: пропонований рівень не досягає й половини середньої зарплати, що суперечить нормам соціальної справедливості.

До 2021 року мінімальна зарплата в Україні була законодавчо пов'язана з прожитковим мінімумом. Підняття прожиткового мінімуму автоматично призводило до підвищення зарплатної мінімалки та соціальних виплат. Сьогодні таку прив'язку ліквідовано, що й спровокувало проблему, на яку вказують профспілки.

То чого ж уряд категорично проти їх пропозиції? Передусім, тому що підвищення цього показника автоматично збільшує бюджетні видатки: чим більше зростання, тим більші додаткові витрати. Адже до мінімальної зарплати прив'язані, зокрема, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами та допомога з тимчасової непрацездатності (т.з. декретні та лікарняні).

Крім того, збільшиться навантаження на малий бізнес. Оскільки мінімальний платіж ЄСВ для ФОП становить 22% від мінімальної заробітної плати. Після скасування пільг із ЄСВ і запровадження військового збору для спрощенців чергове підвищення податкового навантаження лише посилить тиск на цю категорію підприємців і соціальну напругу у суспільстві.

Незначне розширення можоивостей спрощенців навряд чи перекриє цей негатив. Йдеться про автоматичне підвищення стелі доходів для ФОП.

Читайте також: Середня зарплата в Україні за рік зросла на 24% — Держстат

Так, ФОП та юрособи на спрощеній системі оподаткування можуть перебувати на відповідній групі, якщо їхній дохід знаходиться у певних межах, які теж залежать від МЗП. У 2025 році граничний розмір доходу для ФОП та юросіб, що є платниками єдиного податку, не повинен перевищувати такі суми:

• ФОП групи 1 — 1 336 000 грн (167 МЗП на 01.01);
• ФОП групи 2 — 6 672 000 грн (834 МЗП на 01.01);
• ФОП та юрособи групи 3 — 9 336 000 грн (1 167 МЗП на 01.01).

Автор:

Журналіст Олексій Писарев

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка