Фінансовий моніторинг стає випробуванням для клієнтів. Чому так відбувається, та як цьому протистояти, ДТ розповіли представники ЮК «Муренко, Курявий і Партнери»: керуючий партнер Нікіта Муренко та помічник юриста Анастасія Швиткіна. «Мінфін» вибрав головне.
Фінмон банків стає жорсткішим: права клієнтів, про які не всі знають
Банківські установи, керуючись вимогами законодавства, дедалі частіше блокують рахунки, зупиняють операції та запитують купу документів. Для клієнтів, що не розуміють, як працює ця система, це часто виглядає як свавілля.
Глобально система фінансового моніторингу має на меті виявляти порогові та підозрілі операції. Операції на значні суми, трансакції з офшорними юрисдикціями чи незвичайна поведінка клієнта викликають особливу увагу. Закон передбачає автоматичний моніторинг операцій на суму понад 400 тис. грн, але й дрібніші суми можуть стати причиною перевірки, якщо банк вважає їх підозрілими.
І тут починаються проблеми: клієнту часто бракує інформації, чому саме його операцію було зупинено та які документи необхідно надати, аби довести законність своїх дій.
Якими є «червоні прапорці» для банків
Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» визначено порогові та підозрілі фінансові операції (статті 20, 21 закону відповідно), що викликають сумнів у їхній легітимності та законності.
Для банку червоним прапорцем стають такі транзакції:
- якщо хоча б одна із сторін-учасниць фінансової операції має реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі, що здійснює збройну агресію проти України;
- фінансові операції політично значущих осіб (РЕР), членів їхньої сім'ї або осіб, пов’язаних із політично значущими особами;
- платіжні операції з переказу коштів за кордон;
- фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів);
- фінансові операції електронного резидента (е-резидента).
- Натомість, незалежно від суми їхнього проведення, підозрілими вважаються фінансові операції або спроба їхнього проведення, якщо суб'єкт первинного фінансового моніторингу (наприклад банк) має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
Фактично у такому контексті підозрою вважається будь-який сумнів у причетності особи до неправомірних дій. Так, нетипові для клієнта або галузі операції, недостатні або неналежні документи, складні транзакції із залученням численних посередників тощо можуть розглядатися як підозрілі.
Часто буває, що клієнт, відкриваючи банківський рахунок, вказує орієнтовний обсяг руху коштів, наприклад 50 тис. грн на місяць. Упродовж року він висилає родичам або друзям кошти, перекидає зарплату на новий рахунок. А потім різко на рахунок ідуть надходження різними транзакціями від десятків людей на суму більш як 200 тис. грн приміром.
Зрозуміло, що для банку це нетипова активність і банк перевірятиме, звідки ці кошти і за що вам надходили.
Коли банк вирішує розірвати ділові відносини
Банк зобов’язаний відмовитися від ділових відносин із клієнтом, якщо:
- не можна провести ідентифікацію або перевірку клієнта або встановити кінцевих бенефіціарних власників і є сумніви, що клієнт діє від свого імені;
- клієнт має занадто високий ризик або не надає необхідних документів для перевірки;
- клієнт надає недостовірну інформацію або намагається ввести в оману;
- виявлено, що банк або інша фінансова установа є банком-оболонкою або має з ним кореспондентські відносини;
- не можна встановити особу, від імені якої проводиться фінансова операція, або її кінцевого бенефіціарного власника.
Читайте також: Народний рейтинг банків жовтня: банківський фінмон взявся за ФОПів
Чи є вихід із цієї ситуації
Клієнти банків мають можливість і навіть повинні ознайомитися з правилами фінансового моніторингу, програмами проведення первинного фінансового моніторингу та іншими документами з питань фінансового моніторингу. Такі документи приймаються відповідно до наказу Міністерства фінансів України від
Клієнтам варто краще розуміти свої права. Законодавство гарантує право на отримання пояснень від банку щодо заблокованих операцій. Клієнт має право вимагати чіткої відповіді, чому його рахунок або транзакція стали об'єктом перевірки.
Клієнтам також варто бути готовими до співпраці. Надавати правдиву інформацію про джерела доходів, заздалегідь збирати документи на підтвердження великих операцій, — це допоможе уникнути багатьох проблем.
Якщо ж клієнт вважає, що рішення банку, яке було прийняте в рамках виконання вимог фінансового моніторингу, порушує його права або є необґрунтованим, то в нього є кілька варіантів дій.
