Про що Сі Цзіньпін насправді домовився з путіним у москві

Перша сесія переговорів Сі і путіна минула. І є навіть спільна заява. Багато красивих слів та формулювань про спільне майбутнє. Але є низка ключових моментів.

1. Підвищення рівня відносин між КНР та рф не (!) відбулося. Нагадаю, що відносини «всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії» були зафіксовані в договорі 2001 року. Наразі сторони заявили про їхнє «поглиблення». Але жодним чином не виведення на новий рівень. Китайська дипломатія любить красиві та довгі формулювання, і чуттєво ставиться до значення кожного слова. У цьому разі, стосунки залишилися тому ж рівні.

2. Китай продавив підписання росією договору про взаємний захист інвестицій. Тобто зіграти з КНР у «націоналізацію активів», якщо відносини двох країн погіршуватимуться, буде складно. Для КНР такі угоди є важливими для розвитку відносин.

3. У спільній декларації немає згадки про проблеми з платежами, але є пункт про розширення розрахунків у національних валютах. З огляду на те, що КНР блокує більшість трансакцій у російських рублях, юанізація російської економіки прискорюється.

4. Пункт про розширення кооперації, включаючи «у галузі космічної та супутникової навігації, ядерної енергетики, міського будівництва, охорони здоров'я, інформаційно-комунікаційних технологій» означає фактичну здачу росією позицій у цих галузях. Будівництво є особливо цікавим — погодьтеся, сумнівно що рф щось будуватиме в КНР. А ось зворотний процес (як і китайське телекомунікаційне обладнання, і китайський контроль над системами зв'язку) — цілком.

5. Гуманітарна складова, включаючи обміни молоддю, освіту. Тут КНР, яка активно працює над створенням своєї системи «м'якої сили» та діє через університетські програми, отримує бонуси.

6. «росія та Китай виступають за адаптацію євразійської регіональної взаємодії в галузі безпеки, економіки, культури та інших сферах до багатополярних реалій на користь усіх держав континенту». Багатополярні реалії в уяві КНР та в уяві рф — дві великі різниці. Китай бачить лише дві глобальні супердержави — себе самого та США. І адаптація «євразійської взаємодії (читай — ЄАЕС, ОДКБ тощо)» може відбуватися лише у бік зближення з китайським баченням.

7. Пункти про ШОС — росія визнає першість Китаю. Нагадаю, що Шанхайська організація співробітництва замислювалася і створювалася кремлем як російськоцентрична структура. До 2022 року вона стала синоцентричною. І сьогоднішня декларація лише підтверджує факт.

8. «Сторони… мають намір вживати заходів, спрямованих на прискорення процесу створення Універсального центру з протидії викликам та загрозам безпеці в Ташкенті та Антинаркотичного центру в Душанбе». А це силова компонента ШОС, яка може згодом замінити собою ОДБК (точніше вже замінює для країн Центральної Азії).

9. Кремль підтримав дві глобальні геополітичні концепції КНР — «Глобальну ініціативу в галузі розвитку» та «Концепції побудови Спільноти єдиної долі людства». А вони — не що інше, як базові рамки умовно «китайського світу».

10. рф та КНР передбачувано різко висловилися проти політики США щодо збереження/розширення свого впливу. І, звичайно, проти тарифних воєн та торгових обмежень.

11. При цьому в декларації є окремі пункти щодо питань Японії (щодо різких формулювань, які, радше, вигідні рф), Корейського півострова (тут формулювання, радше, узагальнені, близькі до риторики Пекіна) та Афганістану (вочевидь китайський трек).

12. Щодо України. З одного боку, є вигідні для кремля слова «усунути його першопричини». Але при цьому є формулювання «при дотриманні принципів Статуту ООН у всій їхній повноті, сукупності та взаємозв'язку». Росія «вітає прагнення Китаю відігравати конструктивну роль у його врегулюванні політико-дипломатичним шляхом».

13. Китай не фінансуватиме «Силу Сибіру 2». Але готовий купувати більше російського газу (з дисконтом, як зараз), якщо рф розширить пропускну спроможність першого газопроводу «Сила Сибіру».

14. Пункт «зміцнювати взаємовигідне співробітництво Північним морським шляхом» означає посилення позицій КНР в Арктиці. Але це ще не перемога Пекіна — торг із США триває. Перемогою будуть документи про безперешкодний вхід Китаю в діяльність «Територій випереджаючого соціально-економічного розвитку» та «територій випереджувального розвитку» у північній частині рф. Нагадаю, що це спеціальні зони, де є не лише пільговий податковий режим, а й частково не працює російське міграційне законодавство.

15. Вперше зафіксовано формулювання «Сторони наголошують на наявності потенціалу співпраці між ОДКБ та Китаєм». Для росії це можливість зберегти ОДКБ від розвалу, утримавши учасників від виходу перспективами китайської парафії. Інтерес КНР читається прозоро — повторити фокус із ШОС. Якщо, звісно, ОДКБ до того часу не розвалиться.

Ключові висновки

Сі максимально «монетизував» свій приїзд на 9 травня до росії. І намагається до американо-китайського саміту зафіксувати рф у китайській, і тільки китайській, сфері впливу. Тобто зробити безперспективними спроби Трампа зіграти в рф, як у чинник, що стримує експансію КНР.

При цьому в кремлі не залишають надії на успіх свого треку переговорів із США. Заради цього не пішли на повну здачу «арктичних» питань. Заради цього (точніше якоїсь угоди про ресурси) не включили питання ресурсів до спільної декларації.

Читайте також: Чому українські надра важливі не лише для США, а й для ЄС

І, зрештою, важливе для нас. Китай входить у переговорний процес щодо України. Це, до речі, визнав Трамп. Але вхід КНР у переговори щодо України не буде миттєвим. Для Китаю важливо з новими вхідними даними увійти на підготовку американо-китайського саміту. Для Трампа важливо (у тому числі з огляду на провал політики шантажу тарифами, провал на ближньому сході та провал його ідей щодо миру в Україні (але успіх щодо угоди про ресурси)) виробити чи оновити власний порядок денний для зустрічі. Для росії це означає час проведення на літньої кампанії. Тобто на спробу (чергову) досягти перелому на лінії фронту. А вже ближче до осені розпочнуться інші процеси.