Дані державних реєстрів, що за законом мають бути публічними, все ще залишаються напіввідкритими. Найбільш сумлінно дані публікують Верховна Рада, Державна судова адміністрація та Міністерство внутрішніх справ. Антирейтинг очолили Податкова та Пенсійний фонд. Про це йдеться в даних Опендатабот.
Податкова та Пенсійний фонд очолили антирейтинг якості відкритих даних — Опендатабот

► Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Рейтинг якості відкритих даних
Менш ніж наполовину відкриті дані в Україні відповідають міжнародним вимогам. Наразі Рейтинг якості відкритих даних складає 44,21% — у порівнянні до минулого року є невелике покращення. Втім це все ще нижче, аніж напередодні повномасштабного вторгнення: тоді показник відкритості даних в Україні складав 57,6%.
Вторгнення рф за один день відкинуло Україну на 6 років у питаннях прозорості та доступності публічної інформації. У перші дні держава закрила реєстри, аби захистити інформацію від ворога.
Після певної перерви деякі держоргани — розпорядники даних — почали публікувати набори, як й до великої війни.
На покращення якості даних та зростання показника Рейтингу вплинула публікація таких державних даних:
-
Національне агентство України з питань державної служби почало публікувати перелік вакансій держаної служби.
-
Міністерство юстиції України покращило набори АСВП та ЄРБ, при цьому ЄРБ не публікується.
-
Міністерство освіти та науки почало публікувати Реєстр суб'єктів освітньої діяльності.
-
НАЗК відновило публікацію декларацій у формі API.
Негативні тренди
Водночас є й негативні тренди: так, Державна судова адміністрація перестала публікувати судову статистику на порталі відкритих даних, втім вона доступна на сайті ДСА.
Наразі найнижчий бал серед центральних органів державної влади у Державної податкової служби — 0.2%. Від початку повномасштабної війни Податкова перестала публікувати усі набори даних, окрім обсягів відшкодування ПДВ. Втім навіть ця інформація є агрегованою за певний період.
Також найбільш закритими досі залишаються Пенсійний фонд, Моторне (транспортне) страхове бюро, Міністерство соціальної політики та Міністерство економіки.
Водночас найбільш сумлінно дотримуються закону та публікують дані Верховна Рада, Державна судова адміністрація та Міністерство внутрішніх справ.
🕵️ Ми створили невелике опитування, щоб дізнатися більше про наших читачів.
💛💙 Ваші відповіді допоможуть нам стати кращими, приділяти більше уваги темам, які вам цікаві.
🤗 Будемо вдячні, якщо ви знайдете хвилинку, щоб відповісти на наші запитання.
Коментарі - 1
«Оператори швидше отримуватимуть землю для будівництва базових станцій. Строки в середньому скорочуються із 6 до 3 місяців. Тепер 4G скоріше зʼявлятиметься у віддалених куточках України, а також уздовж автошляхів», — зазначив Федоров.
За його словами, окремим акцентом є відновлення зв’язку на деокупованих територіях, зокрема в районах, де проходили активні бойові дії. Там було зруйновано більшість базових станцій, а їхнє відновлення потребує чимало часу.
Міністр також зауважив, що завдяки новому закону операторам вдасться розміщувати тимчасові споруди зв’язку без ризику їхнього демонтажу, швидше будувати нові базові станції і так повертати зв’язок та інтернет українцям.
«Наша ціль до 2030 року — забезпечити 98% населення якісним мобільним зв’язком у кожному куточку країни. Закон пришвидшить реалізацію цієї мети», — додав Федоров.
Колись була ціль Порошенка весною посадити, дерев 1 млрд висадити, зарплати вчителям в 5 тис баксів підняти, всім пенсіонерам смартфони роздати… Привикли клоуни язиками робити…