Так, він може звернутися безпосередньо до банку з вимогою надати пояснення причин блокування рахунку або відмови у проведенні операції. Банк зобов'язаний надати відповідь, і клієнт може спробувати вирішити питання шляхом подальшого діалогу.
Якщо це не приведе до позитивного результату, клієнт може звернутися до Національного банку України. Важливо підготувати детальний запит, в якому треба описати ситуацію, вказати порушення та вимагати втручання регулятора. Нацбанк може здійснити перевірку дій банку і у разі виявлення порушень застосувати відповідні санкції до фінансової установи.
Окрім того, якщо клієнт вважає, що йому було завдано фінансових або інших збитків через розірвання ділових відносин банком, він має право на компенсацію. Для цього також можна звертатися до НБУ, а у разі, якщо це не дало результату, то звернутися з позовом до суду, оскаржуючи дії банку.
Що ще потрібно врахувати клієнтам банків
Ключовою проблемою є відсутність прозорості та зрозумілості у процесі фінансового моніторингу, принаймні для клієнтів.
Банки розробляють власні політики перевірки трансакцій, базуючись на загальних вимогах закону, але застосовують їх по-різному. Тож клієнт може зіткнутися із ситуацією, коли одна й та сама операція у різних банках трактуватиметься зовсім інакше. Один банк може без проблем провести транзакцію, тоді як інший заблокує рахунок через підозру в нелегальній діяльності.
Інформація про відмову клієнту в обслуговуванні банком на підставі вимог фінансового моніторингу не є автоматично доступною для інших банків. Також кожен банк здійснює незалежну перевірку клієнта відповідно до своїх внутрішніх процедур фінансового моніторингу. Тому відмова одного банку не обов'язково призведе до аналогічного рішення іншого банку, якщо той не виявить порушень у діяльності клієнта.
Якщо клієнт не може отримати обслуговування у банках через відмову у зв'язку з порушеннями вимог фінмоніторингу, теоретично його доступ до фінансових послуг може бути ускладнений. Проте це не означає, що людина автоматично позбавлена всіх можливостей для здійснення фінансових операцій. За певних умов (наприклад, наявності законних доходів і відповідних підтверджувальних документів) можна звернутися до альтернативних фінансових установ, які можуть надати послуги.
Читайте також: Великі банки хочуть запровадити новий маркер фінмону: внесення готівки від 50 тис. грн
Зазначена ситуація не означає, що клієнт буде остаточно позбавлений доступу до фінансової системи, однак можуть виникнути певні труднощі, які потребують уточнення або додаткових кроків для їхнього подолання.
Важливо зазначити, що коли банк розриває з клієнтом відносини і повертає залишок коштів клієнта на рахунок іншого банку, з великою ймовірністю другий банк також поцікавиться джерелом походження коштів і фінансовою історією. Оскільки банк розриває відносини на підставі статті 15 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», інший банк одразу переміщає такого клієнта в потенційну ризиковану групу.
Коментарі - 35
Натомість, в Україні, як і у всякій нормальній країні, підприємницька діяльність, дозволена. А це, як і у всякій нормальній країні, про реєстрацію, дотримання всіх законних вимог і СПЛАТУ ПОДАТКІВ.
Але багато людей натомість ганяють гроші всіма можливими і неможливими способами, лиш би не вказувати їх, як свій дохід і не платити податки. І такого в нормальних країнах нема. В нас — є. Масово. Всі так звикли, всім так подобається. Аж раптом з цим хочуть боротись. А, ми так не хочем!
Ми хочем, щоб в нас був порядок, як в Європі, достаток як в Європі, але не податки і не закони. Ха-ха.
Якщо ви комусь переказуєте гроші менші ніж ваші офіційні доходи — до вас не буде питань. Якщо ж ви переказуєте більше ніж заробляєте, не те що держава, я у вас хочу спитати, звідки гроші? Ви точно нічого не приховуєте? Це з тубмочки?
«Ми хочем, щоб в нас був порядок, як в Європі, достаток як в Європі, але не податки і не закони…» Собственно говоря, в этом и проблема. Большинство из нас еще с 2014 года хочет, чтобы даже не было как в Европе, а стать частью Европы. Что мы уже только не делали на этом тернистом пути: и САП открыли, и НАБУ завели, куча реформ в прокуратуре, судебная реформа. Даже МСЕК у нас есть.И даже королевы МСЕК. Есть ощущение, что как раз все эти персонажи и отделяют нас от заветной цели.
