НБУ знову підвищив облікову ставку: що буде з дохідністю гривневих депозитів та ОВДП

У середині грудня 2024 року Нацбанк уже підвищив облікову ставку року до 13,5% річних, а 23 січня 2025 року знову збільшив її на 1% річних — до 14,5%. І це вочевидь не межа, про що відверто говорить і сам регулятор. У своєму останньому Інфляційному звіті НБУ каже про те, що прискореними темпами інфляція зростатиме щонайменше до весни цього року.

Це змусить Нацбанк найближчим часом і надалі «закручувати монетарні гайки», оскільки облікова ставка НБУ фактично — це ціна грошей в Україні. І до неї, так чи інакше, прив'язуються всі основні інструменти грошово-кредитної політики регулятора, які є в арсеналі Нацбанку.

Тому, цього разу НБУ не лише підвищив облікову ставку, а й змінив деякі правила для банків та їхніх клієнтів на ресурсному та, опосередковано, на валютному ринку.

Що вирішив НБУ 23 січня та його основні меседжі ринку:

Облікова ставка підвищена до 14,5% річних, щоб досягти поступового уповільнення річної інфляції до 5%. При цьому Нацбанк говорить про те, що буде потрібне і подальше посилення відсоткової політики (читай — подальше підвищення облікової ставки і на наступному засіданні, яке відбудеться 6 березня 2025 року).

У грудні 2024 року інфляція прискорилася до 12% у річному вимірі, тенденція збереглася й у січні 2025 року. Найгірше — це подальше прискорення базової інфляції (до 10,7% рік до року у грудні 2024 року). Бізнес змушений підвищувати свої цінники на товари та послуги через зростання цін на сировину, матеріали та електроенергію, а також вимушене підвищення зарплат на тлі значного дефіциту кадрів.

Останніми місяцями зростання цін частково стримувалося за рахунок зміцнення курсу гривні щодо євро. Це має важливе значення для українського імпорту, значна частина якого — саме з країн єврозони.

Вихід інфляції на двозначний рівень вже негативно позначається на інфляційних очікуваннях населення та бізнесу, що знову ж таки підштовхує поточну інфляцію та споживчий попит за логікою «купити сьогодні, бо завтра буде дорожче».

НБУ прогнозує, що інфляція сповільниться, проте буде вищою, ніж очікувалося раніше. Регулятор погіршив свій інфляційний прогноз на 2025 рік із 6,9% до 8,4%. На 2026 рік зростання споживчих цін очікується на рівні 5%. Економіка продовжить відновлюватися, хоча це відновлення і буде обмежено в умовах війни. Регулятор знизив прогноз зростання реального ВВП України на 2025 рік — із 4,3% до 3,6%, і прогнозує його зростання у 2026—2027 роках до 4%.

Ключовий меседж Нацбанку всім учасникам валютного ринку: міжнародна підтримка буде достатньою для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та підтримки стійкої ситуації на валютному ринку.

У 2024 році Україна отримала від міжнародних партнерів $42 млрд у вигляді кредитів і грантів, що дозволило закрити значний дефіцит бюджету в межах 24% ВВП, а валютні резерви країни на 1 січня 2025 року досягли нового історичного максимуму в $43,8 млрд.

Регулятор очікує на одержання Україною зовнішнього фінансування у 2025 році у розмірі $38,4 млрд, що в комплексі з заходами, які вживає уряд для зростання надходжень до бюджету, дозволить закрити дефіцит бюджету без запуску «друкарського верстата». Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається протягом війни.

Основний виклик і ризик — російська агресія, що зумовлює загрози подальшого зниження економічного потенціалу, зокрема, через втрати людей, територій та виробництв. Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування залежатиме від характеру та тривалості бойових дій.

Можливість реалізації позитивного сценарію Нацбанк бачить у посиленні фінансової підтримки партнерів, зокрема, за рахунок використання основної суми знерухомлених російських активів.

На 1% річних підвищуються ставки за депозитними сертифікатами овернайт, тримісячними депозитними сертифікатами та кредитами рефінансування — до 14,5%, 17,0% та 17,5% відповідно. Оновлений макропрогноз НБУ передбачає подальше підвищення облікової ставки для стримування інфляції.

