У березні Україна експортувала товарів на понад $3,6 млрд — це на 4,5% більше, ніж у березні минулого року, та на 18% більше, аніж у лютому поточного року. Усього за перший квартал 2025 року, за попередніми даними, експорт товарів сягнув майже $9,9 млрд. Про це повідомив заступник міністра економіки Тарас Качка.
У березні Україна експортувала товарів на $3,6 мільярда

►Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Позитивна динаміка
«Попри скорочення експорту в перші два місяці року, у березні нам вдалося вийти на позитивну динаміку. Суттєве зростання експорту у березні порівняно з лютим поточного року стало можливим завдяки збільшенню поставок агропродукції, залізної руди та продукції металургійної галузі. Так, експорт чавуну в порівнянні з лютим збільшився у понад 13,4 раза (на $110 млн). Експорт насіння соняшнику зріс у березні у 11,5 раза (на $15,9 млн), поставки макухи збільшились на 80,3% (на $35,8 млн), соняшникової олії — на 39,2% (на $141,6 млн). Це дозволило збільшити фізичні обсяги експорту до рівня 9,98 млн тонн, що на 15,9% більше, ніж у лютому цього року. В березні експорт морським транспортом порівняно з лютим поточного року зріс на 24,7% у грошовому еквіваленті й на 17% — у вазі. Експорт залізницею збільшився на 16,8% — у грошах, та на 15,1% — у вазі», — зазначив Тарас Качка.
За попередніми даними, експорт товарів з початку року сягнув майже $9,9 млрд.
«Попри зниження фізичної ваги українського експорту, збільшується його грошова вартість. Так в березні минулого року ми експортували майже 11,9 млн тонн на суму $3,46 млрд, а в березні цього року — 9,9 млн тонн на $3,62 млрд. Таким чином поступово зростає частка товарів з більшою доданою вартістю, а це значить, що українська переробна промисловість успішно долає перешкоди у своєму розвитку внаслідок війни й виходить на зовнішні ринки», — наголосив Тарас Качка.
Найбільше в березні Україна експортувала за вартістю:
- кукурудзу ($514,4 млн або 2,4 млн т);
- олію соняшникову, сафлорову або бавовняну ($503 млн або 441 тис. т);
- пшеницю ($253,9 млн або 1,1 млн т);
- залізну руду та концентрати ($238,4 млн або 2,9 млн т).
- соєві боби ($150,2 млн або 369,2 тис. т);
- проводи ізольовані ($124,6 млн або 6,5 тис. т);
- чавун ($118,9 млн або 300,9 тис. т).
Куди експортує Україна
Найбільше українські виробники експортували товарів до Польщі ($407,7 млн), Туреччини ($294,3 млн), Італії ($231,8 млн), Німеччини ($196,3 млн), Китаю ($189,4 млн) та Іспанії ($185,7 млн).
Європейський Союз залишається ключовим торгівельним партнером України. Загалом у березні до країн ЄС Україна експортувала товарів на $2,04 млрд (на 6,1% більше, ніж у лютому).
🕵️ Ми створили невелике опитування, щоб дізнатися більше про наших читачів.
💛💙 Ваші відповіді допоможуть нам стати кращими, приділяти більше уваги темам, які вам цікаві.
🤗 Будемо вдячні, якщо ви знайдете хвилинку, щоб відповісти на наші запитання.
Коментарі - 3
кукурудзу ($514,4 млн або 2,4 млн т);
олію соняшникову, сафлорову або бавовняну ($503 млн або 441 тис. т);
пшеницю ($253,9 млн або 1,1 млн т);
залізну руду та концентрати ($238,4 млн або 2,9 млн т).
соєві боби ($150,2 млн або 369,2 тис. т);
проводи ізольовані ($124,6 млн або 6,5 тис. т);
чавун ($118,9 млн або 300,9 тис. т).»
На фоні докладу ООН про те, що 5 мільйонів українців щодня недоїдають — це так собі новини…
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили схему розкрадання державних коштів під час закупівлі Міністерством оборони України продуктів харчування для Збройних сил в умовах повномасштабного вторгнення РФ.
Про це повідомила прес-служба НАБУ.
За даними слідства, упродовж 2022−2023 років забезпечення армії продуктами харчування відбувалось через закупівлю так званих комплектів продуктів. Це передбачало можливість замовляти продукти за затвердженим каталогом, який налічував 409 найменувань. Найбільш вживані, як-от овочі, крупи, м’ясо, вода, становили лише 10% асортименту. Решта ж, на кшталт спецій, желатину або ягід замовлялись зрідка або ніколи.
В НАБУ пояснили, що ціна комплекту формувалася з урахуванням усіх найменувань каталогу та становила їхню середню вартість. Це дозволяло постачальникам маніпулювати цінами: завищувати їх на ходові продукти та занижувати на маловживані або ті, які не можна замовляти через сезонність постачання (черешня або абрикоси взимку).
«Тобто, на перший погляд, порушень не було, і ціна комплекту не змінювалася. Щоправда, картопля, яку постачали тисячами тонн, реалізовувалася втридорога, а сезонні ягоди та фрукти, які майже не замовлялися, коштували копійки.
Зазначається, що вчиненню злочину сприяв посадовець Міністерства оборони, який під час підписання договорів «не помічав» цінових аномалій у каталозі. Загалом, про підозру повідомили колишньому керівнику Департаменту Міноборони, власниці пов’язаних компаній-постачальниць, двом керівникам компаній-постачальниць, фізичній особі. Кваліфікація: ч. 5 ст. 191 (розтрата), ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 (замах на розтрату), ч. 3 ст. 209 (легалізація) КК України.
В НАБУ також поінформували, що після початку досудового розслідування у січні 2023 року та поширення у медіа відповідної інформації, зокрема щодо закупівлі яєць по 17 грн за штуку, співучасники оборудки зменшили ціни на 11 найбільш затребуваних продуктів. Це запобігло розкраданню бюджетних коштів на суму 788 млн грн.