Как говорил легитимный, «… и те козлы, которые мешают нам жить.»
Думаете, с банкирами так не случится?
Але, корупція можлива в інших місцях. Наприклад, я займаюсь чимось нелегальним, можливо через мене просто хтось ганяє свої брудні гроші… але я за корупційними схемами отримую папірець, котрий каже, що то я ФОП, з відповідним доходом.
Так, курупція для України і українців — норма. На жаль. Ми до цього звикли. Я — людина без ноги, і мені МСЕК або все оформить за хабар, або буде мене за носа водити, поки я його не дам. І я дам хабар. Ні, не звернусь в суд, ні, не дам розголосу, я просто дам хабар, розповім всім знайомим, і вони покивають головами… бо це норма. Це клята норма, в якій ми живем.
Якщо це лікувати, це лікуватиметься довго. Люди повинні звикнути, що хабар — не норм, а злочин. Це незвично. Це незручно. Дуже часто ж, люди все ж дають хабарі, щоб спростити собі життя. А тут же — треба все по-справжньому. Як відомо, в Європі менше корупції, але дуже багато бюрократії… і ти від неї не втечеш…
Але це ще треба хотіти лікувати. І це — до влади. І наша влада саботує боротьбу з корупцією. Самовіддано. Кажуть іноземці Порошенку про потребу в антикорупційних судах, а він — «Ой, та таке є хіба в Гондурасі, ну що ви…». Кажуть іноземці Зеленському що в Україні ж є проблема з корупцією, а він — «А ви що бачили щось на власні очі?..».
Так і живем…
Вот взял бы Зе пяток казнокрадов из Минобороны, поставил бы к стенке и расстрелял бы по «законам военного времени». Уверен, большинство народа бы визжало бы от удовольствия.
В целом, вроде бы все понятно и как раз системно. То есть Гетьманцев брюзжит про выдавливание бизнеса из тени, банки тут взялись за эти переводы. Ведь многие предприниматели уже и забыли, как наличку по конвертам распихивать, на карты переводы делать удобнее, взяточники тоже часто на карты деньги получают. Хорошо, конечно, чтобы получилось. Но у нас чаще все получается через другое место…
И тут настораживают такие моменты…
Сама заявленная цель… Борьба с отмыванием денег. Так как-то выходит в украинской истории, что тот, кто громче всех кричит про борьбу с коррупцией, по итогу и оказывается главным коррупционером, который просто устроил «передел рынка». Порошенко, который «рубал руки тем,кто крадет у армии», сам Зе, который решил побороть «старую, прогнившую элиту» новыми лицами, тот же Янукович, который отжимал предприятия под предлогом того, что предприниматель якобы не доплачивали налоги.
Но это я к тому, что Ф2 (то бишь, наличка) тоже хороша тем, что там бумажек много не надо. Если выходить в белую, тут опять тебе бухгалтеров добрать нужно, опять налоговики придут кровь пить на проверке бумажек. А чем бумажек больше, тем вероятность ошибок больше. Ошибки это штрафы.
А экономика от таких запретов, придирок, излишнего зарегулирования развиваться не сможет. Если еще и банки начнут палки в колеса ставить, то далеко не уедешь
це все добре, але, на 1−2 тисячі гривень навряд чи хтось зможе фінансувати тероризм або розповсюдження зброї масового знищення, бо для таких цілей це навіть не копійки, це пил.
а щодо доходів, одержаних злочинним шляхом — ок, але, раз це злочин, значить має регулюватися Кримінальним кодексом України, плюс, згідно ст. 62 Конституції України — Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Інакше кажучи, якщо банку щось здалося, то банк має довести це клієнту, а не «мені здалося що ви злочинець і відмиваєте кошти, а ви бігайте з паперами і доводьте мені зворотне», це черговий індикатор того, що ми живемо в країні кривих дзеркал.
p. s. Для тих, в кого вистачить клеки порівнювати ЄС, США та інші розвинені країни з Україною, дайте собі відповідь на питання, чи будете ви казати що запорожець ледве їде, але ж і в мерседеса є проблеми з набором швидкості, бо такі порівняння недоцільні, тому що Україна не знаходилася і не знаходиться в рівних умовах для порівняння з ЄС та США, відтак і порівнювати щось від умовних вас з умовним Ілоном Маском — буде нелогічно.
Тому тут чисто суб'єктивний погляд і спроба натягнути бажане на реальне.
Напевно, мова про цей банк:
Найкращий відгук серпня: як А-Банк покарав свого клієнта, який повідомив про помилкове зарахування грошей на свою карту — Мінфін
Закон називається «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»
Одержання доходів злочинним шляхом, якби і має на увазі скоєння злочину, чи якщо ти злочинним шляхом викрадеш кошти, то це не злочин буде за твоєю «логікою»?))
«то тут більше не вчинення злочину, за доказом якого має йти покарання, а підозра. Запідозрили, не прийняли аргументи клієнта, розірвали відносини.»
За твоєю «логікою» закон мав би називатися «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних ПІДОЗРІЛИМ шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»))
Тому тут більше схоже на те, що якраз ти намагаєшся видавати бажане за дійсне, бо всі твої «підозри», мають бути доведені, а коли ти «запідозрив» і сам все вирішив, то це не вписується в рамки закону вже, читай мат.частину :)
Дуже потішна але зовсім безпомічна спроба захисти себе від аргументів, на які не маєш відповіді =)
Дуже потішний коментар від того, хто намагається розвести срач на рівному місті, адже ніхто крім тебе за це не чіплявся, ба більше, ти теж нічого не сказав путнього щодо цього, а просто перднув в воду і сидиш задоволений :)
Якщо в твоєму уявному світі коректно порівнювати Україну з ЄС і США, то мені тебе шкода, йди отримай 20 доларів від найпотужнішого і живи надалі в Україні в «європейських» умовах))))0)
Я не живу в Україні і не отримую ніяких допомог ні за паспортом, ні за місцем тимчасовго проживання — все заробляю сам.
А порівнювати Україну з США та Європою варто і треба, щоб бачіти недоліки та виправляти. Хоча таким як ти схоже простіше порівнювати Ураїну з Сомалі, щоб на фоні піратів бути в шоколаді
Можна ще подякувати, що ця сфера не криміналізована.
Хоча мені, як білому та пузнатому клієнту банків — байдуже, якщо посадять пару хитрозадих Микол…
Наприклад банк Конкорд за таке закрили. То був банк, в якому кожен може відкрити по 10 карт. Цим користувались всякі нечисті на руку люди. Банк мав з цього дохід, і не ставив зайвих питань. І тут гоп, НБУ його ліквідував.
Чи може вам цікаво, чому держава намагається боротись із нелегальною фінансовою діяльністю? Плювати?
Так і є. Людям плювати на банки і державу, а банкам і державі плювати на людей. Кожен переслідує свої цілі.
Тут нужно отметить, что минимум половина банковского сектора в Украине занимают государственные банки (в зависимости от показателя). Есть сомнения, что государство будет прессовать, например, Приватбанк
Новина за 9 грудня: ПриватБанк оштрафували на 10 млн грн: у чому причина
Несколько лет назад один товарищ поднял тему засилья банковской тягомотины. Пообещал банк в телефоне, дружественный финмон, открытие счета (карты) без бюрократии (без посещения банка для верификации), мгновенные платежи, кэшбек.
Моно рулил, народ оформлял карты пачками, Моно вышел на второе место по количеству карт после Привата. Гороховский поплыл, строил наполеоновские планы, рассказывал, что Моно будущий единорог, восходящая звезда мирового финтеха. Начал обещать, то чего не мог исполнить. То, что вот вот в Моно можно будет крипту покупать, то акциями торговать. Счет предпринимателя, с которого можно будет перечислять валютную выручку прямо в валюте на личный счет.
Первая лажа вышла с металлическими картами. Выглядело это реально тупо, когда в одном посте Моно рассказывал про крутизну бесконтактных платежей, а в следующем про «роскошные» и приятные на ощупь металлические карты. И тут бы сделать вывод, что нельзя гнаться за двуми зайцами, что делать нужно то, что хочет от тебя твоя основная аудитория…Но нет.
Мощнейший удар Моно получил, когда государство заставило Visa i Mastercard снизить ставку интерчейндж. Щедрый кэшбек приказал долго жить.
Из всех обещанных инновационных фич остались только котики и банки.
И вот теперь Гороховский добровольно строчит для Нацбанка тексты как усилить финмон (банковскую бюрократию) и усложнить людям жизнь
Иуд
Там трошки все через дупу: один нормативний документ дозволяє не розкривати причіни розриву відносин, а інший — вимагає називати. Тому в суді э великі шанси відмінити рішення, але добитися якоїсь компенсації дуже складно і займе роки.
І кожний закон не забороняє одразу другий раз лупанути фінмон і закрити рахунки знову.