Як це позначиться на ресурсному ринку

У 2024 році західні партнери, хоча й із затримками, виділили Україні практично всю фінансову допомогу, яку вона просила. Проте у 2025 році ситуація залишається напруженою. Причому як для Нацбанку та Мінфіну України, так і для бізнесу та населення.

Невизначеність щодо термінів і масштабів бойових дій не дозволяє чиновникам прогнозувати рівень витрат на оборону. Це загрожує новим переглядом військових витрат і необхідністю відшукати додаткові джерела закриття касових розривів бюджету, що виникають. При цьому «друкарський верстат» запустити Україна не може, оскільки для цього потрібна згода МВФ. А Фонд поки що категорично проти такого розвитку подій.

Попри активну міжнародну допомогу та підвищення податків, державі доведеться активніше залучати гроші населення для покриття бюджетних видатків. У приватних вкладників на рахунках у банках розміщено понад 1 трлн грн. Саме для залучення цих коштів у держоблігації держава поки що зберігає таку преференцію для інвесторів, як відсутність оподаткування доходів за ОВДП.

Чиста дохідність за ними поки що перевищує на 1−3% річних (залежно від строків) дохідність за депозитами для фізосіб.

Щоправда, треба пам'ятати, що вказану нижче дохідність за ОВДП пропонує первинний ринок. Громадяни мають право купувати облігації тільки на вторинному ринку через фінпосередників (банки та фінкомпанії), що знижує їхню кінцеву дохідність на 0,5−1,5% річних, залежно від строків ОВДП. Адже банки враховують свої комісії, які вони або беруть окремо, або просто «зашивають» у кінцеву дохідність для клієнта при придбанні ним паперів.

Але, навіть з огляду на цей нюанс, ОВДП приносять більший дохід, ніж депозити.

Наприклад, станом на 22 січня «чисті» ставки за гривневими вкладами (з огляду на оподаткування) у середньому за банківською системою становлять:

• на 3 місяці — 9,93% річних,
• на 6 місяців — 9,856% річних,
• на 9 місяців — 9,41% річних,
• на 1 рік — 9,64% річних.

Найвища поки що робоча ставка за гривневими вкладами на 3−6 місяців від банків, які активно працюють з фізособами, — 15−16% річних. Чиста дохідність таких вкладів становитиме для громадян від 11,55% до 12,32% річних. Що все одно нижче за «робочі» ставки за гривневими ОВДП на вторинному ринку в межах «чистих» 14−15,5% річних.

Поки що Мінфін має запас міцності у вигляді обіцяних обсягів західної фінансової допомоги, і це дещо «розслаблює» чиновників у частині активізації роботи з населенням щодо придбання ОВДП.

Статистика портфеля ОВДП, які перебувають в обігу, поки що, за його структурою, є достатньо позитивною для Мінфіну.

ОВДП в обігу за номінальною амортизаційною вартістю

Але грошей, особливо в умовах війни, Мінфіну завжди не вистачає, тому план розміщення ОВДП на 2025 рік є досить напруженим. Хоча «чистих» нових залучень буде небагато.

Нагадаю, що ще в урядовому проєкті бюджету-2025 було закладено 579 млрд грн запозичень через ОВДП, а погашення за цим інструментом — 562 млрд грн, тобто «чистими» Мінфін планував отримати лише 17 млрд грн. А решта — «конвертація» старих боргів у нові папери при їхньому погашенні за строком.

Якщо портфель за облігаціями Нацбанку, банків, бізнесу та населення перекладатиметься у нові облігації, то, теоретично, залучити з ринку ще додаткові 17 млрд грн для Мінфіну буде нескладно. Але якщо витрати на війну продовжать зростати (що є найреальнішим сценарієм) або з перекладанням коштів будуть проблеми, Мінфіну доведеться активізувати випуск облігацій. І тут без населення, як покупця, не обійтися.

Тому, я не виключаю, що при зростанні потреби в грошах для фінансування військових витрат уряд буде змушений підвищити дохідність за облігаціями у гривні, щоб збільшити інтерес до них із боку громадян.

