«Швидкі» ФОПи: чому в Україні масово закривається та відкривається бізнес

Багато експертів тут же пов'язали цей факт із підвищенням податків наприкінці минулого року.

По-перше, «спрощенці» тепер повинні щомісяця сплачувати військовий збір: ФОП 1, 2 та 4 груп відраховують фіксовану суму — 10% від зарплатної мінімалки (наразі це 800 грн). Ставка військового збору для 3 групи платників єдиного податку встановлюється на рівні 1% від доходу.

По-друге, з цього року ФОП повинен, навіть за відсутності доходів, сплачувати ЄСВ (із початку війни цей платіж зробили добровільним). Мінімальна ставка ЄСВ — 22% від мінімальної заробітної плати. Це 1 760 грн на місяць, або 21 120 гривень на рік. Платити можна й більше (це впливає на розмір майбутньої пенсії), але зазначена сума є обов'язковою.

По-третє, фізособи-підприємці сплачують безпосередньо єдиний податок. Його розмір залежить від групи: для 1-ї — у 2025 році буде 302,8 грн; для 2-ї — 1 600 грн, для 3-ї — 5% із обороту.

Проте збільшення фіскального навантаження на ФОП не пояснює того факту, що українці продовжують масово реєструватися приватними підприємцями. Наприклад, за даними того ж YourControl.Market, за 2024 рік відкрилося майже 285 тисяч нових ФОП, що на 5% менше, ніж у 2023 році, але на 15 тисяч більше, ніж закритих фірм.

З чим пов'язаний такий «рух» — розбирався «Мінфін».

Де найактивніше згортали бізнес приватні підприємці

За даними YourControl.Market (для аналізу компанія використовує статистику Єдиного державного реєстру), минулого року в Україні знялися з реєстрації 209,75 тисячі фізосіб-підприємців, тоді як у 2023 році — 158,4 тисячі.

Зазначимо, що сам факт масового закриття ФОП для українського ринку є явищем далеко не новим. Наприклад, у 2020 році в Україні припинили існування майже 192,3 тисячі ФОП, а у 2021 році — 192,4 тисячі, тобто більше, ніж у 2023-му.

А у 2022 році, який після початку повномасштабного вторгнення росії, виявився одним із найскладніших і для економіки загалом, і для дрібного бізнесу, закрилося лише 82,5 тисячі фізосіб-підприємців.

Минулого року за закриттям ФОП Україна справді поставила своєрідний антирекорд за останні п'ять років. Хоча розрив у показниках за 2024 рік і, наприклад, за довоєнний 2021 рік не такий великий — близько 17,4 тисяч.

При цьому закриватися у прискореному режимі фізособи-підприємці почали буквально від самого початку 2024 року. Скажімо, у січні припинили існування понад 16 тисяч ФОП, що майже вчетверо перевищило показники січня 2023 року.

У лютому 2024 року закрилося 14,5 тисячі ФОП (для порівняння: у лютому 2023 року — 3,1 тисячі). Далі, протягом минулого року, динаміка закриття була схожою.

Аналітики YourControl.Market проаналізували закриття ФОП у різних регіонах країни та з'ясували, що найбільший приріст закриття, порівнюючи з 2023 роком, був у Полтавській області (на 57,2% більше — до 8,1 тисяч). На другому місці — Кіровоградська область (на 55% більше закриття, ніж у 2023 році, — лише 4,5 тисячі). До трійки потрапила також Вінницька область — минулого року там закрилося 8,4 тисячі ФОП, що перевищує показники 2023 року на 45%.

Тобто і в антирейтинг із закриття бізнесу потрапили порівняно благополучні регіони центральної України. А ось у прифронтових областях ситуація є неоднозначною. Скажімо, на Херсонщині минулого року закрилися 3,5 тисяч ФОП, що перевищує показники 2023 року лише на 6,49%. У Харківській області — мінус 18,1 тисяч за рік, що на 5,06% більше, ніж попереднього року.

Водночас у Запорізькій області приріст є значно суттєвішим — майже на 40,5% більше, ніж роком раніше (7,6 тисяч), у Дніпропетровській — майже на 43% (17,4 тисяч), у Сумській — 41,5% (5 тисяч), у Донецькій — 569,4% (0,9 тисяч). У столиці за минулий рік закрилося 13,3 тисяч ФОП, що на 38,3% більше, ніж у 2023 році.

Щодо спеціалізації закритих ФОП, то тут лідирують роздрібна торгівля (мінус 65 тисяч ФОП за рік), IT-сектор (майже 39 тисяч) та сфера послуг (понад 26 тисяч).

Що змушує українців йти з бізнесу

Провідний фінансовий аналітик YourControl.Market Роман Корнилюк називає декілька причин збільшення кількості закритих ФОП.

