Другий рік війни: як Ізраїль переживає глобальний конфлікт та прихід Трампа до влади

Ізраїль ризикує опинитися в колі ворогів. Здається, держава має декілька очевидних військових успіхів — змогла взяти під контроль основну частину Гази, завдала поразки Хезболлі в Лівані, відбила декілька повітряних атак Ірану та позбулась давнього супротивника — сирійського режиму Башара Асада.

Але кількість викликів, які постають перед Ізраїлем, не знижується. В регіоні зростає вплив Туреччини, нова сирійська влада може виявитись для єврейської держави не кращою за попередню, а 59 заручників досі залишаються в руках Хамасу (скільки з них живі — достеменно невідомо).

На цьому тлі погіршуються відносини Ізраїлю з Європою. Відразу після теракту 7 жовтня 2023 року країни ЄС рішуче виступили на боці Ізраїлю, але з часом ця позиція почала слабнути. Насамперед через великі жертви серед мирного населення в Газі.

Внаслідок теракту 7 жовтня в Ізраїлі було вбито 1 100 осіб і близько 240 стали заручниками (частина з них загинула в полоні). Втрати ж мирного населення Гази оцінюються приблизно в 47 тис. загиблих, із них 18 тис. — діти. Це близько 2% від населення регіону. Також понад 110 тис. людей поранено, тобто кожен двадцятий житель Гази. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, з них понад 22 тис. осіб отримали травми, які «змінюють життя», — йдеться переважно про втрату кінцівок.

Різні спостережні та благодійні організації заявляють, що втрати серед населення можуть виявитись заниженими, адже, ймовірно, ще тисячі осіб не вдалося дістати з-під завалів. За оцінками палестинської адміністрації, загальна маса завалів, які утворились внаслідок авіаційних та артилерійських ударів, сягає 42 млн тонн, а їх розчищення може зайняти до десяти років.

Значні втрати серед мирного населення Гази не тільки викликали масові протести в Європі та охолодження підтримки місцевих урядів, а й стали приводом для видачі Міжнародним кримінальним судом ордеру на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу та вже колишнього міністра оборони країни Йоава Ґаланта.

Суд вважає, що політики «навмисно і свідомо позбавили цивільне населення Гази речей, необхідних для виживання, включаючи продовольство, воду, ліки, медичне обладнання, а також паливо та електроенергію», обмеживши їх ввезення до Гази, хоча військової необхідності у цьому не було.

За цих умов основним союзником Ізраїлю залишаються США. При цьому, якщо ліве крило демократичної партії критикувало країну за перевищення сили в Газі, то республіканці і Дональд Трамп виявилися лояльнішими до таких дій.

Можна було б подумати, що це пов'язано «з єврейським лоббі» у США та боротьбою за голоси представників цього народу. Однак насправді американські євреї традиційно голосують за демократів, за опитуваннями — до 70%.

Причина лояльності республіканців до Ізраїлю в тому, що значна частина їх електорату — це християни-євангелісти. За різними оцінками, у Штатах їх 25−30% від загального населення.

Багато євангелістів вірять у так звану «Авраамову угоду» — ідею про те, що Бог обіцяв Аврааму та його нащадкам землю, яка зараз є Ізраїлем і палестинськими територіями. Згідно з опитуванням баптистського видавництва LifeWay, 8 із 10 євангелістів вірять, що «Божа обіцянка Аврааму та його нащадкам була назавжди», а 7 із 10 погоджуються, що «єврейський народ має історичне право на землю Ізраїлю». Коли під час минулого президентського терміну Трамп визнав столицею Ізраїлю Єрусалим, замість Тель-Авіву, це робилося не з геополітичних розрахунків, а саме для того, щоб заручитися підтримкою місцевих євангелістів.

Та коли мова йде про гроші, то навіть дружні відносини зі США не убезпечують країну від апетитів нинішнього президента Штатів.

Як мита Трампа вплинуть на Ізраїль

Як і Володимир Зеленський, який шукав підходи до Трампа і запропонував «мінеральну угоду», Нетаньягу також намагався задобрити очільника США.

