Реформа чи афера: як фармвиробники збільшили прибутки на півмільярда гривень щомісячно

Як працювала система і що змінилося?

Зміни, про які йдеться, були ініційовані постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.25 № 168. Один з ключових пунктів цієї постанови стосується повної заборони надання маркетингових послуг аптеками з 1 березня 2025 року.

Причиною цього стало твердження окремих компаній виробників ліків, що стрімке подорожчання відпускних цін (на 100−120% за останні 3 роки) повʼязане з необхідністю сплачувати аптечним закладам маркетингові послуги за просування власної продукції.

Саме тому МОЗ вимагало від виробників одночасно з забороною маркетингових послуг знизити відпускні ціни на ліки шляхом економії на цій статті видатків.

Як прикрасити ситуацію замість реального зниження цін

9 вітчизняних фармацевтичних компаній-виробників виконали цю вимогу дуже обмежено: погодилися знизити ціни на 30% спільно тільки на 100 препаратів (які самі ж виробники і обрали), продаж яких сукупно складає лише 5% від загального товарообігу ліків у країні.

Наприклад, виробник ліків «Дарниця», продаючи щомісячно своїх ліків в Україні на суму 755 млн грн, раніше сплачував аптекам за послуги маркетингу понад 20% від продажів (усереднене значення, за інформацією від різних учасників ринку). Тому в результаті цих змін «Дарниця» отримала економію в розмірі 151 млн грн на місяць (20% від 755 млн грн). Слід зауважити, що раніше цей маркетинг аптеки транслювали у вигляді зниження ціни далі покупцям та використовували у фінансуванні своїх витрат. Отже очікування щодо зниження відпускних цін від виробника становить близько 20%.

За задумом МОЗ ці гроші в повному обсязі виробники мали б направити на здешевлення ліків для українців, але фактично «Дарниця» знизила вартість тільки на 20 лікарських засобів з сумою продажів 245 млн і витратили на це лише 73,7 млн грн (30% від 245 млн грн).

А різницю від зекономлених на забороні маркетингу коштів 77,5 млн грн (151 млн грн — 73,7 млн грн) просто поклала собі в кишеню. І це без урахування того, що «Дарниця» підняла ціни з вересня 2024 року по січень 2025 року у середньому не менше ніж на 5%.

Від іншого вітчизняного виробника «Інтерхім» знижки на ліки були застосовані лише на ТОП-100 препаратів. 18%, спрямовані раніше на послуги маркетингу аптекам, також залишилося на боці виробника і складають 5,8 млн грн.

Якщо провести такі ж нескладні обрахунки по кожному з 9 виробників, що погодились на зниження ціни на 100 препаратів, то після цих змін вони спільно почали отримувати майже 500 млн грн додаткового чистого прибутку щомісяця (таблиця нижче).

Примітка: Дані відображають відсоток сплачених маркетингових послуг на базі пропозицій виробників згідно з договорами, які діяли в 2024 році, та можуть містити незначні відхилення.

Дані показують, що всі лікарські засоби, які не входять до списку зі 100 препаратів (а це 95% загального обсягу ринку), продаватимуться за підвищеними цінами. Це пов'язано з тим, що аптеки мусять компенсувати збитки, спричинені забороною маркетингових послуг.

Аптеки на межі закриття

Експерти вважають, що через втрату доходів від маркетингових послуг 30−35% аптек в Україні ризикують закриттям найближчим часом.

Особливо це стосується малих аптек із товарообігом до 700−800 тис. грн, розташованих в першу чергу у селах, малих містах та прифронтових зонах, де прибутковість і так була низькою.

Згідно з дослідженням Аптечної професійної асоціації України, навіть якщо аптеки піднімуть націнки до максимально дозволеного Постановами КМУ № 955 та № 168 рівня, вони все одно залишаються збитковими.

Хто виграв від реформи?

Очевидні вигодоздобувачі — великі фармацевтичні компанії:

• Вони заощадили близько 500 млн грн, які раніше витрачали на маркетингові послуги.

• Вони не перенаправили ці кошти на реальне зниження цін для споживачів.

• Вони самі визначили, які препарати потраплять до списку зі знижками, що дозволило їм просунути власні продукти.

Споживачі відчули здешевлення лише на 100 препаратів, що складають 5% від продажів, натомість ціни на інші 95% ліків зросли.

Водночас аптечні заклади опинились на межі фінансової кризи і якщо влада не внесе корективи, найближчими місяцями Україна може зіткнутися із масовим закриттям аптек (перш за все в селах, маленьких містах та прифронтових територіях), зменшення надходження податків, звільненням персоналу та їх можливий виїзд за кордон.

Ринок і пацієнти чекають подальших дій від виробників стосовно пропорційного розподілення тих відсотків, які були до 1 березня спрямовані на маркетингові послуги.

Головне питання: ця реформа справді спрямована на здешевлення ліків чи це механізм перерозподілу фінансових потоків на користь великих фармвиробників?