По-перше, війна змушує людей зриватися з насиджених місць. «Міграційні та мобілізаційні процеси лише прискорили тенденцію закриття бізнесу», — зазначає Корнилюк.

По-друге, піти вирішили приватні підприємці, які й раніше ледве давали собі раду, вирішили закритися, оскільки розуміли, що просто не потягнуть підвищення податків. «Багатьом ФОПам із нерегулярними або відсутніми доходами стає економічно невигідно залишатися в сегменті „заморожених“ і генерувати негативний грошовий потік», — уточнює Корнилюк.

По-третє, закрити свій ФОП доводилося тим, хто мав заборгованість перед бюджетом, наприклад, із податку на нерухомість. У такому разі, підприємець втрачає можливість працювати на спрощеній системі оподаткування. Щоб цього не сталося, багато хто просто закривав свій ФОП, погашав частки і відкривав новий.

По-четверте, свої плоди дає посилення контролю над ФОП у частині їх використання для мінімізації оподаткування. «Боротьба зі схемами регуляторів може як знижувати необхідність існування частини фіктивних ФОП, так і генерувати попит бізнесу на ФОПи-„одноденки“», — прокоментував Корнилюк.

По-п'яте, загальна ситуація під час війни і так не є сприятливою для ведення бізнесу, а посилення податкового навантаження може стати останньою краплею для багатьох приватних підприємців.

«ФОП на 1 групі єдиного податку заплатить у 2025 році майже вдесятеро більше — 34 353,6 грн (у 2024 році було лише 3 633,6 грн). ФОП на другій групі додатково заплатить 30 720 грн на рік, на третій групі — до 114 480 грн на рік», — підрахувала Ніна Южаніна, членкиня Комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики.

На перший погляд, навіть з огляду на податкові нововведення, спрощена система оподаткування, як і раніше, є вигідною.

«З 1 січня з'явився військовий збір для ФОП у розмірі 1% доходу. Але я не думаю, що це критичне нововведення, і загалом масового закриття реальних, а не сплячих ФОП в IT-індустрії не бачу», — упевнений Дмитро Овчаренко, СЕО компанії Alcor та віцепрезидент із фінансово-правових питань IT-асоціації України.

Але загалом для бізнесу «ще потрібно додати податок на землю, нерухомість, орендну плату за приміщення та торгові місця, витрати на РРО, заробітну плату та податки найманих працівників, витрати на складання, подання звітності та сплату податків, електроенергію та паливо для генераторів, собівартість продукції тощо», — зазначає Южаніна.

Тобто для багатьох подальше ведення бізнесу стає просто невигідним.

«Робота на генераторах для багатьох підприємців взагалі є збитковою, адже вартість кіловата становить до 20 гривень і більше, що у декілька разів перевищує тарифи на мережевий струм. Крім того, посилилися перевірки, погіршилась ситуація із оборотним капіталом.

Навіть без податкових нововведень багато підприємців уже закривалися, не витримували конкуренцію з великим бізнесом ані за кадри, ані за збут. Деякі бізнесмени будь-якими шляхами намагаються вирватися за кордон, хочуть відкривати там бізнес.

Підвищення податків стало «останньою краплею» переважно для мікробізнесу, ФОПів першої групи, яким тепер потрібно платити понад 3,6 тисячі гривень на місяць. Частина закривається, частина йде в тінь, ухвалюючи рішення працювати взагалі без податків, принаймні, доки не зловлять", — коментує ситуацію для «Мінфіну» голова громадського об'єднання SAVEФОП Сергій Доротич.

Керівник об'єднання Фармрада та власниця аптеки у передмісті Києва Олена Пруднікова каже, що, наприклад, на аптечному ринку фізособи-підприємці тотально програють великим мережам.

«Йдеться насамперед про умови постачання. Дистриб'ютори дають великим мережам нижчі ціни на ліки та хороші умови щодо оплати, відстрочення, оскільки ті можуть забезпечити більші обсяги продажу. Дрібні аптеки змушені купувати товар за передоплатою та вищими цінами. Витіснення дрібного бізнесу з аптечного ринку активізувалося через перебої з електрикою та підвищення зарплат — у підприємців різко зросли витрати, а деякі — взагалі „йдуть у мінус“. Зрозуміло, що дехто замислюється про закриття бізнесу», — розповідає Пруднікова.

Южанина зазначає, що найуразливішою до податкових нововведень категорією виявилася роздрібна торгівля (це підтверджує і статистика YourControl.Market).

«ФОП, які проводять періодичну підприємницьку діяльність (наприклад, торгують на ринках декілька днів на тиждень) тепер підуть у тінь, адже для них є різниця — заплатити на рік 3,6 тисяч гривень, або 34,4 тисячі», — переконана Южаніна.

