«2024-й — рік помірного розвитку»: Василь Колесник про стан банківської системи та виклики для ринку

Василь Колесник, заступник Голови Правління «RwS bank», пояснює, чому невеликі банки змушені конкурувати швидкістю та персоналізацією, як нові регуляторні вимоги та податки впливають на ринок і чому кредитування зростає переважно за рахунок державних програм.

— Давайте підіб'ємо підсумки минулого року. Який він був для системи загалом? Розкажіть про ключові показники, цифри, тенденції.

За моєю оцінкою, 2024-й складно назвати важким роком. Більше підходить визначення «напружений». Важким був 2022-й, коли почалася повномасштабна війна. Сьогодні банки, люди і підприємства вже пристосувалися до поточних умов.

Аналізуючи статистику, останні 2−3 роки маємо дуже велику частку дефіциту бюджету. Ситуація в країні є більш-менш стабільною завдяки зовнішнім донорам. Відповідно, так себе почуває і банківська система. Це стосується бюджету, резервів Нацбанку, рівня курсової стабільності, інфляції. Тобто ми розуміємо, що могло бути набагато гірше.

Щодо банківської системи, то у 2024-му є приріст за активами, за кредитами, за коштами клієнтів. Але, наприклад, інфляція за рік склала 12%, а приріст активів — 16%. Притому, що частка активів є у валюті, а курс долара за минулий рік стрибнув майже на 11%. Тобто рівень зростання банківської системи ненабагато випереджає рівень інфляції. Якихось суттєвих змін, активного зростання не відбувається. Я б назвав це помірним розвитком.

Якщо порівнювати з 2023 роком, то там були показовіші збільшення активів, коштів клієнтів. Але це був ефект відкладеного попиту, сформованого протягом 2022-го, коли було суттєве просідання у банківській системі: курс долара підскочив на 34%, інфляція — на 27%, кредитування скоротилося, а клієнтів більше цікавило, як зберегти і реструктуризувати бізнес, а не інвестувати і розвивати.

В системі залишається дуже велика доля державних банків (55% активів) і банків із іноземним капіталом (25%), які є основними трендмейкерами і зберігають основну частку коштів суб'єктів господарювання. Решта банків вже пристосовуються до існуючої ситуації. Єдине, за що приватні банки можуть конкурувати, — це кошти фізичних осіб. Через прийнятніші умови за депозитними ставками. Тут їх доля складає 38−40%.

Із показового у 2024 році варто відзначити збільшення кредитування фізичних осіб — приблизно на рівні 23%. Цей показник вище, ніж інфляція, проте треба зазначити, що частину із загального приросту в 51 млрд грн було видано за рахунок державних програм. Таких, як, наприклад, «єОселя» (14,6 млрд). Тобто цей напрямок також розвивається за рахунок держави, яку підтримують західні партнери.

Маємо невеликий приріст за 2024 рік за коштами суб'єктів господарювання — майже понад 19%, у фізосіб цей показник на рівні 12%.

— А яким був рік для вашого банку? Якими були виклики для вас та банківського ринку?

«RwS bank» за 2024 показав приріст активів. Хоча не без складнощів. Для нас скоріше динаміка була хвилеподібною. В цілому ж для банків минулий рік був із скороченням активів і зменшенням коштів клієнтів.

За підсумками року, приріст активів склав +18%, зокрема, кошти юридичних осіб зросли на 16%, а фізичних осіб — на 3%. Єдине, що пішло на зменшення, — кредитна заборгованість клієнтів. В тому числі за рахунок того, що ми проводимо обережну кредитну політику. Більше розбираємося із наявним портфелем, із його якістю, з необхідністю дорезервування, реструктуризації. Пов’язано все це з війною та військовим станом.

Є певні чинники, що стримують розвиток. По-перше, це відновлення заходів НБУ, спрямованих на підвищення вимог до капіталізації банку і до фінансового моніторингу. У регулятора була певна програма щодо підвищення цих нормативів. Із початком військового стану вона призупинилась, але у 2023-му відновилась. Внесення змін, таких як включення операційного ризику в розрахунок капіталу та зміна підходу до обчислення поточного прибутку, суттєво вплинули на фінансові показники банків, змушуючи їх докапіталізовуватися. Банкам потрібен час і ресурси, щоб пристосуватися до роботи в нових умовах.

По-друге, залишається актуальним питання кадрів. Всі знаємо ситуацію з мобілізацією, бронюванням, складністю закрити ті чи інші вакансії. Це стосується в тому числі і нашого банку, тому що ми теж конкуруємо за кадри, необхідні для подальшого розвитку. Додатково наша країна має велику кількість ветеранів, тому вимоги до інклюзивності та безбар'єрності стають дедалі важливішими. Це також вимагає додаткових інвестицій.

І, звісно, не можна не згадати про податкові зміни. Ось вже другий рік поспіль банки стикаються з податком на прибуток у розмірі 50%. Для порівняння: до війни цей показник становив 18%, згодом його підвищили до 25%, але останніми роками наприкінці року, на Святого Миколая, банки отримують своєрідний сюрприз у вигляді 50% податку (посміхається).

Загалом протягом року «RwS bank» активно працював над вдосконаленням фінансових продуктів для підприємців. Особливою популярністю користувалися кредитні програми з гнучкими умовами, банківські гарантії. Крім того, банк посилив фокус на цифрових послугах, дозволяючи клієнтам швидко відкривати рахунки онлайн, отримувати консультації через чат-боти та керувати бізнес-фінансами через мобільний додаток.

Ще одним важливим напрямком стало підвищення безпеки платежів і боротьба з кіберзагрозами, адже цифрові атаки на бізнес-користувачів стають частішими. Банк удосконалив автентифікацію, інструменти моніторингу транзакцій у реальному часі.

Загалом «RwS bank» завершив рік із позитивними результатами: зросла база клієнтів, особливо серед малого бізнесу, покращилися цифрові сервіси, а рівень кредитування бізнесу, хоча й не досяг довоєнних показників, стабілізувався. Основний виклик на майбутнє — баланс між збереженням ліквідності та підтримкою підприємців у період економічної невизначеності.

— Яке ваше ставлення до податку у розмірі 50%?

Логіку регулятора, звісно, можна зрозуміти. На жаль, більшість коштів, які сьогодні залучають банки, спрямовуються не до кредитного портфелю, а в ОВДП і депозитні сертифікати НБУ. Якщо з ОВДП все зрозуміло — це фінансування державних потреб, то депсертифікати — інструмент, який фактично не підтримує кредитування економіки. Банки на цьому заробляють, а потім їх обкладають 50% податку, бо вони можуть його сплатити.

Моя особиста думка: банки повинні вкладати або в кредити, або в ОВДП, але не масово в депсертифікати.

— Питання, яке завжди є актуальним, — курс. Цей рік почався з тиску на гривню. Який курс ви закладаєте на цей рік?

У 2024-му курс долара зріс на 10,5%, досягнувши 42 грн. У бізнес-плані на цей рік ми заклали зростання ще на 8,6%. Проте, якщо зараз подивитися на курсові коливання, то ми бачимо, що долар суттєво просідає не стільки щодо гривні, скільки щодо інших валют, зокрема, євро. На це, в тому числі, впливає нинішня політика США, їх торговельні війни. Тому не варто радіти тому, що гривня зміцнилася щодо долара — адже вона стала дешевшою щодо євро. Це важливо для тих, хто намагається захистити свої заощадження.

Щодо безпосередньо банківської діяльності, то на неї курс має опосередкований вплив. У банків валютна позиція обмежена, тобто можливість зберегти активи від знецінення, тримаючи їх у валюті, є незначною.

З іншого боку, збільшення курсу впливає на наші інвестиційні можливості та підвищує поточні витрати у гривнях: плата за програмне забезпечення, хостинг на закордонних серверах, оплата послуг Mastercard, Reuters, Bloomberg тощо.

— З грудня в Україні зросло оподаткування доходів із депозитів, тепер сумарно це 23%. Чи позначилося це якось на їх привабливості?

На мій погляд, люди, у яких є заощадження, вже більш-менш скомпонували свій «кошик», розподіливши кошти між гривнею, євро та доларом. Так, вони бачать зростання оподаткування до 23%, і що в чистому доході вони втрачають. Але не думаю, що це суттєво вплине на ці «кошики». Клієнти вже прийняли рішення, в яких валютах зберігати свої заощадження, і зміни в оподаткуванні навряд чи кардинально змінять ці настрої.

— Тобто ви не прогнозуєте, що люди більше підуть, наприклад, в ОВДП, дохід із яких не оподатковується?

Я такого не передбачаю. Сам продукт ОВДП, хоча й став зрозумілішим для населення, однак ще не такий популярний, як депозитні вклади. Щобільше, зараз облікова ставка підвищена до 15,5%. Більшість банків ще не відреагували на це, але коли вони підвищать ставки за депозитами, це стане додатковим стимулом для клієнтів тримати свої заощадження на гривневих депозитах.

— Восени НБУ запровадив обмеження на карткові перекази, як протидію дропам. Якою є Ваша думка щодо ефективності цього рішення? Чи є скарги від клієнтів банку, яких це якось зачепило?

Проблема дропів сьогодні стосується всіх банків України, і наш банк не є винятком. Вона стає дедалі актуальнішою, тому НБУ вирішив застосувати обмеження на вихідні карткові перекази, щоб боротися з цією загрозою. Дропи (від англ. «to drop» — кидати), або «грошові мули», — це люди, які надають шахраям доступ до своїх банківських реквізитів: карток, рахунків, пін-кодів, і навіть доступ до інтернет-банкінгу. Вони можуть діяти як свідомо, продаючи свої реквізити, так і під впливом обману.

Ці люди, що часто перебувають у складних життєвих обставинах або шукають легкий заробіток, здійснюють перекази від імені інших осіб і можуть переміщувати кошти у всьому світі, не залишаючи слідів. Шахраї таким чином можуть «переміщувати» великі суми, залишаючись «невидимими» для правоохоронців. Згідно з даними НБУ, кількість таких дропів у системі вже досягла 100 тисяч осіб, а обсяги операцій через їхні картки можуть становити десятки мільярдів гривень.

Наш фінансовий моніторинг має ефективні запобіжники для виявлення подібних ситуацій. Тому такі «клієнти» відразу припиняють бути зацікавленими у співпраці з нашим банком. Їхні рахунки блокуються до отримання підтвердження щодо джерел походження коштів. Повірте, в таких випадках постраждати можуть лише ті, хто має сумнівну репутацію, а чесні клієнти не зазнають жодних незручностей.

— А взагалі щодо ефективності цього рішення. Як ви вважаєте, таким чином варто боротися із дропами? Чи якось інакше?

Ну, ми не є маркетмейкерами ринку клієнтських платежів, тому озвучити, наскільки це доцільно, мені складно. Не вистачає інформації, щоб критичніше до нього підходити. З іншого боку, банки і без цього обмеження НБУ повинні застосовувати методи аналізу фінансового моніторингу таких операцій.

В будь-якому випадку, я не чув, щоб ці заходи спричинили якусь хвилю негативу з боку клієнтів.

НБУ вирішив запровадити обмеження на суми карткових переказів для запобігання поширенню таких схем та здорожчання операцій для злочинців. Українські банки свідомо приєдналися до меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг, в якому встановлені обмеження, зокрема, й щодо IBAN. «RwS bank», до речі, теж приєднався до меморандуму. Однак цей документ передбачає можливість збільшення ліміту за IBAN для клієнтів, які мають підтверджені доходи. Це ініціатива банківського сектору, спрямована на зменшення тіньового сектору економіки.

Якщо ж документально підтвердженого доходу немає, банки зобов’язуються встановити ліміти (які поширюватимуться на перекази за реквізитами IBAN) на операції:

• з 01.02.2025 — для клієнтів «високого» рівня ризику ліміт складе до 50 тис. грн/місяць;
• з 01.02.2025 — для клієнтів «середнього» рівня ризику ліміт складе до 150 тис. грн/місяць;
• з 01.06.2025 — для клієнтів «середнього» рівня ризику ліміт складе до 100 тис. грн/місяць.

Важливо зазначити, що вхідні перекази — зарахування на картку чи перекази за реквізитами за IBAN, а також оплата товарів та послуг у магазинах (як онлайн, так і фізично) — не підпадають під ці обмеження.

— «RwS bank» — невеликий банк, орієнтований здебільшого на корпоративних клієнтів. Розкажіть, як невеликим гравцям сьогодні конкурувати на корпоративному ринку з такими банками, як, наприклад, Приват, Ощадбанк, Райф та іншими «бегемотами», у яких неспівставно більше ресурсів, розвиненіші мережі? Якою є ваша сильна сторона: більш індивідуальний підхід, персоналізовані продукти, щось інше?

Хочу зазначити, що ми не орієнтуємось лише на корпоративних клієнтів. Хоча ми не займаємось масовим роздрібним кредитуванням, ми все ж є універсальним банком. Якщо взяти комісійні доходи, то більша частина надходить саме від роздрібних клієнтів. Ми обслуговуємо рахунки, картки, приймаємо комунальні та інші платежі, здійснюємо перекази, видаємо готівку. Тому ми також присутні на роздрібному ринку, і наші продукти прості та зрозумілі для клієнтів.

Щодо індивідуального підходу. Для нас це — професіоналізм, оперативність та певна гнучкість у роботі з клієнтами. «Певна гнучкість» — це важливо, адже ми розуміємо, що, незалежно від розміру банку, існують вимоги фінансового моніторингу та інші нормативи НБУ. Перевагою невеликого банку є, наприклад, коротший ланцюжок прийняття рішень, що дозволяє нам оперативніше та професійніше реагувати на запити клієнтів.

Основною проблемою, яку я бачу в конкуренції з великими банками, є потреба в значних ресурсах для автоматизації процесів, таких як фінансовий моніторинг, скоринг, кредитування та мобільні застосунки. У результаті великим банкам простіше виділити ці ресурси, і головне — ці витрати на одного клієнта значно менші, що дає їм конкурентну перевагу в технологічності процесів.

— Які у «RwS bank» плани та цілі на поточний рік?

Наші основні цілі на поточний рік — це зміцнення та розширення позицій «RwS bank» на ринку банківських послуг. Ми плануємо досягти цього через збільшення кількості клієнтів та операцій, оновлення продуктового ряду та впровадження новітніх технологій. Особливу увагу ми приділяємо підтримці високої якості обслуговування та індивідуальному підходу до кожного клієнта. У планах — також збільшення капіталізації банку, вдосконалення ефективності управлінських структур та посилення системи внутрішнього контролю.

До того ж вже найближчим часом ми запускаємо нову послугу для юридичних осіб — можливість віддаленого відкриття рахунків онлайн без необхідності відвідувати банк. Це стане зручним інструментом, особливо для ФОП. Також банк продовжує працювати над удосконаленням мобільного додатку для фізичних осіб, щоб забезпечити нашим клієнтам ще комфортніший та зручніший досвід використання банківських послуг. Крім того, ми постійно вдосконалюємо наш клієнт-банк для юридичних осіб, щоб зробити його максимально ефективним та зручним для ведення бізнесу. Ми прагнемо стати для наших клієнтів надійним фінансовим партнером, а не лише банком для обслуговування фінансових операцій.