Multi від Мінфін
(8,9K+)
Встановити
ВХІД
Повернутися
7 березня 2025, 7:40

Текіла, наркотики і BMW: все, що ви хотіли знати про економіку Мексики

Цього тижня США запровадили 25% мита на всі товари з Мексики та Канади, а також підвищили до 20% мита на китайську продукцію. Після того як фондовий ринок обвалився, а сусіди почали готувати заходи у відповідь, Дональд Трамп погодився відкласти мита для них ще на місяць. Однак якщо вони все ж таки почнуть діяти, то результат може бути катастрофічним. «Мінфін» розбирався, що означає для Мексики торгова війна зі Штатами та чим живе ця країна.

Чому запроваджено тарифи

Плани щодо запровадження тарифів для сусідів Трамп не приховував ще під час виборчої кампанії. За його словами, такі заходи мали б підтримати внутрішніх виробників, а також забезпечити приплив коштів до бюджету країни, що дозволило б знизити податки для американців.

Місяць тому Трамп підтвердив свої наміри, але його риторика змінилась. Тепер головною причиною їх запровадження стала не економічна доцільність, а бездіяльність сусідів у боротьбі з ввезенням наркотиків до США.

Насамперед йдеться про фентаніл — синтетичний наркотик, виготовлений із комбінації хімічних речовин. Із 60-х років він був дозволений для використання у США, як засіб для зниження болю, але з того часу набув значного поширення як наркотик.

Його особлива небезпека полягає у тому, що навіть невелика кількість речовини може призвести до передозування та смерті. При цьому фентаніл часто додають до інших наркотичних засобів, а тому кількість спожитого препарату важко проконтролювати. За даними Центру контролю захворювань США, щорічно через передозування цією речовиною в країні помирає до 75 тис. осіб.

В указі про запровадження мит вказується, що «хоча президент Трамп надав Канаді та Мексиці широкі можливості для припинення небезпечної діяльності картелів та припливу смертоносних наркотиків до нашої країни, вони не змогли належним чином впоратися із ситуацією». Тому, мовляв, плата за ввезення товарів — це фактично санкції за бездіяльність у боротьбі з наркотиками.

За що Трамп покарав Мексику

За різними оцінками, мексиканські наркоторговці щорічно заробляють від $11 до $39 млрд, що становить до 2% від ВВП країни. Кількість осіб, які працюють на мексиканські наркокартелі, за різними дослідженнями, варіюється від декількох десятків до декількох сотень тисяч осіб.

За даними дослідження, яке опублікувало Los Angeles Times у 2023 році, загальна кількість учасників картелів може бути близько 175 тис. Дослідження врахувало не тільки безпосередніх членів банд, а й тих, хто займається логістикою, фінансами тощо. Крім цього, через постійні сутички з поліцією та військовими, арешти і внутрішні конфлікти, картелі щотижня вербують близько 350 осіб.

На фото не регулярна армія Мексики, а спецпідрозділ одного з наркокартелів.

Останніми роками мексиканські правоохоронці рідше використовують терміни «наркокартелі», замінюючи його на організовану злочинність, оскільки сфера їхньої діяльності виходить далеко за межі торгівлі наркотиками.

Синдикати управляють мережами таксі та автобусів, мають значні активи в сільському господарстві країни. Працюючи в секторах легального бізнесу, картелі приносять до них свої методи роботи.

Наприклад, коли банди взяли під контроль торгівлю курятиною в місті Чільпансінго, столиці штату Герреро, лише впродовж одного тижня вони вбили 8 осіб, які займалися торгівлею м’ясом птиці. За оцінками Лабораторії аналізу торгівлі, економіки та бізнесу при Національному автономному університеті Мексики, злочинність у ланцюжках виробництва продуктів харчування додає 2% до рівня інфляції в країні.

Як показують опитування, 27% домогосподарств Мексики повідомили, що принаймні один із їхніх членів став жертвою злочину. Загальна ж кількість вбивств, пов’язаних із організованою злочинністю, у Мексиці у 2020 році сягала 28 тис. Для порівняння: всі інші вбивства в країні становлять 10−12 тис. на рік.

Мексиканський кордон — основне джерело надходжень наркотиків до США. Так, за цим маршрутом до країни потрапляє від 90% до 94% героїну та 93% кокаїну, який споживають у Штатах. При цьому ще в 1991 році на нього припадало лише близько половини трафіку.

Однак найбільша частка Мексики у ввезенні вже заданого фентанілу — близько 98%. Ще по 1% додають Канада та морські шляхи. Складники для виробництва фентанілу прямують до країни з Китаю, а виготовляється наркотик вже безпосередньо в місцевих лабораторіях.

Після того, як Трамп запровадив нові мита, президент Мексики Клаудія Шейнбаум назвала звинувачення у бездіяльності «образливими і наклепницькими». За її словами, останнім часом правоохоронцям вдалося конфіскувати понад тонну фентанілу та демонтувати 329 лабораторій. Крім цього, минулого тижня Мексика передала США для правосуддя 29 представників наркокартелів.

«Ми співпрацюємо, щоб уникнути нелегального ввезення наркотиків до Сполучених Штатів, але, як ми неодноразово заявляли, уряд цієї країни також повинен взяти на себе відповідальність за кризу споживання опіоїдів, яка спричинила стільки смертей», — заявила Шейнбаум.

Водночас, як показує приклад Канади, навряд чи мита справді запроваджені через наркотики. В цій країні дійсно є лабораторії з виробництва фентанілу, які так само контролюються мексиканськими картелями. Однак їхня частка у ввезенні до США є майже непомітною. До того ж це «дорога з двостороннім рухом» — до Канади цей наркотик так само ввозиться зі США. Однак ці факти на позицію Трампа не вплинули.

Економіка Мексики: багатша за Україну, але бідніша за Польщу

Мексика входить до 20 найбільших економік світу. Її ВВП становить $1,79 трлн, а на душу населення — $13,8 тис. Для порівняння: в Україні до повномасштабного вторгнення цей показник становив $4,8 тис., а в Польщі зараз — $22 тис.

Середня річна зарплата в Мексиці в перерахунку на доллари США складає близько $20 тис., і після просідання через пандемію зростає три роки поспіль. Щоправда, в країні висока нерівність доходів, залежно від регіону — вони значно вищі на промислово розвиненій Півночі.

Структура ВВП крани мало відрізняється від інших країн із подібним розміром економіки — майже 59% припадає на сферу послуг, 31,5% — на промисловість, включаючи будівництво, та менше 4% — на сільське господарство.

Якщо хтось думав, що основні експорті товари Мексики — це текіла та авокадо, то мусимо вас розчарувати. На міцні напої припадає менше 1% зовнішніх продажів країни, а на фрукти — близько 1,1%.

Натомість основний експортний товар — легкові автомобілі, їх Мексика щорічно продає на $64 млрд, що становить майже 11% всіх закордонних продажів. У Мексиці є заводи цілої низки автогігантів — General Motors, Ford, Volkswagen, Nissan, Toyota, BMW тощо. Про плани налагодити виробництво в Мексиці заявляли і китайські виробники — MG та BYD, щоправда, призупинили їх реалізацію, коли з'явилися перші чутки про нові тарифи.

Країна має і низку власних автомобільних брендів: DINA — спеціалізується на вантажівках і автобусах, Mastretta і Inferno роблять спорткари, Zacua — електромобілі.

Заснована у 2017 році компанія Zacua спеціалізується на виготовленні крихітних електромобілів.

На другомі місці в експорті країни — комплектуючі для автомобілів (майже 7%), далі йдуть нафта (5,3%), вантажівки (5,2%) та комп'ютери (4,9%).

Залежність від США

Ще десять років тому Мексика посідала третю позицію серед країн світу, за обсягом експорту до США, суттєво поступаючись Китаю та Канаді. Однак зараз ситуація кардинально протилежна — у 2024 році держава поставила до Штатів продукції на $466 млрд, що робить її абсолютним лідером за цим показником.

Цього вдалося досягти спершу завдяки угоді NAFTA 1994 року, а також угоді USMCA, яка її замінила у 2019 році саме за президентства Трампа. Ці домовленості передбачають існування зони вільної торгівлі між США, Мексикою і Канадою. Тобто донедавна товари між цими трьома країнами можна було переміщувати без мит.

Завдяки вільному ринку американські виробники поспішили перености туди свої заводи. Те ж саме робили і європейські, а згодом, і китайські компанії, що орієнтувалися на американський ринок.

Водночас стрімкий розвиток торговельних зв'язків призвів до надзвичайно високої залежності Мексики від єдиного покупця своїх товарів — на США припадає майже 76% всього її експорту. Наприклад, на Канаду, яка за цим показником перебуває на другому місці, — лише 5,5%, а на Китай — 2,5%.