Наприкінці минулого року Опендатабот провела опитування підприємців, під час якого 27% респондентів заявили, що планують закривати ФОП. Серед головних причин 62% респондентів назвали високі податки, ще 18,8% — сказали, що «не йде бізнес».

Є ще одна причина, через яку прискорилося закриття ФОП. Раніше схему зі спрощенцями масово використовували роботодавці, щоб заощадити на податках: пропонували співробітникам зареєструватися як фізособи-підприємці та співпрацювати за трудовими договорами.

Але, по-перше, посилилися перевірки Держпраці, яка виявляє «зарплатні схеми», по-друге, через мобілізацію багато українців не хочуть зайвий раз світитися (51% ФОП минулого року закрили саме чоловіки), по-третє, із запровадженням військового збору та єдиного соціального внеску для ФОП третьої групи (а саме у такому статусі реєструються працівники компаній) незрозуміло, хто має покривати податки, що зросли. Фактично йдеться про суттєве скорочення зарплат.

Новачки прибувають

Але ФОП в Україні не лише закриваються, а й відкриваються. За даними YourControl.Market, минулого року в країні відкрилося майже 285 тисяч фізосіб-підприємців, що на 15 тисяч більше за тих, хто закрився. А, наприклад, у Києві на близько 27 тисяч закритих ФОП припало майже 40 тисяч нових.

Для порівняння: за новими відкриттями бізнесу загальноукраїнська статистика 2024 року трохи гірша, ніж у 2023 році (тоді було зареєстровано 302,6 тисячі ФОП), але, цілком можливо, що цифри нижчі через непрацюючі наприкінці року держреєстри та відсутність для підприємців можливості зареєструватися (її не було, зокрема, в «Дії»).

Але, наприклад, у 2022 році нових ФОП було набагато менше, ніж у 2024, — 193,4 тисячі. Поступаються чисельності зареєстрованих фізосіб-підприємців і довоєнні роки: у 2020 році таких було близько 227 тисяч, у 2021-му — близько 281 тисячі.

Тобто, попри те, що йде війна, багато українців стали біженцями або пішли в армію, а частина територій опинилася в окупації, в Україні відкривається більше ФОП, ніж до війни.

Особливо активно українці реєстрували новий бізнес у першому півріччі 2024 року: тоді було відкрито понад 148 тисяч ФОП, що на 10,8% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. Найбільше нових підприємців з'явилося у Києві та Київській області, на Дніпропетровщині. Активний їхній приріст спостерігався також у Чернігівській (плюс 19,2% до аналогічного періоду 2023 року), Запорізькій (плюс 25,5%), Донецькій (плюс 19,9%) областях.

А найпопулярнішими сферами діяльності для новачків виявилися роздрібна торгівля, інформаційні технології та послуги. Тобто у топ-3 сегментах із закриття ФОП.

Потім, із літа минулого року, статистика відкриттів ФОП пішла на спад, що збіглося з посиленням мобілізаційних процесів і погіршенням ситуації з електроенергією (її почали масово відключати після атак ворога, що посилилися, по нашій енергосистемі).

Але загалом робота на спрощеній системі залишається в Україні популярною.

Це стосується як реального бізнесу (багато фірм відкривають, наприклад, ветерани), так і різного роду схемників, які працюють через фірми-одноденки.

Отже, йдеться, радше, про посилення «оборотності» ФОП, ніж про тотальне закриття бізнесу. Підприємницька діяльність, особливо у сфері дрібного бізнесу, стає «швидкою» — вклався, трохи попрацював і, якщо не йдуть справи, — закрився. Працювати «в довгу» багато українців не готові — не вистачає ані грошей, ані впевненості у майбутньому, мовляв, треба трохи потерпіти, і все налагодиться.

Президент Спілки ювелірів України Дмитро Видолоб каже, що в їхній галузі з початку війни відкрилося чимало нових ФОП. «Серед них — і творча молодь, і майстри, які втратили роботу та вирішили розпочати свою справу. Наразі зареєстровано понад 4,6 тисячі суб'єктів, але активними та реальними платниками податків є лише 1,3 тисячі», — зазначив Видолоб.

«На кількість закритих ФОП не можна дивитися, без огляду на нові реєстрації. Якщо закриваються „сплячі підприємства“ — це нормально. Плюс — відбувається детінізація у зв'язку з боротьбою зі схемами дроблення на ФОП великого бізнесу. Тому катастрофи немає», — вважає голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.

Втім, реальний вплив закручування податкових гайок і непростої економічної ситуації в країні на настрої дрібного бізнесу можна буде побачити лише з часом.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки