В Україні плануються нові масові перевірки продавців електроніки. Чому за них взялися силовики і як це може вплинути на ціни гаджетів, розбирався «Мінфін».
31 січня 2025, 7:10
Продавців iPhone взяли до рук: чи зможе держава зламати «сірі» схеми
«Мінфін» уже писав про те, що парламентський Комітет із питань фінансів, податкової та митної політики затвердив комплекс заходів щодо детінізації ринку електроніки. За словами голови комітету Данила Гетманцева, це зроблено «задля допомоги Бюро економічної безпеки та Державній податковій службі». Під прицілом контролерів насамперед опиняться «сірі» iPhone, яких на ринку все ще досить багато. Але йдеться і про іншу електроніку та побутову техніку.
Це далеко не перша спроба влади навести лад у цьому сегменті. Наприклад, у вересні БЕБ проводила обшуки в мережі «Ябко» за підозрою в ухилянні від оподаткування. Наразі «Ябко» спокійно працює, у чому нас запевнив продавець Ярослав, який стверджує, що «можна робити замовлення».
Хто і чому під прицілом
23 січня профільний комітет ВР ухвалив рішення щодо детінізації ринку електроніки. В його основу лягли матеріали, одержані депутатами ще на початку жовтня минулого року на засіданні за участю представників податкової та митної служб, Бюро економічної безпеки, Нацполіції тощо.
У рішенні зазначено, що офіційний виторг та сплата ПДВ зросли: за 9 місяців 2024 року — плюс 700 млн, або 85%, порівнюючи з аналогічним періодом 2023 року. Проте частка «тіні» на ринку побутової техніки та електроніки все ще залишається високою.
Розмір цієї частки озвучений не був, але депутати запевняють, що втрати бюджету від податкових мінімізацій на профільному ринку«досягають десятків мільярдів гривень на рік». Тобто, щоб успіхи у боротьбі з тінню стали помітними, потрібно, щоб надходження від податків зросли в рази.
У профільному комітеті перерахували основні схеми, що працюють на тіньовому ринку електроніки та техніки. Це насамперед ввезення товару без сплати митних платежів та зборів, і подальший продаж через мережі фізосіб-підприємців за готівку чи криптовалюту. Такі продажі не відображаються в облікових документах, на них не видаються чеки, а отже, і податків із таких операцій ніхто не сплачує.
Найчастіше за такими схемами реалізують дорогі малогабаритні товари, наприклад, смартфони, ноутбуки, годинники, навушники. Але під «сірі» продажі йде й побутова техніка преміальних марок.
У комітеті ВР наводять такі приклади: ще до початку офіційного продажу нових iPhone 16, деякі мережі («Ябко», Yabluka, ТехноЇжак) розпочали реалізацію гаджетів, які, найімовірніше, були завезені на територію України нелегально. Особливістю придбання такої техніки була можливість оплати криптовалютою USDT та відсутність чека.
У рішенні щодо детінізації ринку електроніки та побутової техніки є декілька «рекомендацій»:
- Бюро економічної безпеки (БЕБ) має забезпечити відпрацювання суб'єктів господарювання, інформацію щодо яких передали податківці;
- Податковій та БЕБ доручено перевірити торгові мережі електроніки, які продають товар через підконтрольні ФОП;
- Державна податкова служба до 15 лютого має підготувати план проведення перевірок компаній, які займаються оптовою та роздрібною торгівлею побутовими електротоварами, з огляду на їх ризиковість;
- Також податкова продовжить проведення фактичних перевірок, включаючи об'єкти чи точки продажу, у тому числі з використанням такого інструменту, як хронометраж щодо високоризикових суб'єктів.
Чи вдасться зламати схеми
Голова профільного комітету BP Данило Гетьманцев описав «Мінфіну» ситуацію на ринку електроніки та побутової техніки як «біполярну».
"Частина ринку працює, дотримуючись правил, а, відповідно, через єдину юридичну особу, здійснюючи офіційний імпорт і здійснюючи всі операції з продажу електроніки через касові апарати. Стимулювання дотримання цих правил правоохоронними та контролюючими органами дозволило збільшити виторг через РРО/ПРРО рік до року на понад 26%.
Звичайно, це знайшло своє відображення й у податковій ефективності за ПДВ (співвідношення загального обсягу постачання до розміру сплаченого податку — ред.). У 2024 році вона зросла вдвічі — до 2,29%, порівнюючи з 2021 роком (1,14%).
З іншого боку, є група платників, які ще не бажають повною мірою виконувати вимоги закону. Починаючи від схем, що використовуються при ввезенні товару (і тут дуже великі питання до митниці, яка з широко заплющеними очима зупиняє 2 айфони з «імпортованих» сотні тисяч без копійки податків), і закінчуючи схемами реалізації продукції за допомогою використання фіктивної мережі ФОП і, звичайно, без РРО", — пояснив він.
Тому, на думку Гетьманцева, дуже важливо продовжити системний контроль за галуззю, зокрема, проведення хронометражних перевірок та встановлення схем легалізації доходів. Це закладено й до рішення комітету.
«Наприклад, один із напрямків відпрацювання — визначення пов'язаності мережі ФОП із торговою маркою. Податкова, провівши відповідні розслідування, знайшла ознаки ухилення від сплати податків найбільшими мережами на загальну суму 252 млн грн. Одна з таких мереж використовувала понад 100 ФОПів. Сьогодні із матеріалами працює БЕБ. Я впевнений, що до таких платників мають бути дуже жорсткі заходи впливу з боку правоохоронних органів, мають бути підозри кінцевим бенефіціарам схем, які не лише спотворюють економічну конкуренцію на ринку, а й крадуть у держави та кожного її захисника», — каже Данило Гетманцев.
Продавці техніки, з якими поспілкувався «Мінфін», по-різному оцінюють анонсовані перевірки.
Керівник департаменту комунікацій мережі «Алло» Юлія Кушніренко каже, що її компанія підтримує детінізацію ринку техніки.
«Адже це стимулюватиме офіційних продавців і піде на користь користувачам. Офіційний продаж техніки має переваги і для держави у вигляді податків, і для покупця — через гарантію виробника та сервісного обслуговування», — пояснила Кушніренко.
Ті, хто не підтримують нову хвилю тотальних перевірок, вважають за краще не говорити про це вголос.
«Ви ж розумієте, що перевірка, навіть якщо жодних серйозних порушень немає, — це великий стрес для всієї компанії. Тим паче, якщо податковій та БЕБ із самого початку поставлене завдання «відпрацьовувати». Думаю, чіплятимуться до кожної дрібниці, щоб у результаті знайти «зраду» і донарахувати податки.
Навіть якщо не доведеться «вирішувати» (а там йдеться про десятки і навіть сотні тисяч доларів), потрібно буде витрачати час і гроші на додаткових бухгалтерів, адвокатів тощо. Тобто, зважаючи на все, буде весело. Найгірше, що прийдуть насамперед у великі легальні магазини. Адже виловлювати «сірі» смартфони на численних інтернет-майданчиках набагато складніше. Тобто вони, як і раніше, торгуватимуть без чеків та без податків", — каже топменеджер однієї з великих мереж електроніки «не для преси».
Великі продавці звертають увагу на той факт, що «маски-шоу», що вже проводилися, особливого ефекту на тіньовий ринок техніки не мали: не було ані гучних викриттів, ані доведених до суду справ про ухилення від сплати податків, ані, тим паче, винесених за такими справами обвинувальних вироків. І головне — працюють практично всі майданчики, які роками продають «сірий» товар.
На запитання «Мінфіну» власнику Rozetka Владиславу Чечоткіну, чи помітив він, за підсумками попередніх рейдів та перевірок, що на ринку поменшало «сірих» продавців техніки, він відповів, що «їх так багато, що складно порахувати».
Голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензін каже, що український ринок електроніки та побутової техніки — це здебільшого нелегальний товар, тобто «тінь», а «біла» частина є зовсім незначною — йдеться лише про декілька відсотків.
«Є приріст за оподаткуванням, і у відсотках він досить високий (85% — ред.). Але, порівнюючи з мільярдними оборотами цього ринку, зайві 700 млн податків — крапля в морі», — уточнює він.
Пендзин уверяет, что «серыми» продажами «грешат» не только мелкие продавцы.
Пензін запевняє, що «сірими» продажами «грішать» не лише дрібні продавці.
«Зрозуміло, що більша частина „сірого“ товару розходиться інтернет-майданчиками. Але не лише. Деякі магазини завозять для торгового залу легальний товар, а на продаж зі складу підвозять вже зовсім іншу техніку. Тому, якщо добре порахувати та звірити документи, то може виявитися, що за паперами там набагато менше товару, ніж реально є на складах», — пояснює Пензін.
Але щоб продавати нелегальний товар, його спочатку треба якось завезти до країни. Тобто боротьбу зі схемами треба розпочинати з митниці. Усі попередні спроби влади припинити постачання контрабанди особливих успіхів не мали.
«Насправді все нерідко закінчується переділом тіньових потоків, а не їхньою зупинкою. Тому особисто я не вірю, що і цього разу посилені перевірки продавців дадуть великий ефект», — каже Пензін. На його думку, «сірі» схеми процвітають на ринку електроніки та побутової техніки не просто так.
«Там найвища маржа, оскільки товар є досить дорогим і несплата ПДВ та інших зборів дозволяє продавцям добре заробляти», — додав Пензін.
Втім, на припинення схем продажу «сірої» техніки хоча б частково мають спрацювати й інші заходи, зокрема, обмеження карткових переказів та їх відстеження для фізосіб-підприємців, податки на посилки. Законопроєкт на цю тему вже зареєстрований у Раді, і якщо його приймуть, то возити товар під виглядом приватних посилок, як це зараз роблять дрібні служби доставки, буде складно.
Як боротьба з «тінню» позначиться на цінах
У міру детінізації ринку, якщо державі це вдасться хоча б частково, і електроніка, і побутова техніка в Україні дорожчатиме. «Товар може подорожчати на 20−30%, можливо, переписування цінників буде розтягнуте в часі, але воно точно відбудеться», — упевнений Пензін.
За даними hotline, iPhone 16 із пам'яттю 128 GB у різних продавців коштує від 29 256 до 50 499 гривень, тобто різниця у вартості дуже велика. Не виключено, що найдешевші пропозиції можуть забезпечуватися тими «сірими» схемами, які влада хоче зламати. При цьому середній цінник на смартфон цієї моделі зараз — близько 39,4 тис. грн, або близько 940 євро за поточним курсом.
Для порівняння: у Німеччині такий же смартфон коштує 1 052 дол., в Іспанії — 1 064 дол. тощо.
Тобто за рахунок великого сегмента дешевих смартфонів середній цінник в Україні нижчий, ніж у Європі.
«І це при тому, що маржа багатьох наших продавців вища, ніж у європейських колег», — уточнює Олег Пензін.
Якщо завозити товар без «економії» на податках стане складно, то цінник на той самий iPhone 16 рухатиметься у бік найвищої ціни. На сьогодні це понад 50 тис. грн, що дорожче, ніж у Європі. Це цілком логічно, оскільки включає витрати на дорогу логістику.
Чимало моделей побутової техніки в Україні вже зараз дорожчі, ніж у Європі. Якщо цінники ще підскочать, різниця у вартості ще більше зросте. Тим паче, що продавці ставлять цінники «із запасом», з огляду на можливість зростання валютного курсу і той факт, що обіговість такого товару є досить довгою.
«Інше питання — що буде з продажами за такими цінами. Адже зарплата середньостатистичного українця набагато нижча, ніж у Європі», — каже Пензін.
Не виключено, що для того, щоб уникнути обвалу продажів, продавці почнуть підвищувати цінники потроху, зменшуючи свою маржу.
Але при цьому на ринку все одно залишатиметься високим попит на «сіру» техніку, навіть якщо при її продажу вам не дають чек. Тому багато торговців усіма силами намагатимуться зберегти схеми постачання нелегального товару, а на «відбілювання» ринку, навіть якщо держава кине на це максимум ресурсів (що наразі зовсім не гарантовано), підуть роки.
Автор:
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 62