На початку квітня, коли стало зрозуміло, що США з дня на день запровадять мита для своїх торговельних партнерів, Ізраїль оголосив про скасування всіх мит на американські товари. Власне, між країнами ще з 1985 року діяла угода про вільну торгівлю, а тому 99% американської продукції потрапляла до країни без мит. Скасування стосувалось решти — переважно харчової та сільськогосподарської продукції. Держава захищала цих виробників, оскільки вони працюють в складних кліматичних умовах.

Скасовуючи мита, Ізраїль очікував, що це допоможе уникнути американських тарифів. Попередньо Білий дім анонсував, що свої мита запроваджуватиме дзеркально проти тих країн, які обкладають високими податками американський експорт. Водночас ніхто не міг передбачити, що США каратимуть країни, з якими мають негативне сальдо торгового балансу. Чим вищий цей показник, тим більші мита проти країни.

Виходячи з такого підходу, Ізраїль отримав від Трампа 17% мита на всю продукцію — відчутно більше, ніж базова ставка 10% для країн із позитивним сальдо, її Штати запровадили, зокрема, для України.

Попри географічну віддаленість, США — головний споживач ізраїльської продкуції. На Штати (за даними 2023 року) припадає 29% всього експорту країни, а загальна його вартість становить $20,3 млрд. Для порівняння: друга країна, за цим показником, — Китай, куди йде трохи більше 10% ізраїльського експорту.

Ключовий товар, який Ізраїль відправляє до США, — діаманти (майже 27% експорту), далі йдуть ліки та медичні інструменти (10,4%), та мікросхеми (10,2%).

За оцінками міністерства фінансів Ізраїлю, щорічні втрати країни від цих мит можуть сягати $2,9 млрд. Особлива складність ситуації полягає в тому, що товари, які держава продає до Штатів, є досить дорогими, а тому швидко знайти для них новий ринок збуту не вдасться.

Буквально за декілька днів після оголошення мит Нетаньягу зустрівся з Трампом у Білому домі. І хоча прем'єр Ізраїлю прийшов у костюмі, це йому не допомогло. Штати не підтримали союзника в жодному з важливих питань, зокрема, посилення тиску на Іран, обмеження впливу Туреччини в Сирії та, звісно, скасування мит. Заради останнього, Нетаньягу обіцяв розробити план гармонізації торговельного балансу.

«Нетаньягу виявився позбавлений реальної можливості вплинути на Трампа… Він виявився статистом у грі Трампа. Понад пів години президент США відповідав на запитання журналістів так, ніби його гість був частиною знімального майданчика» — написав за результатами зустрічі ізраїльский сайт Walla.

Зрештою, як і для більшості країн світу, Штати знизили мита Ізраїлю до 10%, принаймні на 3 місяці. Але цього вдалося досягти не завдяки особливому ставленню до країни, а через хаос в економіці Штатів та обвал фондового ринку. До того ж навіть нижчі тарифи завдадуть удару по економіці країни, яка вже ослаблена.

Скільки Ізраїль витрачає на війну

Війна потребує від Ізраїлю величезних фінансових вливань. Відразу після теракту 7 жовтня держава оголосила про мобілізацію 300 тис. резервістів, а це близько 3% всього населення країни. За даними місцевого міністерства фінансів, витрати на утримання 100 тис. резервістів щоденно становлять 70 млн шекелів, а це майже $19,2 млн. Нескладно порахувати, що за рік ця сума сягає понад $7 млрд.

Також треба враховувати, що мобілізовані фактично виведені з виробничого процесу, що призводить до втрат економіки на суму до 100 млн шекелів на день ($27,4 млн).

Крім цього, країна витрачає величезну кількість боєприпасів, запаси яких або поповнюються зараз, або мають бути відновлені у найближчому майбутньому. Тому загальна вартість операції в Газі разом із непрямими економічними втратами, за розрахунком Банку Ізраїлю та мінфіну, вже до травня минулого року сягнула 250 мільярдів шекелів ($68,5 млрд).

Бюджет міністерства оборони країни на 2023 рік, тобто до початку війни, складав $16,5 млрд, у 2024 році — зріс до $27 млрд, а цього року сягне майже $30 млрд, тобто майже подвоївся, порівнюючи з мирним часом.

Додатковий тягар для бюджету — вимушена евакуація громадян, які проживали поряд із зоною бойових дій. Після терактів 7 жовтня було тимчасово переміщено 125 тис. осіб із районів неподалік від Гази. Більшість із них розміщувались в готелях чи хостелах за рахунок держави, решта — отримали фінансову компенсацію. Згодом після загострення протистояння з Хезболлою на півночі країни додатково було евакуйовано 60 тис. місцевих жителів.

Оскільки активні бойові дії проти Хезболли закінчились, керівництво держави з березня цього року дозволило евакуйованим повертатись додому. Однак це викликало невдоволення деяких представників місцевої влади, адже «дозвіл» фактично означає припинення виплат для життя в евакуації.

Читайте також: Країна, в яку «переїжджають» Apple та Samsung: як Ханой підкорює серця інвесторів

«Схоже, уряду та армії потрібно створити відчуття перемоги. Дорогі друзі, повертатися нікуди — ні з військового, ні з цивільного погляду. І точно немає жодних переможних картинок. Насправді картина є більш ніж сумною. Будинки зруйновані, потрібно залишити жителів в евакуації щонайменше до 1 червня», — наголошував голова місцевої ради Метули Давид Азулай.

Економіка зростає, але є нюанс

Після теракту 7 жовтня економіка Ізраїлю обвалилася майже так само, як і економіка України у перший рік повномасштабної війни. За 4 квартал 2023 року ВВП держави у річному обчисленні скоротився на 19,4% (в Україні ВВП у 2022 році впав на 29,1%).

Споживчі витрати у жовтні-грудні 2023 року скоротилися на 26,9%, капітальні вкладення бізнесу — на 67,8%, экспорт — на 18,3%, а імпорт — на 42%. Але на 88% зросли державні витрати, що утримало економіку від ще більшого падіння.

Щоправда, шок для Ізраїльської економіки не був тривалим — загалом, зважаючи на попереднє зростання, за підсумками 2023 року, економіка скоротилась лише на 2,9%.

У 2024 році ВВП країни повернувся до зростання, додавши 1%, повідомляє місцеве бюро статистики. Водночас варто вказати на ту ж саму проблему, що й в Україні, — зростання ВВП пов'язане насамперед із державними видатками на армію.

Виробнича активність минулого року в Ізраїлі знизилась на 0,6%, будівництво — на 13% (зокрема, через брак робочої сили). Технологічний сектор також знизився на 4,3%. А ось державні видатки підвищились майже на 14%. Також на 9,5% зросло приватне споживання, але й тут є нюанс — значною мірою, це пов'язано із очікуваним підвищенням податків на придбання автомобілів, тому багато жителів країни поспішили оновити свої машини.

Попри те, що основні сектори економіки скорочуються, загалом ситуація виявилась кращою, ніж прогнозували фахівці. Міністерство фінансів країни очікувало зростання ВВП лише на 0,4%, Moody's — на 0,5%, а S&P пророкував стагнацію.

Порівнюючи ситуацію з Україною, варто вказати на одну суттєву відмінність. Попри бойові дії, населення країни продовжує зростати — у 2024 році додало 1,1%, і вперше в історії перевищило 10 млн осіб.

Сальдо міграції минулого року було негативним — із країни виїхали на 18,2 тис. більше осіб, ніж прибули. А ось народжуваність суттєво перевищила смертність — 181 тис., проти 51 тис.

Позитивну динаміку демонструє також ринок стартапів країни. За 2024 рік він залучив $12,2 млрд, що на 31% більше, ніж роком раніше, йдеться у звіті Start-Up Nation Central.

Технологічний сектор залишається одним із основних козирів країни, яка займає перше місце у світі за кількістю вчених та інженерів, а також лідирує за сумами венчурних інвестицій на душу населення.

«Зрештою найважливіший наш актив — це людський капітал. Ізраїль — це центр людської та підприємницької інфраструктури, з унікальним середовищем, яке робить його придатним для створення стартапів», — переконаний генеральний директор Start-Up Nation Central Аві Хассон.

Читайте також: Текіла, наркотики і BMW: все, що ви хотіли знати про економіку Мексики

Він зізнається, що зараз турбується за майбутнє сектора навіть менше, ніж під час судової реформи, яка викликала масові протести та звинувачення уряду у спробах узурпації влади у 2023 році.

На тлі викликів Ізраїль демонструє здатність адаптуватись до непередбачуваного світу, а це додає певності у майбутньому країни.