Кадрова криза: які фахівці є найдефіцитнішими

Уявіть собі країну, де роботодавці змагаються за кожного працівника, пропонуючи все привабливіші умови, а вакансії залишаються незаповненими місяцями. Це не вигаданий сценарій, а реалії сучасної України.

За даними Європейської Бізнес Асоціації, 74% компаній відчувають дефіцит кадрів, що є значним зростанням, порівнюючи з попередніми періодами. Як країна, що переживає безпрецедентні виклики, Україна стикається з парадоксом: із одного боку, високий рівень безробіття, з іншого — гостра нестача кваліфікованих фахівців. Що призвело до такої ситуації, і які шляхи виходу з неї? Давайте розглянемо глибше.

Плинність кадрів та дефіцит робочої сили

Україна нині стикається з безпрецедентним скороченням робочої сили. За даними Державної служби зайнятості, на початок 2024 року офіційно зареєстровано 96 120 безробітних. Проте ця цифра не відображає повної картини, адже значна частина працездатного населення не реєструються, як безробітні.

На початку 2025 року ринок праці України стикається з помітним дефіцитом кадрів у різних галузях. За даними Державної служби зайнятості, найбільший брак працівників спостерігається серед кваліфікованих робітничих професій, таких як швачки, електромонтери, сантехніки, електрики, слюсарі та зварювальники.

Згідно з дослідженням ринку праці, проведеним у 2024 році, 71% компаній зіткнулися з дефіцитом кваліфікованих кадрів. У відповідь на це 87% роботодавців підвищили заробітні плати, а 88% — відкрили нові вакансії. Прогнози на 2025 рік свідчать про подальше зростання зарплат та розширення штатів.

Основні причини кадрового дефіциту

Міграція. За даними ООН, понад 5,9 млн українців виїхали за кордон, і близько 30% не планують повертатися найближчим часом.

Мобілізація. Значна частина чоловіків віком 25−55 років залучені до лав ЗСУ.

Руйнування підприємств. Через бойові дії знищено або пошкоджено понад 5 000 підприємств, що призвело до втрати десятків тисяч робочих місць.

Релокація бізнесу. Підприємства змінюють місце розташування, і це ускладнює пошук кадрів.

Популярні професії та запити роботодавців

За результатами досліджень Work.ua, щодо найзатребуваніших професій у 2025 році, експерти виділяють такі напрямки:

• Інформаційні технології (IT): розробники програмного забезпечення, аналітики даних, кібербезпека.
• Медицина: лікарі загальної практики, медсестри, фармацевти.
• Будівництво: інженери-будівельники, архітектори, прораби.
• Освіта: викладачі STEM-дисциплін, педагоги з інклюзивної освіти.

Крім того, до розряду «дефіцитних» потраплять фахівці у галузі енергетики, логістики та транспорту, АПК, фінансисти, маркетологи, фахівці з продажу, спеціалісти креативних індустрій, піарники, журналісти.

Як бізнес може залучати та утримувати кадри

Розширення можливостей для жінок у нетипових професіях

Довгий час такі сфери, як будівництво, транспорт і виробництво, залишалися суто чоловічими. Проте ситуація змінилася. Так, наприклад, Fozzy Group почала активно наймати жінок на посади водіїв вантажівок. Будівельні компанії залучають жінок до виконання інженерних та технічних робіт. Корпорація ДТЕК теж активно залучає жінок на ті професії, які раніше вважалися чоловічими.

Робота зі студентами та молоддю

Компанії активно співпрацюють з навчальними закладами, пропонуючи програми стажувань. За даними МОН, у 2023 році понад 80% українських університетів запустили партнерські програми з бізнесом.

Наразі вже є така практика, коли на талановитих студентів роботодавці полюють ще з 2−3 курсу та забирають їх на певні види практики, пропонуючи заздалегідь такому талановитому студентові закріпити за ним місце вже після закінчення вишу.

Автоматизація та цифровізація

Щоб компенсувати нестачу кадрів, компанії впроваджують автоматизовані технології, а саме:

• Роботизовані склади;
• Касові термінали самообслуговування;
• Штучний інтелект у сфері обслуговування клієнтів,
• CRM-сервіси для автоматизації спілкування з великою кількістю клієнтів.

Читайте також: Українські жінки в логістиці: сила, натхнення та нові виклики

Гнучкі умови праці

Гібридний формат роботи став нормою: близько 47% компаній перейшли на дистанційний режим або часткову зайнятість.