За моїми прогнозами, з оглядом ще й на інфляційні проблеми, Мінфіну в такій ситуації доведеться підвищити доходність за новими паперами на додаткові 0,25−1,5% річних, залежно від термінів розміщення ОВДП із відповідним переглядом видаткового кошторису бюджетних витрат у 2025 році на їхнє обслуговування. Але про нюанси такого підвищення дохідності Мінфіном ми поговоримо трохи нижче.

При цьому банкам, із огляду на підвищення облікової ставки Нацбанком до 14,5% річних, а також зростання інфляційних процесів, також доведеться поступово підвищити свої ставки залучення вкладів у громадян щонайменше на 0,5−1% річних, залежно від терміну таких вкладів.

Але робити їм це доведеться набагато оперативніше, ніж Мінфіну за ОВДП. Адже терміни погашення вкладів у банках настють практично щодня і люди не чекатимуть на потенційне підвищення відсотків за вкладами, якщо конкуренти вже почнуть пропонувати ставку вище. Так, конкуренція між банками зараз посилить боротьбу за вкладників. Особливо, у дрібних та середніх банках.

Поки що Нацбанк за рахунок прийнятого рішення про підвищення ставки за депсертифікатами НБУ «овернайт» до 14,5% річних та тримісячних депсертифікатів до 17% річних створює можливість для відповідного достатньо оперативного підвищення дохідності депозитів.

Але загалом рівень підвищення ставок за гривневими депозитами залежатиме від індивідуальних розкладів окремо взятого банку за його базою фондування та бізнес-моделі.

Дохідність за депозитами у гривні, залежно від відсоткової політики окремо взятого банку, перебуватиме:

• на 3 місяці — у межах від 12% до 16% річних;
• на 6 місяців — від 12,5% до 16,25% річних;
• на 9 місяців — від 13% до 16,5% річних;
• на рік і більше — від 14,5% до 16,75% річних.

Для залучення вкладників банки (особливо невеликі) почнуть активніше проводити акції з додатковими бонусами.

Перед державою наразі стоїть завдання простимулювати банки і населення переспрямувати наявні у них вільні ресурси з депсертифікатів НБУ і домашніх заначок на придбання ОВДП. Це дозволило б спростити завдання фінансування «дір» бюджету без загрози запуску «друкарського верстата», скоротило навіс зайвої ліквідності та тиск на гривню на валютному ринку. Також такий підхід дозволив хоча б трохи знизити повну залежність України від зовнішнього фінансування.

Нацбанк, який останнім часом щільніше і злагодженіше працює з Мінфіном щодо грошово-кредитної політики, завжди має додаткову можливість «підказати» банкам «правильне» рішення щодо придбання нових порцій облігацій.

Для цього регулятору достатньо знову підвищити для фінустанов норматив резервування на коррахунку в НБУ та паралельно розширити список нових бенчмарк-ОВДП, якими можна буде цей норматив закривати. Але такий метод «переконання» банків має свою економічну межу та деякі мінуси (наприклад, скорочення ресурсної бази банків для кредитування реального сектору економіки, що дуже важливо за умов війни). Але цей метод досить ефективний у разі потреби гасіння «бюджетних пожеж» в екстрених ситуаціях.

А от на серйозне підвищення Мінфіном ставок дохідності за гривневими ОВДП за випусками облігацій, що зараз розміщуються (особливо, за бенчмарк-ОВДП, які й так користуються підвищеним попитом у банків), я б не розраховував.

З огляду на відсутність оподаткування, великі покупки бенчмарк-ОВДП банками і поки що значні обсяги міжнародної допомоги, що отримується, чиновники Мінфіну не будуть надто щедрими щодо підвищення дохідності за гривневими паперами для інвесторів. За моїми прогнозами, Мінфін поступово наважиться на зростання дохідності за новими гривневими облігаціями, що розміщуються, всього в межах від 0,25% річних до 1,5% річних.

Мінфін наголошуватиме на підвищенні дохідності 2−3-річних паперів, оскільки йому потрібні «довгі» ресурси. А таких коштів у громадян небагато. Саме тому найпопулярнішими зараз депозитами за строками розміщення у населення є вклади від 3 до 6 місяців. У цій ситуації основна частина покупок облігацій українцями на вторинному ринку перебуватиме в межах 3−6 місяців до погашення, максимум — на 1−1,5 роки.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи