В Україні надлишок долара та дефіцит гривні: як це впливає на курс та інфляцію

Цікава подія у світі державних фінансів, про яку мало хто говорить: Україна звернулася до МВФ із проханням скоротити черговий транш кредиту у рамках програми розширеного фінансування (на 15 млрд дол). Зазвичай позичальник просить збільшити обсяг траншу, а тут навпаки. І МВФ зменшив суму траншу — з 900 млн до 500 млн дол.

Які аргументи були у Мінфіну

Квінтесенція позиції Міністерства фінансів: у рамках поточної визначеності щодо джерел фінансування дефіциту бюджету на 2025 рік та невизначеності на 2026-й, половину траншу краще отримати не зараз, а, наприклад, через рік.

Це дуже примітний факт, який дозволяє зробити низку важливих висновків.
Наприклад, у нас немає проблем із фінансуванням дефіциту бюджету у 2025 році, але є проблема зі структурою внутрішніх джерел.

Адміністрація Байдена перед тим, як піти, прокачала наш Мінфін ліквідністю. Плюс EC розпочав перерахування Україні частини коштів, отриманих від використання заблокованих російських активів.

Долара та євро багато. Дуже багато. Про що свідчать і валютні резерви НБУ у розмірі 46,7 млрд дол. Таких резервів у нас ніколи не було, і це історичний рекорд, тим паче, під час війни.

Тут постає питання щодо продуктивності використання резервів НБУ, але це складна тема.

На 2026 рік чіткого розуміння джерел коштів на покриття дефіциту бюджету поки що немає. І ця невизначеність є настільки сильною, що Мінфін просить відстрочити отримання від МВФ 500 млн дол. (хоча сума начебто несуттєва). Але навіщо платити за цим кредитним залишком відсотки? Тож тут Мінфін правий.

Читайте також: Долар: чому світ, як і раніше, ставить на валюту, яку вважають помираючою

Де не вистачає гривні, а де її надміру

Долар та євро від наших партнерів йдуть на соціальні витрати та інфраструктуру.
Цих ресурсів більш ніж достатньо, що призводить до нефункціональних витрат, що критикуються у суспільстві.

А ось гривні, у вигляді внутрішніх податків, недостатньо, незважаючи на підвищення акцизів та військового збору. Гривні не вистачає, адже саме ці гроші йдуть на сектор оборони: армія та ОПК.

Одна з вимог ЄС: її допомога має спрямовуватись на соціальні витрати, а не на зарплату військовим. На зарплату ЗСУ потрібно зібрати внутрішні податки, але внутрішня економіка починає суттєво сповільнюватися з ризиком нульової динаміки вже восени, особливо на тлі повернення торгової регламентації щодо експорту української продукції до Європи (квоти, мита).

Приблизний дефіцит гривні — близько 400 млрд грн на сьогодні.
Дефіцит гривні утримує ставки на високому рівні, хоча при цьому ліквідність банківської системи є рекордно високою.

Ще один парадокс: у бюджеті гривні мало, а у банківській системі багато.
Подібна структурна диспропорція в джерелах покриття дефіциту бюджету дає можливість зробити наступний прогноз: до осені інфляція гривні залишатиметься на високому рівні (понад 10% за рік), а курс гривні до долара буде стабільним.

Це призведе до різкого зміцнення такого показника, як реальний ефективний обмінний курс гривні (РЕОК), який розраховується, виходячи з диспаритету в рівнях інфляції в Україні та країнах-торговельних партнерах.

І це ж робитиме внутрішні ціни на товари максимально вигідними для імпортерів, ще сильніше посилюючи дефіцит торговельного балансу, який прямує до 40 млрд дол.

І ще більше обвалюючи внутрішню економіку, бо гривні в економіці стає менше, а долара в бюджеті — більше (тут йдеться про відносну динаміку, а не про абсолютні величини: номінально бюджет у гривні зростає).

Автор:

фінансовий аналітик, економічний експерт Кущ Олексій

Аналітичний центр "Об'єднана Україна"