Ймовірно, залежністю від одного торговельного партнера і можна пояснити нерішучість Мексики у запроваджені мит у відповідь. Якщо Канада вже оголосила про зворотні дії та навіть пригрозила зупинити продаж електроенергії до США, то президент Мексики Клаудія Шейнбаум дала собі час подумати над відповіддю до цієї неділі. Можливо, сподіваючись, що Трамп ще змінить своє рішення.

Перша жінка, яка стала президентом Мексики, Клаудія Шейнбаум стикається з безпрецедентним викликом для своєї країни.

Канаді протистояти Трампу легше. Вона теж надзвичайно залежить від одного покупця продукції — на Штати припадає 71% експорту. Однак північній країні простіше через структуру експорту: 18,6% — це нафта, і ще 5,5% — золото, на них покупця знайти можна завжди. А ось зроблені у Мексиці автомобілі Toyota чи BMW в Японії та Німеччині особливо не потрібні, вони поставлятимуться або до США, або нікуди.

Читайте також: Країна, в яку «переїжджають» Apple та Samsung: як Ханой підкорює серця інвесторів

США теж залежать від Мексики

Поки що невідомо, якою буде відповідь Мексики на мита. США постачають до цієї крани продукції на $243 млрд на рік, а це 13% всього американского експорту. Тому із зустрічними митами є, де розвернутися.

Очікується, що Мексика зосередиться на точкових ударах по американських продуктах, використовуючи «карусельну стратегію відплати» і запроваджуючи по черзі мита на ті товари, які найлегше буде замінити.

Однак, навіть якщо Мексика ніяк не відреагує на мита Трампа, США все одно постраждають від них. І справа далеко не лише в тому, що зросте вартість продукції для американських споживачів.

Річ у тім, що завдяки безмитній зоні країни налагодили складну систему ланцюгів виробництва. Як пояснює віцепрезидент Латиноамериканського центру Atlantic Council Джейсон Марчак, до кожного долару продукції, що постачається із Мексики до США, закладено 30 центів вартості матеріалів, які прибули зі Штатів.

Наприклад, самих лише автозапчастин США експортують до Мексики на $17,7 млрд на рік. Деякі ж виробники, маючи підприємства в обох країнах, по декілька разів переміщують через кордон різні матеріали і деталі свого виробництва. Зараз же їм доведеться щоразу сплачувати мито, що може повністю зруйнувати налагоджену модель роботи.

«Торгівля з нашим найбільшим торговим партнером, Мексикою, забезпечує понад 500 тис. робочих місць у Техасі та економічну діяльність на $270 млрд. Безмитна торгівля з Мексикою дозволяє техаським компаніям підтримувати ефективні ланцюги поставок, що підвищує конкурентоспроможність і стійкість нашої економіки. Простіше кажучи, ми створюємо продукти разом», — пояснює важливість взаємозв'язків між країнами президент Техаської асоціації бізнесу Гленн Хамер.

Читайте також: Кенія: як живе і на чому заробляє головний союзник України в Африці

На думку аналітика Yahoo Finance Бретта Лоджурато, зараз США перебувають не в тому стані, щоб розпочинати масштабні торговельні війни. Прогнози економічного зростання знижуються, а кількість звільнень різко зростає.

«Під час першого терміну Трампа економіка була в кращій позиції, що дозволяло витримувати невизначеність його мит. Протягом перших трьох років правління Трампа фондовий ринок постійно рухався вгору. Але запроваджені тарифи тоді були нижчими, а шлях до зниження корпоративних податків і зміцнення ринку праці допомагали пом’якшити цей удар. У 2025 році ситуація може бути не такою позитивною», — відзначає експерт.

За оцінками аналітиків банку RBC, якщо мита проти Канади та Мексики у нинішньому вигляді діятимуть понад 3 місяці, то економічного зростання США цього року не буде. Інфляція ж закріпиться на позначці вище 3%, хоча раніше прогнозувалась на рівні 2,5%. Відповідно, про подальше зниження ключової ставки ФРС можна забути.

Поки що експерти заспокоюють себе тим, що нинішні тарифи мають не лише економічний, а й політичний характер, а отже, в ході переговорів можуть бути переглянуті. У четвер Трамп все ж таки заявив, що відкладає тарифи для Мексики ще на місяць, тому стратегія Шейнбаум з відтягуванням відповіді все ж може дати позитивний результат. А якщо ні — світ ризикує застрягнути у глобальних торговельних війнах.

Автор:
Олексій Писарев
Журналіст Олексій Писарев
Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка

Коментарі

Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися